"25" грудня 2006 р.
Справа № 15а/274-4346
09 год. 50 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання Суховій Р.М.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільській комбайновий завод", вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль
до Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль
про скасування постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2006р. на суму 7 609 039,00 грн. та постанови про арешт коштів боржника від 26.10.2006р. на суму 52 790,04 грн., що містяться на рахунках в ТФ ЗАТ КБ "Приватбанк МФО 338783, ТОД АППБ "Аваль" МФО 338501, ТФ Промінвестбанк МФО 338426, ТОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 338017, ТФ НАТ КБ "Надра" МФО 338705, УДК в Тернопільській області МФО 838012, АКБ "Правекс - Банк", м. Київ МФО 321983, ТФ АКБ "Тас-комерцбанк" МФО 338857, Львівська Ф. ВАТ Банк "Біг енерг" МФО 325008
За участю представників сторін:
позивача: Мірінович У.А. - довіреність № 92/2039 від 06.09.2006р.
відповідача: Кошильовська І.М. -доручення № 25722-15 від 09.11.2006р.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Тернопільській комбайновий завод", м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовом до Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1, м. Тернопіль про скасування постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2006р. на суму 7 609 039,00 грн. та постанови про арешт коштів боржника від 26.10.2006р. на суму 52 790,04 грн.
Як вбачається із позовних матеріалів, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, у зв'язку з чим справа розглядається згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р.
Відповідно до змісту пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю, обґрунтовуючи тим, що:
- оскаржувані постанови про арешт коштів винесено ДВС всупереч п. 5.1, 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, оскільки на рахунках товариства, які зазначені в оскаржуваній постанові, грошові кошти відсутні, як наслідок ДВС не вчинено дій, які згідно закону є обов'язковими до винесення постанови про накладення арешту на кошти, а саме не проведено опис грошових коштів та не складено акт опису;
- ДВС порушено п. 5.6.7 Інструкції та ч. 3 ст. 55 Закону, а саме не надіслано примірники постанов про накладення арешту (на бланку для копій документів виконавчого провадження) на адресу боржника, відомості про накладення арешту товариство отримало від кредитних установ;
- порушено п. 6.1 Інструкції - в оскаржуваній постанові зазначено банківські рахунки боржника, які не зазначені судами у виконавчих документах виданих для звернення стягнення на грошові кошти.
- в порушення ст. 64 Закону, ДВС не повідомлено про винесення оскаржуваної постанови орган управління, який уповноважений вирішувати питання про вжиття дієвих заходів з метою відновлення платоспроможності підприємства яке має стратегічне значення для економіки держави чи визнання його банкрутом, а саме Міністерство промислової політики, до сфери управління якого віднесено товариство;
- ДВС не надіслано на адресу позивача постанов про відкриття виконавчого проваджень щодо стягнення з товариства в користь фізичних осіб заборгованостей по заробітні й платі, а отже не надано боржнику можливості в добровільному порядку виконати рішення суду, що в свою чергу призведе до понесення підприємством додаткових збитків, а саме в вигляді 10 %, що підлягають до стягнення з товариства на користь ДВС. А також стверджує, що державною виконавчою службою зазначалося про те, що 26.10.2006р. було сформовано зведене виконавче провадження № 55, однак постанова про об'єднання в зведене виконавче провадження товариству не надсилалась, що також є порушенням прав позивача; арешт коштів проведено в останні дні звітного періоду, чим заблоковано можливість підприємства провести всі необхідні платежі до бюджету, строк сплати яких 31.10.2006р., що може призвести до стягнення з підприємства додаткових штрафних санкцій. Разом з тим, за умов існування двох оскаржуваних постанов, з товариства підлягатиме до арешту одна і таж сума коштів двічі; надіслання на всі банки постанови на суму 7 609 039,00 грн. може призвести до повної бездіяльності і не платоспроможності підприємства, так як згідно Інструкції кожним банком, який отримав згадані постанови, усі грошові надходження позивача будуть акумулюватись на арештованих рахунках до забезпечення суми кошти вказаній в постановах.
Водночас, представник позивача звернув увагу суду на те, що господарським судом Тернопільської області порушено провадження у справі № 1/169-3238, предметом розгляду якої є оскарження дій ДВС по зведеному виконавчому провадженню № 23 щодо стягнення з ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" на користь юридичних і фізичних осіб заборгованостей на суму 7 609 039,00 грн., зокрема позивачем заперечується сума загального зведеного провадження, яка як вважає останній визначена ДВС безпідставно.
