Справа №295/8862/24
Категорія 65
2/295/2261/24
11 червня 2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
У червні 2024 року до суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175 - 177 ЦПК України.
При вирішенні питання прийняття позової заяви до розгляду виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або доказів звільнення від сплати судового збору. Натомість до позовної заяви позивачем додано клопотання з проханям звільнити її від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, мотивуючи такі вимоги тяжким матеріальним становищем.
Статтею 136 ЦПК України врегульоване питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. На обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач надала індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України, з яких вбачається, що дохід позивача за 2023 рік становить 41128,57 грн. Таким чином, розмір судового збору в сумі 1211,20 грн не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (41128,57 х 5/100 = 2056,42 грн), а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
За подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн.
А отже, позивачу необхідно сплатити 1211,20 грн судового збору за подання до суду позовної заяви (банківські реквізити: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходів бюджету 22030101, Богунський районний суд міста Житомира) та надати до суду квитанцію про сплату судового збору.
Дана обставина перешкоджає вирішенню питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
За положеннями ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 176, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважаться неподаною та повернута заявнику зі всіма доданими документами. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Семенцова