Справа № 274/4151/24
Провадження №1-кп/0274/667/24
Іменем України
11.06.2024 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023060000000024 від 06.02.2023, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина України, освіта середня - технічна, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акту встановлено, що 20.02.2014 російською федерацією розпочато збройну агресію проти України шляхом порушення ЗС РФ всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням РФ порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України від 28 травня 1997 року, для блокування військових частин ЗСУ.
У подальшому 24.02.2022 о 5 годині президентом РФ ОСОБА_6 оголошено про початок спеціальної військової операції на території України. Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. ЗС РФ, що діяли за наказом керівництва РФ, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська РФ сухопутним шляхом зайшли на суверенну територію України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який безперервно продовжувався, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 49/2024 від 05.02.2024 продовжено з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.
За цих обставин, у 2009 році ОСОБА_4 , будучи користувачем мережі Інтернет, особисто створив власну веб-сторінку (акаунт) в соціальній мережі «Одноклассники» з мережевим ім'ям (нікнеймом) « ОСОБА_7 », за єдиним індикатором ресурсу в мережі Інтернет (URL-адресою) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », доступ до перегляду змісту якої будь-яким іншим користувачам соціальної мережі «Одноклассники» не обмежений, та як єдиний користувач, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото та відео матеріали.
При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020, одночасно використовуючи встановлені додаток соціальної Інтернет мережі «Однокласники» та програмне забезпечення з технологією «VPN» для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації через всесвітню мережу «Інтернет» серед невизначеного кола осіб, продовжив користуватися власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі, та їх поширенням.
Так, 21.04.2022 ОСОБА_4 , через соціальну мережу «Одноклассники» ознайомився з публікацією, розміщеною 20.04.2022 на веб-сторінці (у спільноті) цієї ж соціальної мережі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за URL-адресою в мережі Інтернет: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у вигляді відеозапису з текстом під ним: « ОСОБА_8 : Истинные патриоты своей Родины, достойные, храбрые и отважные сыны чеченского народа рвутся в бой!», після чого у нього, в умовах воєнного стану, з ідеологічних мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України, виник злочинний умисел, направлений на поширення серед невизначеного кола осіб - користувачів соціальної мережі «Одноклассники», матеріалів, у яких міститься глорифікація представників збройних формувань російської федерації.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, 21.04.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 10» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_3 та встановлений на ньому мобільний застосунок «ОК», через всесвітню мережу «Інтернет», керуючись ідеологічними мотивами підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою ознайомлення невизначеного кола осіб, в умовах воєнного стану, шляхом проставляння відмітки «Вважає класним», розмістив на власній веб-сторінці (акаунті) в соціальній мережі «Одноклассники» з мережевим ім'ям (нікнеймом) « ОСОБА_7 », за єдиним індикатором ресурсу в мережі Інтернет (URL-адресою) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вищевказану публікацію за URL-адресою в мережі Інтернет: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у якій міститься глорифікація представників збройних сил російської федерації, чим поширив її серед невизначеного кола користувачів соціальної мережі «Одноклассники».
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він за викладених вище обставин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, поширив матеріали, у яких міститься глорифікація представників збройних формувань російської федерації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
09 травня 2024 між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному вище діянні.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки без конфіскації майна.
Крім того, прокурор вважає за можливе та погоджується на застосування до ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, визначених ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам при наданні згоди потерпілим на укладення такої угоди.
Згідно ч.3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 та сам обвинувачений просили затвердити вище вказану угоду про визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 , цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, враховуючи характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_4 а саме; визнання вини, щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України, раніше не судимий, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
У відповідності дост. 174 ч. 4 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався тому суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати за проведення експертизи по справі, відповідно до ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 09 травня 2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч.2 ст.436-2КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації майна .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15.08.2023 на мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 10» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_3 - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 10» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку № НОМЕР_3 , який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів УСБУ в Житомирській області - конфіскувати відповідно до ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України в порядку спеціальної конфіскації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 7951 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн 44 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1