Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3473/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023) у справі
за заявою ІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків
до ІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків
про визнання банкрутом
учасники у справі про банкрутство не з'явилися
Постановою Господарського суду Харківської області від 20.09.2022 визнано іноземне підприємство "Омбілік Інвестментс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражну керуючу Дарієнко О.В.
20.10.2023 до суду від ліквідатора надійшла заява (вх. № 28632) про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута, в якій арбітражна керуюча Дарієнко О.В. просить суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Турбогаз" (61003, м. Харків, провулок Троїцький, буд. 6/4, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 00158787) повернути до складу ліквідаційної маси Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, оф. 4, код ЄДРПОУ 34015968) грошові кошти у розмірі 39258785,79 грн, що еквівалентно 1073771,00 доларів США за курсом Національного Банку України станом на 19.10.2023.
Також у поданій заві ліквідатор зазначає про те, що заходи забезпечення доказів або позову до подання заяви не здійснювалися; підтверджує, що іншої заяви (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалося; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у вигляді судового збору та правничої допомоги становить 70000,00 грн.
Ухвалою суду від 25.10.2023 заяву ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх.№ 28632 від 20.10.2023) залишено без руху. Повідомлено ліквідатора про недоліки заяви про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023). Ухвалено ліквідатору у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки заяви. Попереджено ліквідатора про те, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, в іншому разі заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
13.11.2023 до суду від ліквідатора надійшла заява про усунення недоліків (вх.№31023), направлена на адресу суду 03.11.2023 (про що свідчать дані веб-сайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/ за пошуком трек-номера 6504521636572), тобто, у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 16.11.2023 призначено заяву ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх.№ 28632 від 20.10.2023) до розгляду на 14.12.2023. Залучено до участі у розгляді заяви ліквідатора (вх. № 28632 від 20.10.2023) Приватне акціонерне товариство "Турбогаз" (61003, м. Харків, провулок Троїцький, буд. 6/4, код ЄДРПОУ 00158787). Запропоновано ліквідатора надати суду додаткове правове та документальне обґрунтування заяви про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (за наявності). Запропоновано Приватному акціонерному товариству "Турбогаз" до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на заяву ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство.
До суду від ПрАТ "Турбогаз" надійшли ідентичні відзиви (вх. № 34163 від 12.12.2023, вх. № 34383 від 13.12.2023) на заяву ліквідатора, в яких ПрАТ "Турбогаз" просить суд відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута грошові кошти у розмірі 39258785,79 грн, що еквівалентно 1073771,00 доларів США за курсом Національного Банку України станом на 19.10.2023.
Ухвалою суду від 14.12.2023 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майна до складу ліквідаційної маси банкрута (вх.№28632 від 20.10.2023) на 16.01.2024.
16.01.2024 до суду від ліквідатора надійшла відповідь (вх. № 1252) на відзив ПрАТ "Турбогаз", в якій арбітражна керуюча Дарієнко О.В. просить суд зобов'язати ПрАТ "Турбогаз" повернути до складу ліквідаційної маси Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" майно - грошові кошти у розмірі 39258785,79 грн, що еквівалентно 1073771,00 доларів США за курсом Національного Банку України станом на 19.10.2023.
Ухвалою суду від 16.01.2024 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майна до складу ліквідаційної маси банкрута (вх.№28632 від 20.10.2023) на 13.02.2024.
12.02.2024 до суду від ПрАТ "Турбогаз" надійшли заперечення (вх. № 3932), в яких товариство просить суд у задоволенні вимог ІП "Омбілік Інвестментс" в особі ліквідатора відмовити.
Представник банкрута в судовому засіданні 13.02.2024 стисло виклав зміст заяви про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута.
Присутній у судовому засіданні 13.02.2024 представник ПрАТ "Турбогаз" стисло викладено зміст заперечень проти заяви ліквідатора.
Ухвалою суду від 13.02.2024 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майна до складу ліквідаційної маси банкрута (вх.№28632 від 20.10.2023) на 09.04.2024.
Представник банкрута в судовому засіданні 09.04.2024 підтримав заяву про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута.
Присутній у судовому засіданні 09.04.2024 представник ПрАТ "Турбогаз" проти заяви ліквідатора заперечував в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.04.2024 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майна до складу ліквідаційної маси банкрута (вх.№28632 від 20.10.2023) на 23.05.2024.
