27 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4688/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -
04 жовтня 2010 року Глобинський районний центр зайнятості (далі - позивач, Глобинський РЦЗ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 8214,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент реєстрації відповідача у Глобинському районному центрі зайнятості як безробітного та отримання статусу безробітного відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Глобинському РЦЗ у період з 26.01.2009 року по 18.03.2010 року відповідач незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 8214,96 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.
Наказом Глобинського РЦЗ від 26.01.2009 року № НТ090126 відповідачу надано статус безробітного з 26.01.2009 року та призначено допомогу по безробіттю.
19.03.2010 року відповідач знятий з обліку у Глобинському РЦЗ на підставі наказу № НТ100319 та припинено виплату йому допомоги по безробіттю, у зв'язку із отриманням безробітним права на пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі -Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний у Глобинському РЦЗ 26.01.2009 року.
Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62 (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.
Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803.
Судом встановлено, що Глобинським РЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 02.09.2010 року № 1748, у якому зафіксовано виявлене порушення, а саме: ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 11.05.2000 року по 09.09.2009 року, що збігається з періодом перебування відповідача на обліку в Глобинському РЦЗ і отримання допомоги по безробіттю.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 11.05.2000 року зареєстрований Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Із матеріалів справи вбачається, що реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача здійснена лише 09.09.2009 року.
Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_1 залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні. Згідно із Законом України “Про зайнятість населення”, підприємці належать до зайнятого населення, для набуття статусу безробітного ОСОБА_1 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця.
Отже, при зверненні до Глобинського РЦЗ ОСОБА_1 у заяві про надання статусу безробітнього з виплатою допомоги по безробіттю подані неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі 8214 грн. 96 коп.
Згідно пункту 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
06.09.2010 року Глобинським РЦЗ видано наказ № 227 про повернення матеріальної допомоги по безробіттю.
Згідно довідки Глобинського РЦЗ від 22.09.2010 року № 160310482 за період з 26.01.2009 року по 18.03.2010 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 8214 грн. 96 коп.
На виконання наказу № 227 06.09.2010 року Глобинським РЦЗ за вих. № 1769 від 06.09.2010 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмір 8214,96 грн., яке отримане відповідачем 08.09.2010 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, на момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_1 не надійшли.
З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Глобинського районного центру зайнятості на р/р № 37170160303202, банк одержувача ГУДК у Полтавській області, одержувач Глобинський РЦЗ, МФО 831019, ЗКПО 22544083 допомоги по безробіттю у розмірі 8214 грн. 96 коп. (вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 96 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.С. Бойко