Справа № 282/190/24
Провадження № 1-кп/282/88/24
11 червня 2024 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Любар в режимі відео конференції, кримінальне провадження №12023060430000185 від 11.12.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Білорусь, громадянин Республіки Білорусь, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , маючого на утриманні 1 малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
11 грудня 2023 року близько 21 год. ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у приміщенні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , тобто у громадському місці, маючи при собі табельну вогнепальну зброю «9 mm. Glock - 17» серії НОМЕР_2 , яка була споряджена бойовими набоями, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , якому почав висловлювати невдоволення з приводу того, що поблизу готелю «Золоте Руно» його вкусила собака.
Далі, обвинувачений, перебуваючи у тому ж місці та у вказаний час, будучи невдоволеним відповіддю ОСОБА_6 , почав вимагати викликати власника готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що відповідно ОСОБА_6 і було виконано.
Через незначний проміжок часу до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прибув власник ОСОБА_7 , якому обвинувачений одразу почав висловлювати невдоволення щодо того, що його перед входом до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » покусав собака.
Однак, у обвинуваченого, котрий будучи невдоволеним відношенням та відповіддю ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на грубе порушення громадського порядку, із особливою зухвалістю, поєднаного із заподіянням тілесних ушкоджень та із використанням і застосуванням вогнепальної зброї.
Так, ОСОБА_4 , 11.12.2023 близько 21 год., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння перебуваючи у приміщенні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , тобто у громадському місці, діючи умисно, грубо порушуючи елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, з мотивів явної неповаги до суспільства, поводячись нахабно, маючи фізичну перевагу та прагнучи до самовиразу, із особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, спровокував конфлікт з присутніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході якого, дістав із спеціально призначеної сумки бойовий самозарядний пістолет «9 mm. Glock - 17» серії НОМЕР_2 , взявши такий в праву руку, лівою рукою відвів затвор в заднє крайнє положення та відпустив такий чим дослав бойовий патрон з магазину до чашки каналу ствола - «патронник», тобто привів пістолет у бойову готовність, при цьому з отвору викидача вилетів бойовий патрон.
Далі без розриву у часі, обвинувачений, тримаючи у правій руці заряджений та приведений у бойову готовність пістолет «9 mm. Glock - 17» серії НОМЕР_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, безпричинно правою рукою наніс декілька ударів (не менше 2) в область обличчя, тулуба та голови ОСОБА_7 .
У свою чергу останній побоюючись за власне життя та здоров'я почав тікати на вулицю, а ОСОБА_6 тікати до власної кімнати у цьому ж готелі.
Однак, ОСОБА_4 не припиняючи вчиняти злочинних дій, діючи без розриву у часі, продовжуючи діяти умисно, за вказаних раніше мотивів та мети, наздогнав ОСОБА_7 на вулиці, що поблизу входу до приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тобто перебуваючи у громадському місці, наніс ще один удар правою рукою в область обличчя останньому тримаючи при цьому у правій руці зазначений пістолет та побачивши, що від такого удару потерпілий впав на землю, грубо порушуючи елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, з мотивів явної неповаги до суспільства, поводячись нахабно, маючи фізичну перевагу та прагнучи до самовиразу, із особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань одразу здійснив три постріли у повітря із вогнепальної зброї «9 mm. Glock - 17» серії НОМЕР_2 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на переніссі, обох навколо очних ділянках, на грудній клітці, подряпини на нижній губі, садна на лівому ліктьовому суглобі, перелому кісток носа зі зміщенням, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
При розгляді справи в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, визнав повністю та дав суду відповідні пояснення по справі, повністю підтвердивши вказані вище обставини. Вказав, що шкодує про вчинене та щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. У заяві, що міститься в матеріалах справи просив розгляд справи провести за його відсутності, а також вказав, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене обвинувачення, а тому, суд при дослідженні доказів обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та вивченням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд, з'ясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду, зміст цих обставин, з'ясував, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Проаналізувавши всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, які є належними та допустимими, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у хуліганстві, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї,, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України.
Прокурор просив визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. Запобіжний захід у вигляді застави скасувати, а суму застави повернути заставодавцю.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його помірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
На підставі вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.4 ст.296 КК України, тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, то суд приходить до переконання, про необхідність призначення йому покарання, передбаченого санкцією вищевказаної частини статті, у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд обравши вид та розмір покарання в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи дані, що характеризують особу винного, який на позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, є учасником бойових дій та отримав нагороди за несення служби, має на утриманні малолітню дитину, а також те, що потерпілий просив суворо його не карати та не позбавляти волі, приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на ОСОБА_4 обов'язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, загальний розмір яких складає 12116,48 грн., відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст.100 КК України.
Питання щодо скасування арешту майна вирішити згідно ч.4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 532, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
До набрання вироком суду законної сили, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави скасувати, а внесену суму застави повернути заставодавцю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 12116 (дванадцять тисяч сто шістнадцять) грн. 48 коп. витрат на залучення експертів.
Речовими доказами по справі, після набрання вироком суду законної сили, розпорядитися наступним чином:
- три предмети, які за зовнішніми ознаками схожі на гільзи патронів до вогнепальної зброї, які мають маркування «SPEER», «9 mm», «LUGER» - знищити;
- предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на патрон до вогнепальної зброї, який має маркування «SPEER», «9 mm», «LUGER»; один предмет, зовні схожий на патрон до зброї, на якому наявне маркування у вигляді тиснення «7», «7», «070»; два предмети, зовні схожі на два патрони до зброї, які мають наявне маркування у вигляді тиснення «SPEER», «9 mm», «LUGER»; предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, чорного кольору, на рукоятці наявна тканина кольору «хакі», також на корпусі якого наявне маркування у вигляді тиснення «GLOCK», «17», «ASTRIA», «9*19», « НОМЕР_2 » з однієї сторони та маркування у вигляді тиснення «MADE IN AUSTRIA GLOCK Ges.m.b.H» з іншої сторони та предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на магазин до пістолета - повернути військовій частині НОМЕР_1 ;
- сліди речовини бурого кольору, яка за зовнішніми ознаками схожа на кров, з якої було зроблено змив на марлевий тампон, який було загорнуто у аркуш паперу формату А-4 білого кольору - знищити;
- предмет, схожий на ніж висувний; предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на ліхтарик чорного кольору; кофту флісову зеленого кольору із слідами бурого кольору, які зовні схожі на кров - повернути власнику ОСОБА_4 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області №282/1551/23 від 14.12.2023 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області №282/1551/23 від 14.12.2023 - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1