Справа № 357/6122/24
3/357/3165/24
11.06.2024 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
05 квітня 2024 року о 19 годині 04 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Біла Церква по вул. Раскової, керував транспортним засобом «Skoda Oktavia Tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. неприродна блідість. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 05.04.2024 року його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, нащо він погодився так як вважав, що даний огляд буде проводитися в м. Біла Церква. Сів в службовий автомобіль працівників поліції. По дорозі до медичного закладу працівники поліції повідомили йому, що в м. Біла Церква огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння не проводять, що потрібно їхати в м. Сквира, довгий час возили його по м. Біла Церква шукали по аптеках тест для проходження огляду на визначення наркотичного сп'яніння. Потім працівники поліції повідомили, що потрібно їхати в м. Тараща для проходження огляду, після чого він відмовився їхати в інше місто та наполягав, щоб огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння йому провели в м. Біла Церква. Зазначив, що він відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, так як не довіряв працівникам поліції, тому що вони довгий час возили його по м. Біла Церква в пошуках тесту. Також, він хвилювався за свій автомобіль, який залишив. Крім того в нього з собою була велика сума грошей, він хвилювався щоб вони не пропали. Не заперечував, що огляд проводить лікар, а не працівники поліції, однак він їм не довіряв та не поїхав до медичного закладу. Працівники поліції повідомляли йому, що в м. Біла Церква не проводять огляди на визначення стану наркотичного сп'яніння, а в інше місто він їхати відмовився. Зазначив, що вважає дії працівників поліції не законними, він їх оскаржив, але позитивного результату це не дало.
Допитаний в судовому засіданні старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що під час патрулювання вони зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога в Таращанській міській лікарні, нащо ОСОБА_1 погодився, однак по дорозі відмовився їхати до медичного закладу. ОСОБА_1 неодноразово було роз'яснено, що в м. Біла Церква огляди на визначення стану наркотичного сп'яніння не проводять. Зазначив, що ОСОБА_1 категорично відмовився їхати до медичного закладу на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, останньому було роз'яснено, що за відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП, неодноразово пропонувалося пройти огляд у лікаря нарколога, нащо останній відмовився в зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким ОСОБА_1 було ознайомлено.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. назвали ознаки сп'яніння, запитали чи не має останній заборонених речей, провели поверхневий огляд автомобіля. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога в Таращанській міській лікарні, нащо останній погодився пройшов до службового автомобіля працівників поліції. По дорозі до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився їхати в м. Тараща, працівники поліції роз'яснили останньому, що в м. Біла Церква огляди на визначення стану наркотичного сп'яніння не проводять, що потрібно їхати в м. Тараща, нащо останній категорично відмовляється, наполягає на проведенні огляду в м. Біла Церква. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, нащо останній повідомляє, що не заперечує від проходження огляду, але лише в м. Біла Церква. Відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції тривалий час роз'яснювали ОСОБА_1 , що м. Біла Церква огляди на стан наркотичного сп'яніння не проводять та пропонували пройти огляд в медичному закладі в м. Тараща, однак останні категорично відмовився їхати в інше місто. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останнього в подальшому було ознайомлено.
В судовому засіданні досліджено надані ОСОБА_1 письмове звернення, листи Департаменту стратегічних розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Київської обласної прокуратури.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , дослідивши додані до протоколу докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 05.04.2024 року, повідомлення Білоцерківської міської лікарні № 2, Білоцерківської міської лікарні № 4, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розписку ОСОБА_3 про зобов'язання не допускати водія до керування транспортними засобами, письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт працівників поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер поліцейського, з яких вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували останньому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі в м. Тараща, роз'яснювали, що огляди на визначення стану наркотичного сп'яніння в м. Біла Церква не проводяться, однак ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Що стосується наданих ОСОБА_1 письмового звернення, листа Департаменту стратегічних розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Київської обласної прокуратури, то вони не спростовують обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не можуть бути підставою для закриття провадження у справі.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО