ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.05.2024Справа № 910/10484/23
За заявою фізичної особи-підприємця Щуцького Юрія Івановича
про відстрочення виконання рішення суду
у справі № 910/10484/23
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до фізичної особи-підприємця Щуцького Юрія Івановича
про стягнення 450 002,04 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Дишкант Д.В.
За участю представників:
від позивача Хитрова Л.В.
від відповідача (заявника) Щуцький Ю.І.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справи № 910/10484/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця Щуцького Юрія Івановича про стягнення 450 002,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Щуцького Юрія Івановича залишено без задоволення, рішення суду від 27.11.2023 без змін.
25.04.2024 на виконання вищевказаного рішення суду видано наказ про примусове виконання.
02.05.2024 від фізичної особи-підприємця Щуцького Юрія Івановича надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду до 02.04.2025.
Ухвалою суду від 08.05.2024 розгляд вказаної заяви призначено в судовому засіданні на 16.05.2024.
14.05.2024 від відповідача у доповнення до поданої ним заяви подано заяву, в якій останній повідомив, що 06.05.2024 у заявника почався гострий серцевий напад, що призвів до ургентної госпіталізації у важкому стані та на даний час заявник проходить реабілітацію для відновлення працездатності.
Присутній у судовому засіданні представник позивача (стягувача) заперечував проти задоволення поданої відповідачем заяви, відповідач в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в заяві та доповненнях до поданої заяви.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши пояснення та доводи заявника, заперечення на такі доводи позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви з огляду на таке.
Згідно з ухваленим у даній справі рішенням від 27.11.2023 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 387 906,38 грн заборгованості за кредитом, 62 095,66 грн заборгованості за процентами, 6 750,03 грн судового збору.
25.04.2024 на виконання вищевказаного рішення суду видано наказ про примусове виконання.
У поданій заяві про відстрочення виконання рішення відповідач посилається на власну неплатоспроможність, наслідком якої стало порушення умов кредитного договору, не пов'язане з його особистими помилками або прорахунками, а таке, що настало в результаті дії форс-мажорних обставин (військової агресії РФ проти України). В результаті вказаної дії готельний бізнес, під який залучались кредитні кошти, з 24.02.2022, опинився на окупованій ворогом території, був захоплений, частково розграбований і використовується поза волею відповідача, при цьому у відповідача не має доступу до об'єкту.
З травня 2022 року відповідач неодноразово звертався до банківської установи з пропозицією призупинення дії кредитного договору на період дій військового стану, оскільки кредит надавався за державною програмою 5-7-9 банком, який знаходиться у 100 відсотковій власності держави, і саме держава, на переконання заявника, не спромоглася захистити конституційні права та інтереси відповідача, проте отримав відмову.
Крім того, як вказує відповідач у додаткових поясненнях до заяви, у відповідача почався гострий серцевий напад, що призвів до ургентної госпіталізації у важкому стані. Вказане підтверджується випискою з історії хвороби, наданої відповідачем.
Також відповідач вказує, що ним на даний момент вживаються заходи щодо відновлення його платоспроможності (стягнення заборгованості з його боржників, відновлення працездатності), що надасть можливість зібрати необхідну суму коштів для розрахунків з позивачем. При цьому, як вказує відповідач, у банку (позивача) в заставі знаходиться заставне майно відповідача (заміський будинок у Київській області та земельна ділянка). Крім того, у відповідача на утриманні перебувають дві неповнолітні дитини.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі до 02.04.2025.
Заперечуючи проти вказаної заяви, позивач у судовому засіданні 16.05.2024 вказав, що відповідачем не обґрунтовано строк надання відстрочення виконання рішення у даній справі до 02.04.2025 та можливість виконання ним рішення у справі до вказаної дати.
Згідно зі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У силу частини третьої вказаної норми підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 вказаної норми розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).
Суд зазначає, що надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.
У прохальній частині заяви про відстрочення виконання рішення, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення до 02.04.2024.
Таким чином, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі на строк більший, ніж передбачено ч. 5 ст. 331 ГПК України, оскільки рішення суду у даній справі ухвалено 27.11.2023.
На підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем подані податкові декларації за 2022-2023 роки, з яких вбачається, що останній немає доходів.
Позивач заперечував обґрунтованість таких декларацій тим, що, як визнано відповідачем, він не здійснює господарську діяльність в України, а з початком повномасштабного вторгнення виїхав за кордон.
Проте, судом враховане тяжку хворобу відповідача, перенесену ним в травні 2024 року, а також те, що у відповідача на утриманні є дві неповнолітні дитини, зокрема, 2011 та 2017 років народження.
Крім того, як встановлено судом під час розгляду даної справи та прийняття в ній рішення, кредит брався відповідачем під розширення бізнес-проекту - готельного бізнесу, з 24.02.2022 готельний комплекс опинився на окупованій ворогом території.
За вказаних обставин, суд з урахуванням принципу дотриманням балансу інтересів сторін, зважаючи на наведені відповідачем у заяві про відстрочення обставини, вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду та відстрочити виконання рішення у справі до 26.11.2024 (з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 331 Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Щуцького Юрія Івановича про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/10484/23 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/10484/23 до 26.11.2024.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з 16.05.2024. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено 11.06.2024.
Суддя О.Г. Удалова