Крім того, позивач відмітив, що ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язано ДВС у разі накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, в триденний строк повідомити Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт і про розмір вимог стягувачів; отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фонду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрутство боржника - юридичної особи, державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку виконання; отже, зазначеними нормами закону для ДВС встановлено спеціальний порядок проведення звернення стягнення на майно (в тому числі згідно п. 1 ст. 64 Закону на грошові кошти) з боржників - юридичних осіб, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а саме: в триденний строк ДВС зобов'язаний повідомити орган управління про накладення арешту, у випадку вчинення дій уповноваженим органом щодо порушення справи про банкрутство боржника, ДВС вчиняє відповідні дії; ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" згідно Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 року є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
Таким чином вважає, що постанови ДВС про накладення арешту на кошти боржника від 26.10.06р. та 12.10.2006р. винесені безпідставно, з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та інших нормативно-правових актів з цього питання, у зв'язку з чим просить їх скасувати.
У доповненні до позовної заяви від 09.11.2006р. позивачем, з метою правильного вирішення даного спору зазначено, що 03.11.2006р. ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" на виконання рішень Тернопільського міськрайонного суду про стягнення заборгованості по заробітній платі перераховано на розрахунковий рахунок ДВС грошові кошти на суму 52 000,00 грн. (платіжне доручення № 2341 від 03.11.2006р.) та 3 000,00 грн. в погашення державного мита (платіжне доручення № 2340 від 03.11.2006р.); крім того, просить долучити до матеріалів справи № 20 газети «20 хвилин»від 20.11.2006р., в якій опубліковано статтю «Листопадовий зрив»про пікетування працівників ВАТ «Тернопільський комбайновий завод", у зв'язку з невиплатою заробітної плати, яку товариство не змогло своєчасно виплатити внаслідок арешту грошових коштів.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву № 26043-15 від 09.11.2006р. позовні вимоги не визнає, у зв'язку з наступним:
- на виконанні в Державній виконавчій службі у м. Тернополі № 1 знаходиться зведене виконавче провадження № 23 (згідно постанови про об'єднання у зведене виконавче провадження від 26.09.2001р.) щодо стягнення на підставі рішень суду з ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" заборгованості в користь Пенсійного фонду України, держави та юридичних осіб;
- також на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 55 (згідно постанови про об'єднання у зведене виконавче провадження від 26.10.2006р.) щодо стягнення на підставі рішень суду з ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" заборгованості в користь фізичних осіб по заробітній платі;
- боржник (ВАТ«Тернопільський комбайновий завод") добровільно рішень суду не виконує, у зв'язку з цим державна виконавча служба примусово виконує рішення суду щодо погашення заборгованості в користь фізичних та юридичних осіб;
- на вимогу відділу ДВС у м. Тернополі № 1 щодо надання переліку майна, яке не використовується у виробництві товариства, ВАТ «Тернопільський комбайновий завод'' надіслав перелік майна та лист, згідно якого просить звернути стягнення із посиланням на ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження" на майно боржника, а саме інженерного корпусу ПКТІ, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Лук'яновича, 8;
- майно інженерного корпусу ПКТІ було описано та арештовано, згідно акту опису та арешту майна від 28.10.2004р. У даному акті представником ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" було зазначено, що зауважень, скарг від представників боржника не має. Копію вищезазначеного акту отримав представник ВАТ « Тернопільський комбайновий завод" 28.10.2004р. Грицай І.М. Законом України «Про виконавче провадження»боржникові (ВАТ «Тернопільський комбайновий завод") надається десятиденний термін оскарження даного акту;
- відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження" було проведено експертну оцінку майна боржника (інженерного корпусу ПКТІ, яке належить ВАТ «Тернопільський комбайновий завод"). Стартова ціна вищевказаного майна, згідно експертного висновку становила 1 452 860,00 грн., що значно менше загальної суми заборгованості ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" в користь фізичних та юридичних осіб. ДВС у м. Тернополі № 1 було направлено на адресу ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" копію висновку експертної оцінки, з яким останній погодився;
- невиконання рішень суду про стягнення з ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" заборгованості по заробітній платі в користь фізичних осіб призводить до неодноразових скарг стягувачів, хоча відповідно до ст. 43 Закону України ,,Про виконавче провадження" заборгованість по заробітній платі стягується першочергово; у зв'язку з чим відповідно ст.ст. 5, 50, 63 Закону України «Про виконавче провадження" та відповідно ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання банківським установам та до відому сторонам виконавчого провадження (стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валют, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідності до ч. 1 ст. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтю 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як встановлено у судовому засіданні, постановами державного виконавця ДВС у м. Тернополі № 1 від 12.10.2006р. та 26.10.2006р. було накладено арешт на кошти ВАТ “Тернопільський комбайновий завод»відповідно в сумі 7 609 039,00 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 23 та 52 790,04 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 55.
Як з'ясовано в судових засіданнях виконавче провадження № 55 про стягнення на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі виведено із зведеного виконавчого провадження № 23 в окреме провадження, при цьому загальна сума стягнення по виконавчих документах в виконавчому провадженні № 23 не змінена, у зв'язку з чим суми по виконавчих документах щодо стягнення заробітної плати включені у два виконавчих провадження одночасно.
