вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"11" червня 2024 р. Справа № 918/489/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Моруса Андрія Васильовича від 06.06.2024 року про забезпечення позову у справі № 918/489/24 за позовом фізичної особи-підприємця Моруса Андрія Васильовича
до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"
про стягнення заборгованості в сумі 2 041 574 грн 50 коп.,
без виклику учасників справи.
В травні 2024 року фізична особа-підприємець Морус Андрій Васильович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 2 041 574 грн 50 коп., з яких: 1 893 628 грн 15 коп. - основний борг, 34 464 грн 03 коп. - пеня, 38 384 грн 56 коп. - 3% річних та 75 097 грн 76 коп. - інфляційні втрати.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договорів оренди техніки з екіпажем від 26 травня 2023 року № 08-23М та суборенди техніки з екіпажем від 26 травня 2023 року № 08-23, а саме зобов'язань щодо здійснення в повному обсязі оплати в сумі 1 893 628 грн 15 коп. в строки, встановлені умовами договорів, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем з посиланням на пункт 8.3. вказаних договорів заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 34 464 грн 03 коп. Також позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 38 384 грн 56 коп. та інфляційних втрат в розмірі 75 097 грн 76 коп.
Ухвалою суду від 29 травня 2024 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Моруса Андрія Васильовича від 18.05.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 1 липня 2024 року.
7 червня 2024 року від представника фізичної особи-підприємця Моруса Андрія Васильовича через систему "Електронний суд" надійшла заява від 06.06.2024 року про забезпечення позову, в якій посилаючись на ст. ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі основної заборгованості в сумі 2 041 574,50 грн., які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, вул. Шкільна, 50, с. Ярославичі, Дубенський район, Рівненська область, ЄДРПОУ 30132761), в тому числі, але не виключно: - у АТ "ПУМБ", IBAN НОМЕР_1 , МФО 334851.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що після направлення претензії та подання позову до суду й відкриття провадження у справі, відповідачем вчиняються дії з продажу рухомого майна, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання. Зокрема, відповідач у період часу з 01.01.2024 року по 20.05.2024 року відчужив наступні транспортні засоби: Toyota Higlander 2014 року випуску та Toyota Land Kruiser 2011 року випуску. Проте останній платіж на погашення заборгованості за договорами відповідач здійснив 02.11.2023 року. При цьому, відповідачем продовжуються вживатись заходи з продажу належного підприємству рухомого майна. Як зазначає представник позивача, що на даний час продається транспортний засіб Mitsubishi Pajero Sport, 2021 року випуску, Д.Н.З. НОМЕР_2 , який згідно інформації ТСЦ МВС значиться на обліку за відповідачем. Представник позивача вважає, що відповідач намагається уникнути виконання зобов'язань перед позивачем з оплати за надані послуги оренди реалізовуючи рухоме майно підприємства. Таким чином, існує достатньо мотивована ймовірність, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", а саме на грошові кошти на банківських рахунках в межах суми стягнення, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.
В якості доказів наявності підстав для забезпечення позову заявник надав лист ТСЦ МВС 3545 від 23.05.2024 року про надання інформації на адвокатський запит та роздруківку з Інтернет ресурсів для продажу авто веб-сайту: https://auto.ria.com/uk/.
10 червня 2024 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Зокрема відповідач звертає увагу суду на те, що Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30132761), працює з 1999 року і зареєстровано за адресою: 35112, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, є сільськогосподарським підприємством та здійснює обробіток понад 37 700 га землі у Рівненській, Волинській та Тернопільській областях та сплачує орендну плату понад чотирнадцяти тисячам людей. Основними видами діяльності підприємства є вирощування зернових культур та виробництво цукру. У власності підприємства є цукровий завод, який знаходиться у Волинській області та здійснює переробку самостійно вирощених цукрових буряків, а реалізацію готової продукції цукру здійснює як в межах України, так і закордон. Як зазначає відповідач, реалізація рухомого майна суб'єкта господарювання, зокрема транспортних засобів, жодним чином не вказує на реалізацію основних засобів з метою припинення діяльності та ймовірного ухилення від виконання тих чи інших рішень суду. Також відповідач наголошує, що Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" за вказаний адвокатом Медвідь В.А. період часу з 01.01.2024 року по 20.05.2024 року, в який було реалізовано два легкових автомобілі підприємства, придбало три трактори колісні для с/г робіт. Таким чином, відповідач вважає. що жодних доказів, які б переконливо свідчили про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову, позивачем не було долучено до заяви про забезпечення позову. До заперечень відповідачем додано копію видаткової накладної від 1 квітня 2024 року № 010424-01.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, а доказів, що вказували б на можливі збитки, яких може зазнати відповідач, та їх розмір, на момент вирішення питання про забезпечення позову матеріали справи не містять), суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Відтак, наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У порушення вищевикладеного, представником позивача в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення представника позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову. Адже відчуження транспортних засобів та наявність розміщеного в мережі Інтернет оголошення про продаж Mitsubishi Pajero Sport 2021 року випуску не можуть вважатися безумовними і достатніми підставами для забезпечення позову. Позивачем також не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позовної вимоги.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви представника позивача про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця Моруса Андрія Васильовича від 06.06.2024 року про забезпечення позову у справі № 918/489/24 - відмовити.
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 11 червня 2024 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.