Справа № 358/726/24 Провадження № 2/358/510/24
11 червня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Романенко К.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Шпак К.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 02 травня 2024 року звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 28 серпня 1999 року Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області, актовий запис № 11.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та сімейні цінності, що призвело до того, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного, між ними почали виникати спори та непорозуміння, конфліктні ситуації, тривалий час фактично припинили шлюбно - сімейні відносини, проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть. Примирення з відповідачем неможливе, тому їхній шлюб існує лише формально та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024, цивільну справу передано для розгляду судді Романенко К.С.
Ухвалою суду від 10.05.2024 року відкрито провадження у справі.
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 28 серпня 1999 року Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області, актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 серпня 1999 року Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області. (а.с. 10).
В шлюбі у подружжя народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені вже тривалий час, через різні погляди на сімейне життя, проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, між ними постійно виникають сварки та непорозуміння, шлюб носить формальний характер та його збереження є неможливим, оскільки це суперечить інтересам позивача.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Відповідач ОСОБА_2 не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву. Надала суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та просить їх задовольнити. Розгляд прави просить провести без її участі та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_4 .
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Судом встановлено, що шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Сторони спільно не проживають, не господарюють. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливе.
У відповідності зі ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлені саме такі обставини, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 28 серпня 1999 року Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області, актовий запис № 11.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище - ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий: суддя К. С. Романенко