25 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3903/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Олійник Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Мурич Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових рішень, -
16 серпня 2010 року приватний підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових рішеньпро застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202303/1048 від 05.05.2010 у частині 1250,25 грн, № 0000212303/1049 від 05.05.2010 у розмірі 3843,50 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що перевірка проведена з порушенням діючого законодавства, а саме ним не отримано від податкової служби письмового повідомлення про проведення перевірки, направлення на перевірку йому особисто не надавалися, а перевірка здійснена за його відсутності. Вказував також на те, що перевіряючими зроблені безпідставні висновки про невідповідність суми готівкових коштів денному звіту, оскільки в магазині здійснюють діяльність декілька приватних підприємців. Позивач зазначав, що посилання відповідача в акті перевірки на відсутність оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій не відповідає дійсності, оскільки КОРО прошнурована та належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України, містить щоденні звіти, які складаються на підставі розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію правомірністю винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вказував на те, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій, відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а також працівниками податкової служби встановлено факт неоприбуткування готівки на загальну суму 768,70 грн.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.11.2001 позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець Козельщинською районною державною адміністрацією Полтавської області (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).
08.04.2010 відповідачем на підставі направлень на перевірку № 1320, № 1321 від 07.04.2010 працівниками ДПА у Полтавській області здійснена планова перевірка суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" в приміщенні магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
У ході перевірки працівниками податкової служби виявлено, що позивачем порушено вимоги пунктів 1, 11, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", а саме не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій, не забезпечено використання режиму попереднього програмування обліку та кількості товару, неведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації, а також не забезпечено відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Крім того, виявлено факт не оприбуткування готівки за період з 30.03.2010 по 07.04.2010, що є порушенням пункту 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".
За результатами перевірки складено акт № 0010241/0015/16/14/23/НОМЕР_1 від 08.04.2010.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті та направлені позивачу поштою рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202303/1048 від 05.05.2010 у розмірі 6967,17 грн та № 0000212303/1049 від 05.05.2010 у розмірі 3843,50 грн.
25.05.2010 суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 надіслав скаргу до ДПА у Полтавській області з проханням скасувати рішення № 0000202303/1048 від 05.05.2010 та № 0000212303/1049 від 05.05.2010.
Рішенням ДПА у Полтавській області № 267/Б/25-016 від 08.07.2010 у зв"язку з недоведеністю порушень пунктів 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202303/1048 в частині 5716,92 грн, а рішення № 0000212303/1049 - залишено без змін.
Оцінюючи правомірність підстав та порядку проведення перевірки, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що відповідачем проведена планова перевірка дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Доводи суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про те, що перевірку здійснено в присутності неповноважної особи, розцінюються судом як безпідставні, оскільки при її проведенні була присутня дружина позивача - ОСОБА_1, яка здійснила реалізацію двох пляшок слабоалкогольної продукції. Співробітниками податкової служби пред"явлені особі, що здійснювала розрахунки, направлення на перевірку, тому судом не береться до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог статті 11-2 Закону України "Про державну податкову службу".
Посилання представника позивача на постанову Козельщинського районного суду Полтавської області від 19.07.2010, якою закрито провадження в адміністративній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, як на доказ неправомірності проведення перевірки, суд також не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
У зв"язку з тим, що предметом даного позову є скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, а не питання про правові наслідки дій ОСОБА_1, висновки суду, які викладені у постанові Козельщинського районного суду Полтавської області від 19.07.2010, не є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу.
В ході судового розгляду позивач вказував на те, що на ОСОБА_1 здійснювався психологічний тиск. Проте, під час допиту в якості свідка продавця ОСОБА_1 ці обставини нею не підтверджені.
Враховуючи викладене, судом не встановлено фактів, які б свідчили про неправомірність підстав та порядку проведення відповідачем перевірки.
Перевіряючи обґрунтованість винесеного відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000202303/1048 від 05.05.2010, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов"язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Судом встановлено, що 08.04.2010 ОСОБА_1 здійснила реалізацію двох пляшок слабоалкогольного напою на суму 10,00 грн без проведення розрахункової операції через РРО, що не заперечується ні особою, що проводила розрахунки, ні показаннями допитаного в якості свідка ревізора-інспектора ОСОБА_5.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб"єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п"ятикратному розмірі від суми не проведення розрахункової операції.
На підставі даної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача застосовані штрафні санкції у п"ятикратному розмірі від суми непроведення розрахункової операції (10,00 грн х 5 = 50,00 грн).
У пункті 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР вказано, що суб"єкт підприємницької діяльності повинен забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Судом встановлено, що суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 не забезпечено відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному Z-звіті РРО, різниця склала 240,05 грн.
Посилання позивача на те, що при перевірці службовою особою ДПА у Полтавській області до загальної суми коштів на місці проведення розрахунків враховані кошти, що знаходилися в касі приватного підприємця ОСОБА_1, яка згідно письмового договору оренди від 10.11.2009 здійснює свою діяльність в частині приміщення за адресою: АДРЕСА_1, судом оцінюється критично, оскільки особою, що проводила розрахунки, особисто складено опис грошових коштів, в якому зазначено, що кошти на місці проведення розрахунків перераховано власноручно без морального та фізичного тиску з боку перевіряючих.
Згідно зі статтею 22 Закону № 265/95-ВР у разі виявлення такого порушення до суб"єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п"ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Отже, суд вважає, що до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 правомірно застосована фінансова санкція у розмірі 1200,25 грн.
Перевіряючи правомірність винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212303/1049 від 05.05.2010, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення про ведення касових операцій), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Допущення позивачем порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в частині не проведення оприбуткування готівкових коштів у розмірі 768,70 грн в період з 30.03.2010 по 07.04.2010 у книзі обліку розрахункових операцій № 1614000216 від 29.04.2009 підтверджено в ході судового розгляду належними та допустимими доказами: актом перевірки, копією сторінок з книги обліку розрахункових операцій.
В обґрунтування своєї позиції суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зазначив, що ведення книги ОРО ним здійснюється відповідно до законодавства, а саме книга прошнурована та належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України, містить щоденні звіти, які складаються на підставі розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Проте твердження позивача оцінюються судом критично, оскільки при дослідженні книги ОРО встановлено, що на сторінці 71 книги перевіряючим 08.04.2010 внесено запис про те, що з 30.03.2010 по 07.04.2010 облік готівки в даній КОРО відсутній та інших записів на сторінках з 72 по 102 немає. Вказані обставини також підтвердженні показаннями допитаного в якості свідка головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_5.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
На підставі вказаної правової норми відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію у п"ятикратному розмірі від суми не оприбуткування готівки у розмірі 3845, 50 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2010 року.
Суддя С.М. Серга