Справа № 289/838/24
Номер провадження 3/289/592/24
11.06.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 399067 від 07 жовтня 2023 року, 07.10.2023 о 12:26 год. по вул. Довженка, 19а в м. Радомишль, Житомирської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме розширеними зіницями очей, що не реагують на світло, порушенням мови, порушенням координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Жодних клопотань, заяв тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 не направляв.
Наведене поза розумним сумнівом вказує на недобросовісну поведінку ОСОБА_1 як учасника судового процесу, а також на те, що суд вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 23.08.2018 у справі № 11-237сап18) звертає увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, враховуючи, що участь ОСОБА_1 в судовому засіданні не є обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього, письмові заперечення від якого до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення, працівниками поліції до суду надано згаданий раніше протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «Малинська міська лікарня», рапорт працівника поліції від 19.03.2024, згідно якого останній повідомив, що 07.10.2023 ним було складено вказаний адмінпротокол відносно ОСОБА_1 , однак при направленні адмінматеріалів до суду була втрачена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також відеозаписи з реєстратора патрульного автомобіля поліції та нагрудної камери поліцейського.
Разом з тим, вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до змісту статті ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35).
Як вбачається з матеріалів справи та відеозаписів з фіксацією обставин події, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявні у справі відеозаписи з камер поліцейських. Матеріали справи взагалі не містять будь-якого посилання на те, з якої підстави ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, був зупинений, і як наслідок, повинен був пройти огляд на стан сп'яніння, однак відмовився.
За таких обставин суд вважає, що водієм ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, та не здійснено інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Окрім того, у відповідності до ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. А огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Водночас, згідно п. 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було направлено для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння до Малинської міської лікарня, хоча найближчим закладом охорони здоров'я в даній ситуації є Радомишльська лікарня.
Отже, судом встановлено, що працівником поліції було порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, а тому в силу ст. 266 КУпАП такий огляд є недійсним.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини останнього в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО