Справа № 159/2472/24
Провадження № 3/159/1263/24
07 червня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., при секретарі судового засідання Конашук М.А., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Колєснік Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №071981, 15.04.2024 о 00 год 04 хв на а/д М 19 на повороті на с. Секунь, водій ОСОБА_1 , керував мотоциклом "Вайпер", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками стану алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в лікувальному закладі відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
03.05.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративному правопорушення.
Клопотання обґрунтовано тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 мотоциклом "Вайпер", державний номерний знак НОМЕР_1 , 15.04.2024.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник клопотання підтримали, просили суд провадження закрити.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд під час розгляду матеріалів справи повністю та всебічно дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №071981 від 15.04.2024; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.04.2024; відеозапис вчиненого правопорушення.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом- виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху ( знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння ( наркотичного чи алкогольного).
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з відеозапису, який триває близько 3-х хвилин, патрульний автомобіль змінив напрямок руху та о 00 год 04 хв 47 сек зупинився неподалік двох осіб біля яких знаходився мотоцикл та не рухався.
Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, але він відмовляється. На відео не зафіксовано рух мотоцикла, керування мотоциклом ОСОБА_1 , перебування його на сидінні водія та будь- яких інших дій, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Даний факт знайшов своє відображення в судовому засіданні, зокрема, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 15.04.2024 о 00 год 04 хв на а/д М 19 на повороті на с. Секунь він керував мотоциклом "Вайпер", державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 мотоциклом в той день не керував, однак працівники поліції під'їхали та вимагали пройти огляд на стан сп'яніння власнику, тобто ОСОБА_1 , а не водію.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а (2-а/216/33/17).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа „Karelin v. Russia" від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення „поза розумним сумнівом", яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність в матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 1, 8, 9, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 251, 276-279, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяА. В. Чалий