Справа № 2а- 2588/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
08 липня 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Шевченко О.В.,
при секретарі -Нікітенко Л.Ю.,
за участі військового прокурора - Ляшенко О.С.,
позивача - ОСОБА_1, відповідача - Пономаренко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 1451 про стягнення коштів та моральної шкоди,-
Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А1451, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною; зобов'язати відповідача - військову частину А 1451 виплатити ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1817,79грн. та грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 1806,65 грн.
Позивач доповнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Прокурор та позивач в судовому засіданні уточнили позовні вимоги, та у зв'язку зі сплатою військовою частиною А1451 позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у повному обсязі, просили суд визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань за 2008 рік незаконною; зобов'язати відповідача - військову частину А 1451 виплатити ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1817,78 грн., крім того, позивач наполягав на стягненні моральної шкоди в розмірі 10000грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В своїх запереченнях зазначив, що за позивачем рахується заборгованість матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, проте зазначені кошти не виплачені військовою частиною у зв'язку з обмеженим фінансуванням з боку Міністерства оборони України, а тому вважає, що вини військової частини у невиплаті грошових коштів немає. Крім того, представник відповідача послався на те, що наказ про виплату позивачу матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань виданий 30.12.2008р., а тому позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, на підставі чого просив суд в позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А1451 на посаді інженера приймального радіоцентру вузла зв'язку військової частини А1451, має військове звання - старший лейтенант.
У липні 2008 року позивачем був поданий рапорт на ім'я командира військової частини А- 1415 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008рік.
На підставі вищезазначеного рапорту 30 грудня 2008 року командиром військової частини А 1415 (по стройовій частині) був виданий наказ № 285 про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань старшому лейтенанту ОСОБА_1
Вказана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була нарахована ОСОБА_1 фінансово-економічним відділом військової частини А 1451, але до теперішнього часу не виплачена.
Сума нарахованої матеріальної допомоги на соціально-побутові питання за 2008 рік ОСОБА_1 складає 1854 грн. 88 коп., з яких з урахуванням відрахувань до видачі належить 1817,78 грн.
Згідно довідки військової частини А 1451 від 15 лютого 2010 року № 61 заборгованість перед ОСОБА_1 складає 1817,78 грн.
Зазначена матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2008 р. на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України регулювався Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра Оборони України від 05 березня 2001 року № 75 до його скасування наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 259. Іншим наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 з цього питання затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до п. 1.1 Положення № 75 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.
Відповідно до п.п. 36.1., 36.2. Положення № 75 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Відповідно до п.1.2. Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.п. 33.1., 33.2. Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги..
Таким чином, у позивача було наявним право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік за місцем його служби, за його рапортом та на підставі наказу командира військової частини А 1451 від 30 грудня 2008 року.
Посилання представника відповідача на відсутність коштів на виплату одноразових видів грошового забезпечення не приймається судом до уваги з огляду на те, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яке відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” гарантується державою, та обов'язок щодо їх виплат не ставиться в залежність від наявності фінансування військової частини з боку Міністерства оборони України.
Відносно посилання представника в запереченнях на пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Роблячи висновок про пропущення позивачем строку звернення до суду відповідач виходив з того, що наказ № 285 виданий командиром військової частини А-1451 30.12.2008р. відповідно і саме з цієї дати починається перебіг строку звернення до суду.
Проте суд зазначає, що з моменту видання командиром військової частини-1451 наказу № 285 від 30.12.2008р. позивач набув права на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, при цьому права позивача порушені не були, строку виплати зазначених коштів наказ не містить. За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора та позивача щодо визнання бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань за 2008рік незаконною; зобов'язати відповідача - військову частину А 1451 виплатити ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1817,78 грн. є нормативно обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відносно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом не встановлено, а позивачем не надано до суду доказів, що внаслідок бездіяльності відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 99, 159-164, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А-1451 про про стягнення коштів та моральної шкоди- задовольнити частково.
Визнати бездіяльність військової частини А-1451 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік незаконною.
Зобов'язати відповідача - військову частину А 1451 (вул. Дерев'янко, 3, м. Харків, 61018; код ЄДРПОУ 08208941) виплатити ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 1817.78 (одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 78 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.