про залишення позовної заяви без розгляду
29 жовтня 2010 рокум. ПолтаваСправа № 2а-5335/10/1670
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
28 жовтня 2010 р. Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 343,43 грн.
У відповідності до частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Правові відносини з приводу строку звернення до адміністративного суду з позовом унормовані частиною 2 статті 99 КАС України /в редакції Закону від 07.07.2010 № 2453-VІ/, згідно з якою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, виходячи із рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (пункт 3 статті 7 КАС України), наведене правило поширюється і на звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень з позовом у випадках, встановлених законом.
Також обрахування шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, свобод чи законних інтересів повинно розпочинатися з 30 липня 2010 року /дати набрання чинності Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ/ за умови, якщо до цієї дати встановлений Кодексом строк для звернення до суду, а саме: "річний", не був пропущений.
З матеріалів позову слідує, що податковий борг у спірній сумі за платежем з єдиного податку виник у відповідача у 2007 році.
Про порушення інтересів держави на отримання належних платежів по оплаті єдиного податку відповідачем за 2007 рік позивачу стало відомо у жовтні 2008 року.
Отже, у спірних правовідносинах позивач повинен був подати адміністративний позов з вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по оплаті єдиного податку за 2007 рік не пізніше жовтня 2009 року.
Позивач положення частини 2 статті 99 КАС України не дотримався, що дає суду підстави констатувати про порушення позивачем строку звернення до суду з позовом.
При цьому суд зважає також і на припис частини 3 статті 99 КАС України, відповідно до якого для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки давності у податкових правовідносинах визначені статтею 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Так, підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 названого матеріального закону встановлений строк давності щодо самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання; пунктом 15.2 цієї статті - строк давності стягнення податкового боргу, а пунктом 15.3 цієї ж статті - строк давності для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).
Проаналізувавши зазначені приписи, суд доходить висновку, що визначений пунктом 15.2 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строк давності для стягнення податкового боргу підлягає застосуванню виключно до правовідносин, які складаються з приводу вжиття податковим органом визначених цим законом заходів щодо позасудового погашення податкового боргу. Правильність такого висновку підтверджується наявністю у тексті пункту 15.2 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” речення наступного змісту “Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним”. Наявність цього речення означає, що законодавець відокремлює випадок стягнення податкового боргу за рішенням суду від випадку стягнення податкового боргу за рішенням податкового органу, встановлюючи строк у 1095 днів саме для другого з наведених випадків.
Окрім того, за правилом дії нормативно-правових актів у часі та за правилом визначення предмету правового регулювання відносин щодо звернення до суду з адміністративним позовом слід керуватися спеціальною нормою права, а саме: частиною 2 статті 99 КАС України, який набув чинності пізніше від Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Отже, підстав для застосування до спірних правовідносин частини 3 статті 99 КАС України не має.
Відповідно до статті 49 зазначеного Кодексу особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з положенням частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки станом на 30 липня 2010 року позивач пропустив встановлений строк на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу у сумі 343,43 грн /річний/, то він не має право звертатися до суду з адміністративним позовом протягом шестимісячного терміну з дати внесення змін до частини 2 статті 99 КАС України без клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Заяви про поновлення строку звернення до суду позивач не надав, а тому підстави для відкриття провадження у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н.І. Слободянюк