25 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4796/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Зайченко Н.О.,
за участю:
представника позивача - Рожкова М.М.,
представника відповідача - Пошивайло О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -
05 жовтня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Бурова компанія "Букрос" (далі - позивач, ВАТ "Бурова компанія "Букрос") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач, Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4 - ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 18.06.2010 року № 725.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Фондом неправомірно винесено рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій до позивача, оскільки ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року порушено провадження про банкрутство ВАТ "Бурова компанія "Букрос", якою припинено нарахування неустойки (штрафу та пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, таким чином позивачу здійснено нарахування штрафу та пені за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство, тобто за поточними зобов'язаннями, а тому рішення № 725 від 18.06.2010 року прийнято правомірно.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року N 2240-III (далі - Закон № 2240-ІІІ) здійснення загальнообов'язковими державним соціальним страхуванням громадян у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням покладено на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який є страховиком та діє через свої відділення.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 2240-ІІІ страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Згідно із пунктами 3, 6 частини 1 статті 28 Закону № 2240-ІІІ страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Частиною 1 статті 30 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
На підставі вказаних норм 31.05.2010 року головними спеціалістами КРВ виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведена перевірка правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду СП "Новоселівське", яке є філією ВАТ "Бурова компанія "Букрос" без права юридичної особи, за період з 01.01.2006 року по 31.03.2010 року.
В ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог статті 23 Закону № 2240-ІІІ, в частині несвоєчасної сплати страхових внесків та перерахування їх не в повному обсязі, яке зафіксовано в акті перевірки від 31.05.2010 року.
За результатами розгляду заперечення на акт перевірки від 31.05.2010 року рішенням про розгляд заперечень за результатами перевірки філії СП "Новоселівське" від 18.06.2010 року № 01-07/797 Полтавським обласним відділенням Фонду скасовано суми пені та штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків, нараховані по акту перевірки від 31.05.2010 року за період до прийняття Господарським судом Полтавської області ухвали про порушення справи про банкрутство ВАТ "Бурова компанія "Букрос", а саме: сума пені зменшена на 293 грн., сума штрафу - на 1027 грн. та винесено рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4 - ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 18.06.2010 року № 725, яким до філії ВАТ "Бурова компанія "Букрос" СП "Новоселівське" за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано штраф у розмірі 9023 грн. та пеню у розмірі 5290 грн.
За результатами адміністративного оскарження рішення від 18.06.2010 року № 725 скарги позивача залишені без задоволення, а рішення Полтавського обласного відділеня Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.06.2010 року № 725 - без змін.
Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року у справі № 18/257 порушено провадження про банкрутство ВАТ "Бурова компанія "Букрос" та ухвалено припинити нарахування неустойки (штрафу та пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника.
Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII (далі - Закон N 2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 Закону N 2343-XII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати неустойку (штраф, пеня), застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у відповідності до статті 1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення коштів на підставі виконавчих документів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 23 Закону N 2343-XII нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій щодо всіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, посилання позивача на припинення нарахування неустойки (штрафу та пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника, здійснене на підставі ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 року, оцінюються судом критично, оскільки порушення встановленого порядку перерахування страхових внесків настало після порушення провадження у справі про банкрутство, а дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширювалась.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що Полтавським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за несвоєчасну сплату страхових внесків правомірно донараховано суми штрафу у розмірі 9023 грн. та пені у розмірі 5290 грн., а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2010 року.
Суддя С.С. Бойко