Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2054/22
Провадження № 2-др/935/1/24
Іменем України
29 травня 2024 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., за участю: представника позивача - адвоката Сірої А.В., представника відповідача - адвоката Ленського І.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Сірої Аліни Василівни про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя,
Представник позивача - адвокат Сіра А.В. звернулася до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. На підтвердження таких витрат надала договір на професійну правничу допомогу від 01 вересня 2022 року, квитанцію до прибуткового кассового ордеру №3 від 01.09.2022 року.
Вказала, що при подачі позовної заяви зазначили, що орієнтовний розмір витрат, який планує понести позивач у зв?язку із поданням та розглядом вказаної справи у суді першої інстанції складає 5 000 грн. витрати на правничу допомогу.
Вказує, що для представництва інтересів ОСОБА_1 у даній справі та надання їй правничої допомоги, в тому числі щодо підготовки позовної заяви та представництва інтересів позивача у судових засіданнях в суді першої інстанції між ОСОБА_1 та адвокатом Сірою А.В. було укладено договір на надання правової допомоги № 26 від 01.09.2022 року. За умовами даного договору сторони погодили, що розмір гонорару за підготовку позовної заяви та супровід справи у судді першої інстанції складає 15 000 грн., а за супроводження справи у суді апеляційної інстанції розмір гонорару складає 10 000 грн. (п.4.1.). Тобто за умовами договору сторонами було визначено розмір гонорару у фіксованій сумі в розмірі 15 000 грн. за підготовку позовної заяви, інших процесуальних документів по справі та ведення справи у суді першої інстанції.
Зазначає, що під час розгляду даної справи було призначено 16 судових засідань і лише один раз представник позивача не зміг прибути в судове засідання. Вважає, що сума гонорару в розмірі 15 000 грн. є співмірною із часом витраченим адвокатом на її супроводження.
Представник позивача адвокат Сіра А.В. у судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила задовольнити обгрунтувавши викладеними у клопотанні доводами.
Представник відповідача - адвокат Ленський І.О. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви обгрунтувавши доводами викладеними у письмових поясненнях. Вказав, що у позові позивачем не вказано про очікувані витрати, які вона планує понести зокрема у розмірі 15 000 грн. Натомість у позові вказано, що понесені витрати становлять 5 000 грн. При цьому позивачем та представником не надано будь-яких доказів на підтвердження перерахування 5 000 грн., як вказано у п. 4.2. укладеного договору надання правової допомоги, які за умовами цього ж договору перераховуються на поточний рахунок адвоката.
Крім того вказав, що доказів обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості не надано, зокрема актів виконаних робіт, чи інших документів. Зазначив, що у разі стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу вважає справедливим зменшити такий розмір до 300 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Як зазначено у пунктах 21, 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини
Водночас суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021р. по справі № 925/1137/19 наголосив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19.
Разом із тим у разі недотримання вимог частини четвертої ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя, - задоволено.
29 квітня 2024 року представником позивача адвокатом Сірою А.В. подана заява про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження отримання послуг з правової допомоги позивачем було надано: договір на професійну правничу допомогу від 01 вересня 2022 року №26 укладений між адвокатом Сірою А.В. та ОСОБА_1 , відповідно до п.4.1 якого сторони погодили, що розмір гонорару адвоката визначається у твердій грошовій сумі та становить 15 000 грн. за підготовку позовної заяви та супровід справи у суді першої інстанції(п. 4.1).
Пунктом 4.2. вказаного договору сторони погодили, що клієнт ( ОСОБА_1 ), 50 % визначеного розміру гонорару зобов'язується сплатити адвокату авансом впродовж 5 днів з моменту підписання договору. Решта суми сплачується впродовж 10 днів, з моменту виставлення рахунку адвокатом. Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката.
В п. 4.4 вказаного договору визначено, що факт надання правничої допомоги клієнту може засвідчуватися актом, або документами, які розроблені та/або підписані Адвокатом. На вимогу клієнта адвокат надає документ, що підтверджує факт сплати гонорару та фактичних витрат.
Відповідно до квитанції до прибуткового кассового ордеру №3 від 01.09.2022 року слідує, що ОСОБА_1 сплатила адвокату Сірій А.В. 5 000 грн. за договором правничої допомоги від 01 вересня 2022 року №26, таким чином позивачем було сплачено частину коштів відповідно до умов укладеного договору.
При цьому в даному випадку відсутність відомостей про перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката не вказують на те, що 5 000 грн. не були сплачені позивачем в якості авансу, адже такі кошти можуть бути надані в ході готівкових взаєморазрахунків.
Так, укладений договір правової допомоги обумовлює певний порядок оплати таких послуг для забезпечення виконання погоджених стронами умов. Однак недотримання сторонами визначеного договором порядку розрахунку в частині перерахування коштів на поточний рахунок адвоката не є достатнім свідченям того, що така оплата взагалі не була здійснена позивачем іншим чином з урахуванням того, що суду надані інші докази (квитанція до прибуткового касового ордеру), що підтверджує сплату частини коштів в якості авансу.
В даному випадку суд оцінює розмір визначеного сторонами в укладеному договорі гонорару з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, незалежно від того чи кошти вже сплачені чи будуть сплачені позивачем в подальшому.
В позовній заяві, яка подана 05 вересня 2022 року позивачем на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зазначено, що понесені витрати на професійну правничу допомогу становлять 5 000 грн., що узгоджується із наданою квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 01.09.2022 року.
Відповідно до статті 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином Цивільний процесуальний кодекс України обмежує учасника справи надати суду докази щодо понесених ним судових витрат пов'язаних з розглядом такої справи п'ятиденним строком за умови здійснення відповідної заяви до закінчення судових дебатів, а не виключно при поданні позовної заяви. Оскільки об'єктивно на момент зверенння до суду з позовом чи направлення відзиву учасник справи не завжди може оцінити розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та зокрема участь представника безпосередньо у майбутніх судових засіданнях та їх кількість, з огляду на характер спору, поведінку інших учасників судового розгляду, а також необхідність вчинення тих чи інших дій пов'язаних із захистом своїх прав.
В даній справі ОСОБА_1 в позові зазначила про вже понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, що не позбавляє її можливості на відшкодування витрат з професійної правничої допомоги пов'язаних вже з представництвом її інтересів у суді адвокатом, з огляду на характер спору та складність справи.
Окрім того, представником позивача, безпосередньо у судових дебатах було заявлено про судові витрати та подано відповідне клопотання на їх відшкодування у строк визначний ч. 8 ст. 141 ЦПК України та надано відповідні докази.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, при визначенні розміру стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд бере до уваги характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності таких судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру та витраченого часу, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності.
При цьому суд враховує, що справа розглядалась в загальному позовному провадженні, а також тривалість та кількість судових засідань у даній справі, з огляду на об'єм виконаної адвокатом роботи, подані клопотання у справі, участь адвоката у судових засіданнях для представництва інтересів позивача, а також критерію необхідності та значимості таких дій у справі. А також враховуючи, що позивач та його представиник узгодили розмір гонорару адвоката у твердій грошовій сумі, який визначений у договорі №26 від 01.09.2022 року про надання правової допомоги за підготовку позовної заяви та супровід справи у суді першої інстанції у сумі 15 000 грн., який суд вважає справедливим, обґрунтованим та таким, що не є завищеним чи неспівмірним з наданим обсягом адвокатських послуг у цій справі, що підтверджується наявними у справі матеріалами, тому з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача адвоката Сірої А.В., - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне додаткове судове рішення складено 05.06.2024 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО