Справа № 357/7319/24
1-в/357/310/24
05.06.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» заяву засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
представник «БВК №35» ОСОБА_5 ,
засуджений ОСОБА_3 ,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява засудженого ОСОБА_3 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія № 35», про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Засуджений вважає, що йому необхідно перерахувати строк попереднього ув'язнення, а саме строк його перебування під вартою з 28.02.2019 року по 23.11.2019 року та врахувати цей строк в строк відбування покарання. Також просить винести ухвалу щодо вилучених у нього речей, які зазначені у вироці суду, щоб він міг їх отрмати.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану заяву, просив зарахувати йому у строк покарання період з 28.02.2019 року по 23.11.2019 року.
Представник ДУ «Білоцерківська виправна колонія № 35» просив в задоволенні заяви засудженого відмовити.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що в задоволенні заяви засудженого необхідно відмовити.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Водночас, частиною 3 ст. 4 цього закону передбачено, що часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Винятки з правила, передбаченого ч. 2 ст. 4 КК України, передбачені в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
21 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким ч. 5 ст. 72 КК України викладено в новій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув'язнення судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
З дослідженим в судовому засіданні матеріалів убачається, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначене остаточне покарання за даним вироком та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2019 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 2 роки. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахується з 28.02.2019 року.
Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили від 30.04.2021 року, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020 року відносно ОСОБА_3 набрав законної сили 13.04.2021 року.
Крім того, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 року ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання на 4 роки позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з часу його затримання - 04.09.2020 року. Зараховано ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення з 04.09.2020 року по день набрання вироком законної сили ,з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ч. 5 ст.72 КК України.
Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили від 01.08.2022 року, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 року відносно ОСОБА_3 набрав законної сили 26.05.2022 року.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.09.2020 року встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий о 22.09 год. 04.09.2020 року в порядку виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2020 року.
Також встановлено, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року ОСОБА_3 приведено у відповідність до закону вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 року, а саме на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.22020 року та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020 року, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.01.2021 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року про приведення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 року у відповідність відносно засудженого ОСОБА_3 залишено без змін.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включаються, зокрема, строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Статтею 2 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення.
Стаття 3 вказаної норми передбачає, що підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з ст. 4 вказаного Закону, установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
В судовому засіданні встановлено, що заявник просить перерахувати період, а саме: з 28.02.2019 року по 23.11.2019 року, однак ОСОБА_3 з 28.02.2019 року знаходився під вартою та фактично відбував покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020 року, яким йому було призначене покарання з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України, 2 роки позбавлення волі, а кримінальне правопорушення за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 30.11.2020 року він вчинив 04.09.2020 року, тобто до повного відбуття покарання за попереднім вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2020 року. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року зазначені вироки приведені у відповідність до закону з урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.01.2021 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2023 року про приведення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 року у відповідність відносно засудженого ОСОБА_3 залишено без змін.
З урахуванням викладеного вбачається, що строк який просить зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 вже враховано при приведені вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 30.11.2020 року у відповідність.
Крім того, дане питання було предметом перегляду суду апеляційної інстанції., який зазначив про безпідставність таких вимог.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відсутні.
Керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд,
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк - з дня отримання копії ухвали.
СуддяОСОБА_6