Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
15 липня 2010 р. № 2-а- 4889/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Мар'єнко Л.М., при секретарі судового засідання Макогон Н.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Демчан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з позовом, в якому просив визнати бездіяльність ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у частині неповернення надміру сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб за період 01.01.2008 року у розмірі 270,13 грн. протиправною; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова підготувати та надати висновок до Головного управління Державного казначейства України у Харківській області щодо заяви про повернення з бюджету надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на суму 270,13 грн.
Ухвалою суду від 14.06.2010 року до участі у справі залучено в якості тертьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним 25.02.2009 р. відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-V з метою реалізації свого права на податковий кредит за наслідками звітного податкового року до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надіслав поштою річну податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, а також заяву про повернення з бюджету суми податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту у розмірі 2225,05 грн. та перерахування зазначеної суми поштовим переказом у встановлений законодавством строк на поштову адресу, наведену в декларації та згаданій заяві. До декларації, крім заяви, було додано всі необхідні документи, що підтверджують витрати, які дозволено включити до складу податкового кредиту. Відповідно до поштового повідомлення про вручення, поштове відправлення надійшло відповідачу 02.03.2009 р., а 23.04.2009 р. на адресу позивача від Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Харкова надійшов поштовий переказ за № 5/0127 у сумі 1954,92 коп. як повернення надмірно сплачених коштів з податку з доходів фізичних осіб. Таким чином, розмір податку з фізичних осіб, що належав позивачу до повернення згідно наданої відповідачу річної податкової декларації за 2008 рік, виявився заниженим на 270,13 грн. Листом від 15.01.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, у якій просив відповідача підготувати та надати висновок до Головного управління Державного казначейства України Харківській області щодо додаткового повернення з бюджету надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. на суму 270,13 грн. У відповідь на заяву відповідач листом від 29.01.2010 р. № 76/Х/17-110 повідомив ОСОБА_1, що на підставі річної податкової декларації за 2008 рік розмір до повернення суми податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит визначено ним у висновку від 21.04.2009 р. № 310 та ця сума має складати 1954,92 грн. Такі дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова ОСОБА_1 вважає незаконними, а також такими, що порушують його права, передбачені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначили з посиланням на норми п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п.5.4.2 п. 5.4 ст. 5, п. 1.6 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з приводу обмеження щодо не перевищення суми нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу, одержаного платником податку як заробітна плата. Виходячи з довідки ТОВ Видавничий будинок «Фактор», сума понесених витрат у розмірі 14 833,51 грн., яка підтверджена копіями квитанцій про сплату, сума надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1954,92 грн. визначена таким чином: (51134,67-14833,51) х 15% - 7447,65 = -1954,92 грн., де 7 447,65 грн. -сума податку з доходу фізичних осіб, утриманого протягом 2008 року за основним місцем роботи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області до суду не прибув, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 25.02.2009 р. позивачем було надіслано поштою річну податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, а також заяву про повернення з бюджету суми податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту у розмірі 2225,05 грн. та перерахувати поштовим переказом у встановлений законодавством строк на його поштову адресу (а.с.7-12).
До декларації, крім заяви, було додано всі необхідні документи, що підтверджують витрати, які дозволено включити до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, декларація з додатками поступила відповідачу 02.03.2009 р.
23.04.2009 р. на адресу позивача від Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Харкова надійшов поштовий переказ за № 5/0127 у сумі 1954,92 коп. як повернення надмірно сплачених коштів з податку з доходів фізичних осіб, що не заперечується сторонами.
15.01.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, у якій просив відповідача підготувати та надати висновок до Головного управління Державного казначейства України Харківській області щодо додаткового повернення з бюджету надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. на суму 270,13 грн. (а.с. 13).
У відповідь на заяву відповідач листом від 29.01.2010 р. № 76/Х/17-110 повідомив ОСОБА_1, що на підставі річної податкової декларації за 2008 рік розмір до повернення суми податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит визначено ним у висновку від 21.04.2009 р. № 310 та ця сума має складати 1954,92 грн. (а.с. 14-15).
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами щодо повернення надмірно сплачених коштів з податку з доходів фізичних осіб врегульовано Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 р., зі змінами та доповненнями.
Пунктом 1.16 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із п. п. 5.1.1. п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку має право на податковий кредит по результатах звітного року.
Згідно із п.п.5.3.3. п.5.3. ст.5 цього ж Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п.п. 6.5.1. п.6.5. ст.6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року". Підпунктом а) п. п. 5.3.3. визначено, що витрати по оплаті за навчання включаються до податкового кредиту одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення за їх вибором. Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
Пункт 5.4 ст. 5 цього ж Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлює обмеження права на нарахування податкового кредиту, а саме: податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер; загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата; якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Листом від 29.01.2010 р. № 76/Х/17-110 (а.с. 14-15) відповідач повідомив позивача, що на підставі п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” на підставі річної податкової декларації за 2008 рік позивачу повернуто суму надміру сплаченого податку у розмірі 1954,92 грн., внаслідок застосування права на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, яка повернута у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту зроблено у відповідності із п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким встановлено обмеження щодо неперевищення суми нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу, одержаного платником податку протягом року як заробітна плата. Пунктом 1.6 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Норма по зменшенню суми нарахованої заробітної плати на суми вирахувань до соціальних фондів, передбачена пунктом 3.5 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», застосовується виключно при визначенні об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати. Крім того, згідно із ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»об'єкт оподаткування, визначений у відповідності з п.3.5 ст.3 цього Закону, може зменшуватись ще й на податкову соціальну пільгу. Разом с тим, в статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якою регламентується порядок нарахування податкового кредиту, норми, аналогічні встановленим у п.3.5 ст.3 і ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відсутні. Крім того, при нарахуванні податкового кредиту Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачає застосування інших, не пов'язаних з нарахуванням заробітної плати, критеріїв, зокрема документально підтверджених витрат. Таким чином, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлені окремі, не пов'язані між собою порядки по визначенню об'єкта оподаткування при нарахуванні заробітної плати і по нарахуванню податкового кредиту. При цьому зазначеним Законом передбачено тільки порівняння розміру (суми) податкового кредиту з розміром (сумою) нарахованого доходу платника податку у вигляді заробітної плати. Тобто, виходячи з норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий кредит - це сума витрат, на яку зменшується загальна сума нарахованої платнику податку протягом звітного року заробітної плати. А вже після вказаного зменшення із залишку суми проводиться перерахунок податкових зобов'язань (податку до повернення). Враховуючи наведене, відповідачем до розрахунку податкового кредиту за 2008 рік була включена сума нарахованої протягом звітного податкового року заробітної плати, яка зазначена у п.1.1 розділу 1 декларації, у сумі 51451,73 грн., що підтверджено довідкою про доходи № 5/01 від 28.01.09 р., виданою ТОВ Видавничий будинок “Фактор” (а.с. 16), та сума понесених витрат у розмірі 14833,51 грн. і визначена сума надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1954,92 грн. таким чином: (51451,73 - 14833,51) х 15% - 7447,65 = -1954,92 грн., де 7447,65 грн. - сума податку з доходу фізичних осіб, утриманого протягом 2008 року за основним місцем роботи.
Суд зазначає, що положення п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначає порядок визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Так, у зазначеному законі вказано, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. Даний припис повинен враховуватися бухгалтером підприємства, організації, установи при визначенні об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб із нарахованої заробітної плати.
З довідки від 28.01.09 р. № 5/01 (а.с.16), виданої головним бухгалтером ТОВ ВБ “Фактор”, вбачається, що позивачу за 12 повних календарних місяців здійснено нарахування сукупного доходу у розмірі 51451,73 грн., внески на загальнообов'язкове соціальне страхування, у тому числі до Пенсійного Фонду, становлять 1800,86 грн. Таким чином, враховуючи приписи п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у довідці від 28.01.09 р. № 5/01 головним бухгалтером вірно визначена сума утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7447,65 грн. (51451,73 (нарахована заробітна плата) - 1800,86 (загальнообов'язкові внески) = 49650,87 * 15% = 7447,65).
Згідно із п. п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. В п. 1.16 ст. 1 зазначеного закону наведено поняття податкового кредиту, так податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Приписи. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначають, що загальний річний оподатковуваний дохід складається із суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Конкретизування у даній нормі закону поняття нараховані доходи терміном - виплачені, зроблено законодавцем виключно з тією метою, щоб визначити момент, з якого нараховані на користь платника податку доходи, підлягають оподаткуванню згідно із вимогами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Зазначене випливає із приписів п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», де вказано, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Норми п. 3.1 ст. 3 зазначеного закону встановлюють, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. У відповідності до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Як вбачається з довідки від 28.01.09 р. № 5/01 позивачу нарховано сукупний дохід (загальний річний оподатковуваний дохід) у розмірі 51 451,73 грн. Сума податкового кредиту, визначена позивачем (а.с. 8), становить 14 833,51 грн., отже розрахунок об'єкту оподаткування визначається наступним чином: 51 451,73 грн. - 14 833,51 грн. = 36 618,22 грн.
Враховуючи ставку податку, до сплати в бюджет належить: 5 492,73 грн.
Судом встановлено, що під час виплати позивачу заробітної плати до бюджету перераховано податку у сумі 7 447,65 грн.
Таким чином, поверненню з бюджету підлягає різниця між сумою, яка фактично сплачена до бюджету, та сумою, яку належить сплатити, а саме: 7 447,65 грн. - 5 492,73 грн. = 1954,92 грн.
Зазначена сума - 1954,92 грн., як встановлено судом вище, повернута позивачу 23.04.2009 р. відповідачем як надмірно сплачені кошти з податку з доходів фізичних осіб, шляхом перерахування Управлінням Державного казначейства у Жовтневому районі м. Харкова поштового переказу за № 5/0127 у сумі 1954,92 коп.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, позиція позивача щодо протиправної бездіяльності ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при здійснені розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, який підлягає поверненню позивачу у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту, не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи, відповідачем правомірно здійснено повернення позивачу надмірно сплачені кошти з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1954,92 коп., через що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. ст. 2, 8-14, 71, 86, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу.
Постанова у повному обсязі виготовлена 20 липня 2010 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.