Справа № 169/667/18
Провадження № 2/169/21/24
11 червня 2024 року сел. Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Хвіц Г.Й.
за участю секретаря судового засідання Ілляшик З.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі і від цього шлюбу у них є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досягнув повноліття та є студентом денної форми навчання Старопольської Вищої Школи в Кельцах (Республіка Польща) відділ в Луцьку IV рівня акредитації. Так як відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на навчання та пов'язані з цим витрати, хоча має можливість її надавати, а вона хоча й працює, однак, її коштів недостатньо на забезпечення потреб повнолітнього сина, який продовжує навчання, то просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги,в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Суддя своєю ухвалою прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила провадження у справі та постановила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак подала адресовану суду заяву про те, що вона позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд своєю ухвалою від 11 червня 2024 року постановив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Сімейним законодавством України (глава 16 Сімейного кодексу України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
За змістом статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Аналіз наведених положень матеріального права дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як установив суд, що ОСОБА_4 , яка відповідно до свідоцтва про зміну імені змінила прізвище та ім'я на ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що згідно із заочним рішенням Турійського районного суду Волинської області від 04 вересня 2014 року розірвано (а.с. 7, 8).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6).
Згідно з рішенням Турійського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2012 року, ухвалою Мінського обласного суду від 12 червня 2013 року відповідач сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття (а. с. 9-11, 15-16).
ОСОБА_3 досягнув повноліття та є студентом денної форми навчання Старопольської Вищої Школи в Кельцах (Республіка Польща) відділ в Луцьку IV рівня акредитації. Термін навчання ОСОБА_3 у вищевказаному навчальному закладі - з 01 жовтня 2017 року до 30 вересня 2020 року (а.с. 17).
Отже, ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням не працює та не має власних доходів, потребує витрат на проживання, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, тобто, потребує матеріальної допомоги батьків.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між його батьками домовленості про розмір і порядок сплати аліментів, того, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу на навчання повнолітньої дитини або останній не потребує такої допомоги, у матеріалах справи немає.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог статей 182, 199, 200 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, покладається рівною мірою на матір і батька, доказів, які б вказували на існування істотних обставин, що унеможливлюють сплату відповідачем аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, останній не надав, а доходів матері на утримання сина, який є студентом денної форми навчання, недостатньо, а тому, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про наявність в цьому випадку передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати із відповідача аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 серпня 2018 року і до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до пункту 1.1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 704.80 гривень, так як позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Витрати на професійну правничу допомогу адвоката не підлягають до стягнення з відповідача, оскільки позивач відповідно до вимог статті 137 ЦПК України не надала суду доказів про надання їй такої допомоги адвокатом. Так, договір про надання правничої допомоги, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, тощо, в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, статей 182, 199, 200, 201 СК України, та керуючись статтями 141, 263 - 265, 268, 273, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23 серпня 2018 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ковельським РВ УДМС України у Волинській області 17 липня 2015 року.
Ім'я відповідача - ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 02 червня 2015 року, орган, що видав паспорт, Березинський РВВС Мінської області.
Повне заочне рішення складено 11 червня 2024 року.
Головуючий