Ухвалою суду від 23.05.2024 учасників у справі про банкрутство повідомлено про те, що 14.05.2024 наказом голови Господарського суду Харківської області №41 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану в період з 15 по 31 травня 2024 року, а саме: у зв'язку з початком активних бойових дій у Харківській області в безпосередній близькості до міста Харкова в період з 15.05.2024 по 31.05.2024 суддям та працівникам Господарського суду Харківської області наказано обмежити перебування в приміщенні суду та виконувати свої посадові обов'язки в будь-якому безпечному місці поза межами адміністративної будівлі суду; секретарям судового засідання забезпечувати проведення судових засідань виключно у разі відсутності загрози життю і здоров'ю або відсутності сигналу "Повітряна тривога". 23.05.2024 по Харківській області була оголошена повітряна тривога. Враховуючи ймовірність масових обстрілів та ракетної атаки, з метою убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема, учасників справи та працівників суду, судове засідання, призначене на 23.05.2024 об 11:20, не відбулося. З метою подальшого розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність призначення заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023) до розгляду на 04.06.2024.
Представник ПрАТ "Турбогаз" у судовому засіданні 04.06.2024 заперечив проти задоволення заяви ліквідатора.
Ліквідатор та представники кредиторів у судове засідання 04.06.2024 не з'явилися; про дату, час та місце розгляду заяви ліквідатора були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні 04.06.2024 оголошено перерву на 04.06.2024 о 16:30.
Після перерви учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов'язковою, а ПрАТ "Турбогаз" та ліквідатором реалізовано своє процесуальне право на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023), дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Господарського суду Харківської області від 20.09.2022 визнано іноземне підприємство "Омбілік Інвестментс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражну керуючу Дарієнко О.В.
20.10.2023 до суду від ліквідатора надійшла заява (вх. № 28632) про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута, в якій арбітражна керуюча Дарієнко О.В. просить суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Турбогаз" (61003, м. Харків, провулок Троїцький, буд. 6/4, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 00158787) повернути до складу ліквідаційної маси Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, оф. 4, код ЄДРПОУ 34015968) грошові кошти у розмірі 39258785,79 грн, що еквівалентно 1073771,00 доларів США за курсом Національного Банку України станом на 19.10.2023.
Судом встановлено, що 09.02.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Турбогаз" (нова організаційно-правова форма - Приватне акціонерне товариство "Турбогаз" (далі - ПрАТ "Турбогаз", постачальник) та Man Oil Group AG, Швейцарія (нова назва - Avra GreenTech AG) (покупець) було укладено договір №75/02/11 поставки продукції (далі - договір № 75/02/11).
12.08.2016 між Man Oil Group AG, Швейцарія та ІП "Омбілік Інвестментс" укладено договір факторингу, згідно з яким Man Oil Group AG відступило ІП "Омбілік Інвестментс" своє право грошової вимоги до ПрАТ "Турбогаз" за договором №75/02/11 поставки продукції від 09.02.2011 (далі - договір поставки), укладеним між Man Oil Group AG, Швейцарія (як покупцем) та ПрАТ "Турбогаз", Україна, (як постачальником), у повному обсязі, у тому числі але не виключно, в частині погашення заборгованості за основним зобов'язанням, що складає 1073771,00 доларів США, штрафних санкцій та збитків за прострочення виконання зобов'язань за вказаним договором, а також відшкодування судових та інших витрат по одержанню заборгованості у повному обсязі, а також будь-які інші сплати, або передачу майна (товару) в натурі, які повинен здійснити ПрАТ "Турбогаз" на виконання або у зв'язку з виконанням вищевказаного договору.
Як зазначає ліквідатор, у 2017 році ІП "Омбілік Інвестментс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "Турбогаз" у справі № 922/1537/17 про розірвання договору та стягнення 29049478,50 грн.
З Єдиного державного реєстру судових рішень та даних КП "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2017 у справі №922/1537/17 за позовом Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" до Публічного акціонерного товариства "Турбогаз" про розірвання договору №75/02/11 поставки продукції від 09.02.2011 та стягнення з відповідача на свою користь суми попередньої оплати (авансу) у розмірі 29049478,50 грн, що еквівалента 1073771,00 доларів США, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2017 у справі №922/1537/17 залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 та Верховного Суду від 27.02.2018.
Як зазначає ліквідатор, із урахуванням висновків, викладених у вищевказаних постановах Харківського апеляційного господарського суду та Верховного Суду, а також з метою здійснення необхідних дій задля того, щоб строк виконання зобов'язань за договором настав, а саме пред'явлення вимоги від Man Oil Group AG до ПрАТ "Турбогаз" щодо повернення грошових коштів, отриманих за спірним договором, за актом прийому-передачі вимоги по договору факторингу ІП "Омбілік Інвестментс" повернуло Man Oil Group AG право грошової вимоги до ПрАТ "Турбогаз" за договором поставки продукції № 75/02/11.
Як стверджує ліквідатор, у квітні 2018 року Man Oil Group AG звернулося до ПрАТ "Турбогаз" з вимогою про повернення коштів у сумі 1073771,00 доларів США, які ПрАТ "Турбогаз" отримав за договором поставки продукції № 75/02/11.
У подальшому, 02.05.2018 за актом прийому-передачі вимоги по договору факторингу 12.08.2016 Arva Greentech AG. (колишня назва Man Oil Group AG), Швейцарія передало, а ІП "Омбілік Інвестментс" отримало право грошової вимоги до ПрАТ "Турбогаз" за договором поставки продукції № 75/02/11 у сумі 1073771,00 доларів США.
З матеріалів справи судом встановлено, що 07.05.2018 між ІП "Омбілік Інвестментс" та ОСОБА_1 був укладений договір відступлення прав вимоги за договором поставки продукції № 75/02/11 у сумі 1073771,00 доларів США.
Арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. у межах справи № 922/3473/17 про банкрутство ІП "Омбілік Інвестментс" звернувся з заявою про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07.05.2018, укладеного між ІП "Омбілік Інвестментс" та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.07.2019 заяву арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. задоволено; визнано недійсним договір відступлення права вимоги, укладений 07.05.2018 між керівником ІП "Омбілік Інвестментс" Коваль А.М. та фізичною особою ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, ліквідатор вважає, що майновий актив у вигляді права грошової вимоги до ПрАТ "Турбогаз" у розмірі 1073771,00 доларів США є власністю ІП "Омбілік Інвестментс".
У відзиві на заяву ліквідатора Приватне акціонерне товариство "Турбогаз", крім іншого, вважає, що Man Oil Group AG не набуло права стягнення з ПрАТ "Турбогаз" заборгованості через її відсутність; зауважує на тому, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують перерахування коштів від Man Oil Group AG на користь ПрАТ "Турбогаз", що на думку останнього свідчить про відсутність у нього заборгованості за договором поставки; вказує на те, що ПрАТ "Турбогаз" не надавав письмової згоди на укладання договору факторингу щодо передачі прав; окремо зазначає про те, що ІП "Омбілік Інвестментс" не є фінансовою установою, а тому не має права надавати фінансові послуги та відповідно бути стороною договору факторингу; вважає, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 1212 ЦК України; на думку ПрАТ "Турбогаз" договір поставки продукції від 09.02.2011 № 75/02/11 є чинним, а тому відсутні підстави для задоволення заяви ліквідатора.
Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.
Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.
Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Такі процедурні (процесуальні питання) вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.
Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.
Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.
Вимога про повернення майна (грошових коштів) до складу ліквідаційної маси банкрута є спором, стороною якого є боржник, а відтак вирішення цього спору підпадає під регулювання статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
З урахуванням положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 161 Господарського процесуального кодексу України, вимога про повернення майна (грошових коштів) до складу ліквідаційної маси є різновидом заяв по суті справи і має розглядатися в порядку позовного провадження за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
Також суд зауважує на тому, що заява про зобов'язання повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута не передбачає стягнення боргу у виконавчому провадженні, а тому такий спосіб захисту не є ефективним.
Виходячи з обставин цієї справи належним та ефективним способом захисту у даному випадку є звернення ліквідатора з позовною заявою про стягнення дебіторської заборгованості у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, коли у разі задоволенні позову наслідком є видача виконавчого документа та стягнення заборгованості у порядку примусового виконання судового рішення.
Обрання заявником неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви, а тому суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам, наведеним учасниками у справі про банкрутство щодо даного спору.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023) відмовити.
Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про зобов'язання ПрАТ "Турбогаз" повернути майно до складу ліквідаційної маси банкрута (вх. № 28632 від 20.10.2023).
Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, ПрАТ "Турбогаз".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 10 червня 2024 року.
Суддя Усатий В.О.