Статтею 50 Закону України “Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Пунктом 5.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерства юстиції України 15 грудня 1999р. № 74/5 (надалі - Інструкції) визначено порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, а саме: звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів ДПІ, банків тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах, та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова (ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.6.1. Інструкції).
Частиною п'ятою зазначеної статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладене стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
У відповідності до п. 5.6.6 Інструкції, при проведені виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника ДВС складає акт опису й арешту майна.
Згідно ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови ДВС про арешт коштів чи майна боржника надсилається боржнику.
Отже, зазначеними нормами встановлено межі повноважень ДВС при вчиненні стягнення на грошові кошти боржника, а саме: виявлення коштів, опис коштів зі складанням акту опису, арешт коштів із винесенням постанови про арешт коштів, та вилучення їх; арешт накладається на грошові кошти, за умови наявності у ДВС даних про те, що на рахунках боржника знаходяться грошові кошти.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на вимогу відділу ДВС у м. Тернополі № 1 щодо надання переліку майна, яке не використовується у виробництві товариства, ВАТ «Тернопільський комбайновий завод'' надіслав перелік майна та лист, згідно якого просить звернути стягнення із посиланням на ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження" на майно боржника, а саме інженерний корпус ПКТІ, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Лук'яновича, 8, ціна якого, згідно експертного висновку становила 1 452 860,00 грн., що значно менше загальної суми заборгованості ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" в користь фізичних та юридичних осіб. Майно інженерного корпусу ПКТІ було описано та арештовано, згідно акту опису та арешту майна від 28.10.2004р.
При цьому постанова про накладення арешту по виконавчому провадженню № 23 винесена на всю суму стягнення за виконавчими документами 7 609 039 грн., що суперечить ст.. 55 Закону, у відповідності з якою арешт може бути накладено в межах суми стягнення з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.
Разом з тим, оскаржувана постанова винесена відповідачем під час розгляду господарським судом Тернопільської області справи № 1/169-3238, предметом розгляду якої є оскарження дій ДВС по зведеному виконавчому провадженню № 23 щодо стягнення з ВАТ «Тернопільський комбайновий завод" на користь юридичних і фізичних осіб заборгованостей на суму 7 609 039,00 грн., де позивачем заперечується сума загального зведеного провадження, яка як вважає останній визначена ДВС безпідставно.
Окрім того, як вказувалося представником позивача в судовому засіданні на виконання рішень Тернопільського міськрайонного суду про стягнення заборгованості по заробітній платі перераховано на розрахунковий рахунок ДВС грошові кошти на суму 52 000,00 грн. (платіжне доручення № 2341 від 03.11.2006р.) та 3 000,00 грн. в погашення державного мита (платіжне доручення № 2340 від 03.11.2006р.), у зв'язку з чим 16.11.2006р. відповідачем винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, що містяться на рахунках в ТФ ЗАТ КБ "Приватбанк МФО 338783, ТОД АППБ "Аваль" МФО 338501, ТФ Промінвестбанк МФО 338426, ТОФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 338017, ТФ НАТ КБ "Надра" МФО 338705, УДК в Тернопільській області МФО 838012, АКБ "Правекс - Банк", м. Київ МФО 321983, ТФ АКБ "Тас-комерцбанк" МФО 338857, Львівська Ф. ВАТ Банк "Біг енерг" МФО 325008.
У відповідності до п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Наслідком закінчення виконавчого провадження, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону, є припинення чинності арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Натомість, відповідачем винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, а не про скасування арешту, як це визначено законом.
Згідно Постанови КМУ від 23.12.2004р. №1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 13.04.2005р. №272), ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Відповідно до ст. 64 даного Закону у разі накладення арешту на майно підприємств -боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець у трьохденний строк повідомляє Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.
При умові, отримання повідомлення відповідного органу Управління чи Фонду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрутство боржника -юридичної особи, державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку виконання відповідно до ст. 33 Закону.
Тобто, Закон передбачає особливий порядок накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а саме встановлено обов'язкове повідомлення Фонду державного майна України про вчинення зазначених дій. Як стверджує позивач, ДВС у м. Тернополі № 1 у 3-денний строк повідомлення про накладення арешту на майно товариства ні власнику, ні Фонду державного майна України не було надіслано, що не заперечно відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 69 - 71 КАС України доказами в адміністративному судочинства є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, підлягають поверненню з Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 7, 18, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Адміністративний позов задоволити.
2. Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12.10.2006р. на суму 7 609 039,00 грн. та постанову про арешт коштів боржника від 26.10.2006р. на суму 52 790,04 грн.
3. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 01.11.2006р.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільській комбайновий завод", ідентифікаційний код 05754502, вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль 85 (вісімдесят п'ять) грн. сплаченого державного мита.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя