Справа № 538/2518/23
Провадження № 2-а/538/5/24
11 червня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Цімботи Л.Г.,
з участю секретаря Потапенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього складено протокол № 77 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, в подальшому на підставі цього протоколу 4 грудня 2023 р. було винесено постанову № 77, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн. У вказаній постанові зазначено що "гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 . 04.10.2023 р. отримав повістку для проходження медичного огляду, але у визначений час 05.10.2023 р. о 8 год вищевказаний громадянин не прибув в ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин в особливий період, тобто не виконав вимог ст. 1 ч. 10 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Вказану постанову вважає незаконною, оскільки ніякої повістки 4 грудня 2023 він не отримував, і в корінці розписки про отримання повістки підпис виконаний не ним. Просив її скасувати, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Якимова О.В. позовні вимоги підтримали, суду пояснили обставини, викладені в позові. Крім того, позивач пояснив, що 4 жовтня 2023 р. він взагалі був відсутній на території м. Лохвиця, і в розписці, крім того, що підпис не його, ще і дата народження не співпадає з його датою та роком народження.
Представник відповідача позовні вимог не визнав, підтримав заперечення викладені у відзиві на позов, зазначивши зокрема, що особа могла навмисне поставити у розписці про отримання повістки не звичайний свій підпис, а інший, певні розбіжності в інформації, що маються у такій розписці, пояснив людським фактором, можливою помилкою особи яка заповнювала цей документ. Відповідаючи на запитання суду визнав, що у вказаній розписці прізвище зазначено ,скоріш за все, як ""Яценко", а не ""Ященко".
Під час судового розгляду за клопотанням представника позивача, суд неодноразово намагався здійснити виклик осіб, які в жовтні 2023 р. здійснювати вручення повісток для явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак вжиті судом заходи результату не дали, оскільки судові повістки таким особам отримані уповноваженою особою в/ч, де можливо вони проходять службу, проте жодних повідомлень від в/ч та від таких осіб до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, його представника та представника відповідача суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 грудня 2023 р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 було складено протокол відносно позивача ОСОБА_1 , в якому зазначено що "гр. ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним отримав повістку на медичну комісію 04.10.2023 року та у визначений час 05.10.2023 р. о 8 годині не з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період та не повідомив по причину неявки, тобто не виконав вимоги ст. 1 ч. 10 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 ч. 2 КУпАП. У вказаному протоколі на звороті є запис, виконаний позивачем, про те що "4.10.2023 повістку на медичну комісію 05.10.2023 р. не отримував, підпис у повістці не мій" (а.с. 4).
04.12.2023 р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову в № 77 відносно ОСОБА_1 , в якій зазначено що " гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04.10.2023 року отримав повістку для проходження медичного огляду, але у визначений час 05.10.2023 р. о 8 год вищевказаний громадянин не прибув в ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період, тобто не виконав вимоги ст. 1 ч. 10 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу "... скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП", і згідно цієї постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 3)
Як вбачається з наданої стороною відповідача копії розписки № 4.10/4, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні 11.06.2024 р., повістку по виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 8 год 05.10.2023 виписано на ім'я ""Яц ОСОБА_4 ", про отримання такої повістки особою мається підпис; крім того, на звороті такої розписки зазначено дата народження особи " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", адреса місця реєстрації " АДРЕСА_1 " (а.с. 31)
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що хто ж саме в жовтні 2023 р. вручав повістки особам в м. Лохвиця, повідомити не може, таке вручення відбувалося особам хаотично, помилки в даті народження можливо пов'язані з людським фактором, на той час вручення повісток на бодікамери не фіксувалося.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення. Зазначені твердження позивача відповідачем в установленому порядку не спростовані.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, в основу якого було покладено доведений на їх думку факт, що позивач порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військові службу"
Відповідно до ч. 10 ст. 1 "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які ... перебувають на військовому обліку ..., зобов'язані: ....прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;....виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 2 ст. 210 КУпАП (в редакції, що діяла на день винесення спірної постанови, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період .
Стороною відповідача не було надано суду і судом не було здобуто під час розгляду справи належних, допустимих, достовірних доказів, що саме позивачу 04.10.2023 р. була вручена повістка про необхідність його явки 05.10.2023 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, зокрема стороною відповідача, всупереч положенням ст. 77 КАС України не заявлялось клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, не вживались заходи для з'ясування осіб, які здійснювали вручення повісток, і не вживались заходи для сприяння явки до суду таких осіб.
Більше того в судовому засіданні представник відповідача визнав, що в розписці про отримання повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище записано як " ОСОБА_6 ", а не " ОСОБА_7 "
Таким чином за відсутності об'єктивних, достовірних та допустимих доказів, спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини особи трактуються на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач однозначно вчинив правопорушення, передбачене ч. ч. 2 ст. 210 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування останньої та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо особи позивача.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 77 від 04.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 850 гривень, а провадження по справі закрити.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 73-76, 77, 79, 229, 243, 244, 245, 246, 257, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 77 від 04.12.2023 р. та закриття провадження у справі задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 77 від 04.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 2ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та стягнення штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Лохвицький районний суд Полтавської області.
Суддя Лохвицького
районного суду Л.Г.Цімбота