Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3744/23
Провадження № 2/935/739/24
Іменем України
06 червня 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Янчук В.В.,
зі секретарем - Кумечко С.М.,
за участі сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Коростишівського районного суду від 14.05.2012 р. з відповідача стягнуто на користь позивача на утримання сина аліменти у розмірі частки заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. 15.11.2023 р. син досяг повноліття та сплата аліментів на його утримання припинилась. Син - ОСОБА_5 є студентом 1 курсу денного відділення Державного університету «Житомирська політехніка», термін навчання до 30.06.2027 року. Вказує, що вартість навчання становить 112000 грн. та здійснюється щомісячно у розмірі 2800 грн. Окрім того, позивач вимушена була винайняти житло для проживання сина у зв'язку з навчанням, та оплата становить 4500 грн. щомісячно, окремо сплачуються комунальні послуги. У зв'язку з навчанням син не має можливості працювати та фактично перебуває на утриманні матері. Витрати позивача на утримання сина на місяць, пов'язані з його навчанням становлять близько 15000 грн.
Враховуючи вищенаведене та з посиланням на норми ст. ст. 182, 199 СК України просить стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 гривень щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на період навчання без врахування канікулярного періоду, але не більше ніж до досягнення 23 років.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів та доводів, що викладені в позові та просив їх задовольнити. Зазначив, що син сторін - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у навчальному закладі, не має можливості працевлаштуватись та забезпечувати себе всім необхідним. Позивач допомагає сину шляхом надання коштів на харчування, придбання засобів для навчання, здійснює оплату навчання, а також оплату за житло, що в середньому на місяць становить 15000,00 грн. Відповідач працює неофіційно та отримує дохід, має у власності частку квартири та автомобіль, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 щодо позовних вимог заперечили, в їх задоволенні просили відмовити. Відповідач зазначив, що не має матеріальних можливостей надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, у зв'язку з тим, що не працює за станом здоров'я, а також постійно здійснює догляд за батьками, які мають ряд захворювань та потребують постійного догляду та лікування.
Вислухавши сторони, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.11.2011 р.н. ( а.с.6-8).
З копії довідки Державного Університету «Житомирська політехніка» від 15 вересня 2023 року № 1235 вбачається, що ОСОБА_5 навчається на 1 курсі денного відділення освітнього ступеня «бакалавр», термін закінчення навчання - 30.06.2027 року (а.с.10).
Відповідно до Договору про оплату освітніх послуг між Державним університетом «Житомирська політехніка» та фізичною особою ОСОБА_4 від 15.08.2023 № 22.01-122.00.1/Б/Д-201-2023. загальна вартість навчання становить 112000 грн., у тому числі: 2023-2024 н.р. - 28000 грн., 2024-2025 н.р. - 28000 грн., 2025-2026 н.р. - 28000 грн., 2026-2027 н.р. - 28000 грн ( а.с. 12).
До матеріалів справи долучені копії квитанцій, платіжних доручень, з яких вбачається, що ОСОБА_4 сплачує кошти за навчання та проживання ОСОБА_5 (а.с. 13-17).
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частинами 1, 2 ст. 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд вважає встановленим той факт, що у зв'язку з навчанням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як позивач, так і відповідач.
Із матеріалів справи вбачається, що у сина сторін не існує будь-якого доходу, він не має можливості працювати у зв'язку із денною формою навчання, перебуває на повному утриманні матері.
Судом встановлено, що позивач (мати) несе витрати пов'язані з навчанням сина. Проте, доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних з навчанням (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу), позивач не надала.
Досліджуючи такий критерій як матеріальне становище платника аліментів, суд враховує, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерело/суми нарахованого доходу , податку та військового збору станом на 15.03.2024 р. за період з 3 кварталу 2023 по 4 квартал 2023 р. відповідач доходів не має. Однак, відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо суб'єкта станом на 16.04.2024 відповідачу на праві власності належить частка у квартирі АДРЕСА_1 , що не заперечується відповідачем. Також, відповідно до витягу з державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів, станом на 16.04.2024 р. відповідач є власником транспортного засобу RENAULT KANGO.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на час розгляду справи судом прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3040 гривень.
Доказів того, що відповідач за станом здоров'я не має можливості працевлаштуватись, а також що здійснює постійний догляд батьків суду не надано.
А тому, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, відсутність на його утриманні інших неповнолітніх дітей, останній є працездатною особою, не є пенсіонером та не є особою з інвалідністю, відсутність доказів спроможності надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина у розмірі 7000 грн. щомісячно, виходячи із реалій сьогодення та забезпечення балансу інтересів як одержувача, так і платника аліментів, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 гривень, щомісячно, на період навчання, до досягнення сином 23 років, а пред'явлений позивачем позов про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.
Аліменти стягуються судом саме на час навчання, тривалість якого може змінюватися (зокрема у випадку відрахування з ВНЗ чи інших підстав) та буде контролюватися в межах процедури виконавчого провадження, а встановлений судом період стягнення аліментів до 23-річчя дитини, є преклюзивним та має на меті захист прав відповідача у випадку продовження навчання дитини після досягнення нею вказаного віку (постанова Верховного Суду від 08.02.18 у справі № 205/1302/16-ц).
Згідно із ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 1073,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК на підставі ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200 СК України, суд,-
Позов задовольнити - частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот ) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 16.11.2023 р. і до закінчення навчання - 30.06.2027, але не більше як до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1073 гривень 60 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено: 10.06.2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя В.В.Янчук