Справа № 285/3037/24
провадження № 2-н/0285/157/24
10 червня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Михайловська А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ( місцезнаходження - вул. Фещенка-Чопівського, м. Житомир, код ЄДРПОУ 45204957 ) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )зареєстроване місце проживання - не встановлено ) заборгованості за надання послуг ЖКГ,
03.06.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 1291,50 грн за період з 01.02.2024 року по 30.04.2024 року та судових витрат.
Дослідивши матеріали заяви, суддя доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Встановлено, що до заяви про видачу судового наказу не додано договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній)між заявником та боржником, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» поняття та характеристика письмової форми правочину регламентується нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Суди по-різному розуміють зміст поняття «правочин, вчинений у письмовій формі». Деякі суди помилково вважають достатнім доказом наявності правочину будь-які письмові дані про наявність боргу. Правильною вбачається практика тих судів, що, передусім, вимагають надання заявником власне договору, підписаного сторонами. Трапляються випадки, коли власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає у квартирі або будинку, споживає послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення тощо, але письмового договору з ним постачальники цих послуг не укладали. Фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні. Тому суди в таких випадках правильно відмовляють у видачі судового наказу.
Таким чином, оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено договору, укладеного у письмовій формі (в тому числі електронній) між заявником та боржником, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, то у видачі судового наказу необхідно відмовити згідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України .
Отже, факт отримання послуг боржником та розмір визначеної заявником заборгованості не є безспірним і має доводитись в порядку позовного провадження.
Аналогічні висновки висловлені у постановах Житомирського апеляційного суду по справах № 285/2581/22, 287/2214/21, 293/884/21, 295/7725/22, 285/5414/22 за результатами апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції про відмову у видачі судового наказу.
Також, судом встановлено, що згідно відповіді від 04.06.2024 року з ЄДДР вбачається, що особу - ОСОБА_1 , не знайдено.
Також з письмової відповіді ЦНАП Відділу ведення реєстру територіальної громади Звягельської міської ради Житомирської області від 07.06.2024 року на запит суду, зробленого у порядку виконання вимог ч. 6 ст. 165 ЦПК України, слідує, що боржник ОСОБА_1 та території відповідної громади не зареєстрований.
Так, за ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ( перебування ) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких обставин дана обставина є також самостійною підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 1,2,2-1,8,9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленого цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 163, 165, 167, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
Роз'яснити заявнику право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку або з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Дата складення та підписання повної ухвали - 10.06.2024 року.
Суддя А.В.Михайловська