26 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4477/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,
при секретарі - Ємець Я. М.,
за участю:
представника позивача - Іващенко С.І.,
представника відповідача - Прокопчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Карлівський завод сухого молока" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -
22 вересня 2010 року позивач Закрите акціонерне товариство "Карлівський завод сухого молока" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0001021601/0 від 09 липня 2010 року про відмову в наданні бюджетного відшкодування на суму 2841329 грн. 00 коп. та №0001021601/1 від 08 вересня 2010 року про відмову в наданні бюджетного відшкодування на суму 2841329 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він правомірно визначив у податковій декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 2114844 грн. (з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку) яке сформовано на підставі від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 07.09.2007 року по 31.12.2007 року. Зазначав, що правомірність бюджетного відшкодування також підтверджується актами податкового органу №143/23-33231846 від 13.11.2009 року та №72/23-33231846 від 13.07.2009 року. Крім того, вказав, що проведення документальної невиїзної перевірки 30.06.2010 року контролюючим органом здійснено з порушенням строків встановлених п.п.7.7.5., п7.7, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Також, відповідач в порушення п.8. ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" переглянув висновки попередніх перевірок без наявності підстав на такий перегляд.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із відсутністю у позивача права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що адміністративний позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.11.2004 року ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" (ідентифікаційний код 33231846) зареєстровано як юридична особа рішенням Карлівської районної державної адміністрації.
З 03.12.2004 року позивач перебуває на податковому обліку у Карлівській МДПІ та в період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року був платником податку на додану вартість (свідоцтво №2365717).
Карлівською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" з питань правомірності формування заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість по деклараціям за березень 2008 року яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року.
За результатами перевірки 30.06.2010 року податковим органом складено акт №70/16133231846 яким встановлено порушення п.п.7.7.11 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із чим ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" не має права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року на загальну суму 2841329 грн.
На підставі Акту перевірки від 30.06.2010 року №70/16133231846 Карлівською МДПІ 09.07.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення №0001021601/0, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на загальну суму 2841329 грн. В порядку апеляційного узгодження податковим органом прийнято повідомлення-рішення №0001021601/1 від 08.09.2010 року яким залишено без змін повідомлення-рішення №0001021601/0 від 09.07.2010 року.
Підставою для прийняття спірних податкових рішень, став висновок податкового органу про недостатній обсяг оподатковуваних операцій з ПДВ ЗАТ "Карлівський завод сухого молока", оскільки заявлена до відшкодування сума є значно більшою за оподатковані операції з ПДВ. А також відсутністю у ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" відображення надходження (придбання, створення) основних засобів на створення яких витрачалися кошти зі сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку діям Карлівської МДПІ під час проведення документальної невиїзної перевірки 30.06.2010 року ЗАТ "Карлівський завод сухого молока", суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Оскільки позивачем було подано останній уточнюючий розрахунок податкових зобов'язать з податку на додану вартість у зв'язку із виявленням самостійно виявлених помилок 14.09.2009 року (а.с.176) стосовно суми спірного бюджетного відшкодування, податковий орган в порядку підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону N168, мав право протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації на проведення камеральної перевірки.
Враховуючи, що документальна невиїзна перевірка проведена податковим органом лише 30.06.2010 року, Карлівською МДПІ порушений строк на проведення документальної невиїзної перевірки встановлений підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону N168.
Таким чином, суд приходить до висновку, що проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" проведена Карлівською МДПІ 30.06.2010 року протиправно.
Посилання позивача на протиправність проведення перевірки 30.06.2010 року в зв'язку відсутністю підстав для перегляду висновків попередніх перевірок (акти №143/23-33231846 від 13.11.2009 року та №72/23-33231846 від 13.07.2009 року) встановлених п.8. ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відхиляються судом, оскільки дані підстави розповсюджуються для проведення планових та позапланових виїзних перевірок.
Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції №0001021601/0 від 09 липня 2010 року та №0001021601/1 від 08 вересня 2010 року, суд приходить до наступних висновків.
Існуючий порядок та процедура відшкодування з Державного бюджету заявлених сум податку на додану вартість, регламентовані Законом України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Тобто, сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань кожного окремого звітного періоду. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість та є необхідною, але не єдиною умовою.
Сума визначеного від'ємного значення, за винятком врахованої у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного періоду).
Лише за умови, що у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону).
При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону особа, яка:
була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);
мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни "основні фонди" та "нематеріальні активи" розуміються у значенні, визначеному Законом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) (далі - ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"), а саме, відповідно до підпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Позивач стверджує, що заявлена ним до бюджетного відшкодування сума в розмірі 2114844 грн. виникла внаслідок придбання обладнання, спорудженням виробничої лінії та її налагодження, що віднесено до основних фондів.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 року N 205 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти" визначено, що будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Тобто будівництво є процесом, у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари. Згідно з наказом Держстандарту від 29.02.96 N 89 "Державний класифікатор України. Класифікатор відходів ДК 005-96" процес - сукупність дій для досягнення будь-якого результату.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року N 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за N 893/4186, для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції", для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 "Основні засоби". До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15. Якщо частка збудованого об'єкту призначена платником для продажу, то зарахування на баланс відображається за дебетом рахунку 28 "Товари" та кредитом рахунку 15, тобто не є основним засобом.
З пояснень позивача встановлено, що обладнання балансова вартість якого складається із нарахованих витрат на придбання (створення) обладнання, обліковується в бухгалтерському обліку ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" по дебету рахунку 15 "капітальні інвестиції" як не введене в експлуатацію.
На вимогу суду, податковий орган не надав доказів здійснення перевірки відображення зарахування на баланс товариства власного збудованого об'єкта.
Надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.
Разом з тим, актами Карлівської МДПІ №143/23-33231846 від 13.11.2009 року та №72/23-33231846 від 13.07.2009 року підтверджено відображене ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" у податковій декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 2114844 грн. (з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку).
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган безпідставно та протиправно дійшов висновку про відсутність у ЗАТ "Карлівський завод сухого молока" права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року на загальну суму 2841329 грн., оскільки податковим органом при проведенні перевірки не було досліджено достатній об'єм бухгалтерських документів.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Карлівський завод сухого молока" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001021601/0 від 09 липня 2010 року про відмову в наданні бюджетного відшкодування на суму 2841329 грн 00 коп. та податкове повідомлення - рішення № 0001021601/1 від 08 вересня 2010 року про відмову в наданні бюджетного відшкодування на суму 2841329 грн 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Карлівський завод сухого молока" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2010 року.
Суддя Ф.Ф. Соколенко