10 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 671/2767/23
Провадження № 33/4820/424/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Забєліної І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 травня 2024 року, -
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 травня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого менеджером у ТО ВТК «Лад і мир Авто», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
За постановою суду, 20.10.2023 о 14 год. 13 хв. в м. Волочиськ по вул. Незалежності, 39 а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-Benz 6LC-250 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що працівниками поліції йому не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти таки в медичній установі.
Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я.
Посилається на те, що на момент приїзду працівників поліції ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, зупинка транспортного засобу працівниками поліції не здійснювалася, та на момент приїзду працівників поліції автомобіль знаходився припаркованим біля подвір'я, а тому статусу особи, яка керує транспортним засобом на момент приїзду працівників поліції ОСОБА_1 не мав.
Вважає, що підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 поліцейським не зазначено, то саме зупинка транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст.35 Закону України «Про поліцію».
На думку апелянта відеозапис є недопустимим доказом, оскільки не містить повної фіксації з місця події, на пристрої неточно встановлена дата та час.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Гула В.П., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху і відповідно у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №254943 від 20.10.2023, що у вказаний день о 14 год. 13 хв. в м.Волочиськ по вул. Незалежності, 39 а, ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-Benz 6LC-250 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП :
- відеозаписом події, які підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, ОСОБА_1 та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Доводи апелянта про відсутність у працівників поліції підстав для зупинення транспортного засобу є безпідставними, оскільки питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 про те, він не керував транспортним засобом апеляційний суд до уваги не бере, оскільки факт керування підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому, зокрема і сам ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом.
Не можуть бути задоволеними і вимоги апеляційної скарги про невідповідність часу, який зафіксований на відеозапису, з часом на автомобільному відеореєстраторі, який потрапив в кадр нагрудного відеореєстратора, оскільки вказане не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на відеозаписі з нагрудної боді-камери поліцейського, який міститься у матеріалах справи, зафіксовано всі дії працівників поліції під час пропонування водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини справи повністю узгоджуються з відеозаписом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що після складення протоколу він виявив бажання пройти огляд, однак у КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю відповідних тестів, є безпідставними, оскільки будь - яких доказів про те, що ОСОБА_1 дійсно звертався до лікарні та отримав відмову у проведенні огляду, матеріали справи не містять, не надано таких і самим ОСОБА_1 .
Доводи апелянта про те, що поліцейські не пропонували пройти огляд на місці зупинки, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Вказане свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Твердження апелянта про те, що відеозапис здійснювався фрагментально є необґрунтованими, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис хоч і складається з декількох відеофайлів, однак кожен з них містить дату та разом вони становлять цілісну картину.
Тобто, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію». Відеозапис події відповідає вимогам статті 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. Крім того, відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення, який є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід залишити поза увагою вимоги апелянта про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, така форма складається у разі згоди водія на проходження огляду у медичному закладі, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність зазначеного правопорушення, суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК