Справа №295/8760/24
1-кс/295/3902/24
про повернення клопотання
10.06.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту з майна,-
ОСОБА_2 звернувся з заявою, в якій просить скасувати арешт, накладений Богунським районним судом м. Житомира на мотоцикл марки «Loncin LX 200 GY», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Дослідивши заяву, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У статті 26 КПК України зазначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає клопотання, покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є видом заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
До клопотання про скасування арешту, на підтвердження викладених в ньому обставин, заявник не долучив жодного документу (коли був накладений арешт; на підставі, якого процесуального рішення він накладений тощо).
В заяві заявником не вказано особу, за клопотанням якої був накладений арешт на майно, що унеможливлює її оперативний виклик в судове засідання з метою забезпечення дотримання строків розгляду клопотання про скасування арешту з майна, як і не долучено копію ухвали про накладення арешту на майно, зі змісту якої слідчий суддя зміг би ідентифікувати таку особу, а також перевірити підстави та мету накладення арешту. Також до клопотання не долучено жодного доказу, який підтверджує, що майно, на яке накладений арешт, належить заявнику.
Заява про скасування арешту містить лише одне речення, до неї не долучено жодного іншого документу.
Крім того, в заяві про скасування арешту з майна не вказано повне ім'я, по батькові заявника, а також не зазначена його повна адреса проживання.
Отже, слідчий суддя вважає, що в заяві не вказані інші учасники справи (прокурор, слідчий), за клопотанням яких можливо був накладений арешт на майно, не долучено процесуальне рішення про накладення арешту на майно, відсутнє посилання, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, не долучені документи, які підтверджують, хто є власником майна, арешт з якого просить скасувати заявник, а тому слідчий суддя доходить висновку, що клопотання подано без додержання вимог КПК України, що унеможливлює прийняття його до розгляду по суті та призначення в судове засідання, відтак клопотання про скасування арешту підлягає поверненню особі, яка його подала.
Керуючись ст.ст. 22, 26, 132, 171- 174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_2 - повернути без рогляду.
Роз'яснити, що повернення клопотання не перешкоджає повторно звернутися до слідчого судді після усунення підстав, що слугували для його повернення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1