290/600/24
Іменем України
смт. Романів 11 червня 2024 року
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №5 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 126 частиною 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
20 квітня 2024 року о 23 годині 17 хвилин в смт.Романів, вул.Сергія Лялевича, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі - автомобілі марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування таким транспортним засобом відповідної категорії, порушення вчинено повторно протягом року постанова ББА № 318560 від 12.04.2024 року, чим порушив вимоги пункту 2.1(а) Правил дорожного руху ( далі по тексту - ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП. (згідно протоколу).
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступних висновків.
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, зокрема, повідомлення про розгляд справи розміщено на офіційному сайті судової влади, зокрема, повідомлення про хід розгляду справи розміщено на офіційному сайті судової влади в розділі «Стан розгляду справ».
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07 липня 1989 року) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03 квітня 2008 року) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 на виклик суду у судове засідання не з'явився, суддя визнає причини неявки ОСОБА_1 , в судове засідання неповажними, у зв'язку з чим суд відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.
Відповідно до змісту вимог статті 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, суду були надані такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії АДД № 756853 від 20 квітня 2024 року та його копію; розписку про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, витяг з адмінпрактики, згідно якого ОСОБА_1 відповідно по постанови серії ББА № 318560 від 12 квітня 2024 року притягнуто до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
На підтвердження повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 правопорушення, посадова особа до матеріалів справи долучає довідку інформаційного порталу Національної поліції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 12.04.2024 року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.
Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (частина 2 статті 126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню.
Зі змісту статті 35 КУпАП слідує, що під повторним вчиненням адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Крім того, пунктом 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 3 статті 130 КУпАП).
Водночас у відповідності до вимог статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком, зокрема, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
В обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, поліцейський вказав на копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №318560 від 12 квітня 2024 року.
Разом з тим, надана довідка з інформаційного порталу Національної поліції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 12.04.2024 року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, не містить відомостей про її вручення ОСОБА_1 чи його відмову від її отримання на час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 756853 від 20 квітня 2024 року. Поліцейський при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не з'ясував про обставини набрання законної сили постанови серія ББА №318560 від 12 квітня 2024 року.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що вказана постанова на час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП 20 квітня 2024 року, набрала законної сили. Крім того, з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 756853 від 20 квітня 2024 року ОСОБА_1 не ознайомлювався і не підписував останній.
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Отже суд позбавлений можливості встановлювати обставини, котрі не були доведені, згідно з приписами частини 2 статті 251 КУпАП, особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративну правопорушення.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Одночасно в цій справі достовірно встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги пункту 2.1 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність, згідно з частиною 2 статті 126 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, серед інших про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема частини 2 статті 126 КУпАП.
За таких обставин суд не може прийняти рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з частини 5 на частину 2 статті 126 КУпАП та накласти відповідне адміністративне стягнення, адже не є належним органом, що розглядає відповідну категорію справ.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, надані органом поліції матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, а отже, керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 268, 283, 287 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 126 частиною 5 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.В. Ковальчук