Справа № 158/1859/24
Провадження № 2-а/0158/48/24
11 червня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
з участю секретаря - Квач Н.А.,
представника позивача - Хоржевського Д.Е.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Крупінської Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в режимі відеоконференцзв'язку справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,-
10 червня 2024р. позивач - центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в особі його представника - ОСОБА_2 звернулось до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 грудня 2023р. співробітниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області було виявлено та затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в порушення вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» проживав на території України без відповідних дозвільних документів, які б надавали останньому таке право на визначений строк.
Відповідач по справі ОСОБА_1 на територію України потрапив 26.09.2018р. через контрольний пункту пропуску «Велика Писарівка».
Для отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів відповідач по справі не звертався, будь - яких інших дій для легалізації свого перебування на території України не вживав, чим порушив вимоги ст. 4 вищевказаного Закону.
За порушення правил перебування іноземних громадян на території України, 13 вересня 2023 року, відповідача по справі - громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.
Крім того, 13 вересня 2023 року Білоцерківським об'єднаним відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у термін до 12.10.2023р. із подальшою забороною в'їду в Україну строком на 3 (три) роки, про що останньому було достовірно відомо та підтверджується відібраною у нього розпискою про отримання вищевказаного рішення. Зміст рішення про примусове повернення відповідача по справі до країни походження, наслідки невиконання рішення та порядок його оскарження йому було роз'яснено, про що свідчить його особистий підпис.
Вищевказане рішення відповідачем по справі до суду не оскаржувалось, при цьому виконане не було, оскільки громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 , територію України не покинув, і як наслідок 14 грудня 2023р. був виявлений та затриманий.
14 грудня 2023р. рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області постановлено примусово видворити громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з території України до країни походження або третьої країни.
Відповідачем по справі - ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва було подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення іноземця, який рішенням суду від 12.04.2024р. залишено без задоволення та яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024р. залишено без змін.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2023 року затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на шість місяців. Вказане рішення постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024р. залишено без змін та набрало законної сили.
Для забезпечення виконання вищевказаного рішення позивачем було вжито всіх заходів, передбачених чинним законодавством для ідентифікації та примусового видворення відповідача.
Оскільки у відповідача по справі - громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 відсутні документи, що надають йому право на законне перебування на території України, із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України до компетентних органів відповідач не звертався, просить суд продовжити строк затримання відповідача по справі ОСОБА_1 з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк 6 місяців.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судовому засіданні суд з'ясував у відповідача питання необхідності залучення для розгляду справи перекладача і з цього приводу відповідач повідомив, що немає необхідності у послугах перекладача, оскільки цілком розуміє українську мову. У достатньому рівні володіння державною мовою суд мав змогу пересвідчитись безпосередньо під час судового розгляду.
Представник позивача Хоржевський Д.Е. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити та продовжити строк затримання відповідача по справі ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Визнає, що відповідач є ідентифікованим. Рішення про примусове видворенні відповідача не виконане через відсутність належного фінансування.
Відповідач по справі ОСОБА_1 та його представник - адвокат Крупінська Н.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити. Крім того відповідач зазначив, що він є ідентифікованим, оскільки має оригінал паспорта громадянина Вірменії, який є дійсним. На території України проживає тривалий час, створив сім'ю та не бажає залишати територію України. Його представник - адвокат Крупінська Н.Л. вважає позов необґрунтованим, непідтверджений жодними доказами.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі - Закон № 3773-VI).
Частиною першою статті 9 Закону України № 3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст.30 Закону України №3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно з частинами 11-13 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено можливість затримання іноземця або особи без громадянства за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та продовження строку такого затримання за наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (ч. 12 ст. 289 КАС України).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України затримання треба розуміти і як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний, і як адміністративно-процесуальний заходи, застосування яких обмежує право на свободу та особисту недоторканність людини (абзац п'ятий пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року №12-рп/2003).
Норма ч.12 ст.289 КАС України покладає на позивача обов'язок зазначити у позовній заяві про продовження строку затримання дії або заходи, які вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця чи особи без громадянства, для забезпечення виконання рішення про примусове видворення.
Частина тринадцята статті 289 КАС України встановлює, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Зі змісту наведених приписів слідує, що під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов'язковому дослідженню судом підлягає, зокрема, неможливість ідентифікації іноземця або особи без громадянства та/або неможливість забезпечення примусового видворення особи.
Перелік умов за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи та які є підставою для продовження строку затримання в ПТПІ, наведені у ч. 13 ст. 289 КАС України і цей перелік є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так судом встановлено та вбачається з рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2023 року, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024р., залишено без змін, затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на шість місяців (а.с. 12-18).
З копії рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2024р. (судова справа №755/3057/24), яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024р. залишено без змін вбачається, що відповідачем по справі - ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржувалось рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13 вересня 2023 року про його примусове видворення. Рішенням суду в позові було відмовлено. Судовим рішення встановлено, що відповідач по справі - громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ідентифікованим, що підтверджується копією його паспорта (а.с. 6-11).
Відповідачем суду надано оригінал паспорта, копія якого наявна в матеріалах справи, з якого вбачається, що він є громадянином Вірменії (паспорт Republic of Armenia серії НОМЕР_1 від 21 березня 2018р., строк дії якої до 21 березня 2028 року) (а.с. 36).
З копії рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2019р. (судова справа №743/1270/19, провадження №2-а/743/217/19) вбачається та судом встановлено, що відповідач по справі - громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає на території України 28 років. З копії характеристики відповідача вбачається, що останній проживає у цивільному шлюбі з громадянкою України в Київській області, приймає участь у вихованні дитини дружини з першого шлюбу та має власну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; займається підприємницькою діяльністю (а.с. 57-59, 61).
З довідки серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 08.05.2019р. до кримінальної відповідальності не притягувався, знятої чи погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (а.с. 65).
Позивачем по справі суду не надано жодних доказів, які б вживались позивачем для забезпечення виконання рішення про примусове видворення відповідача по даній адміністративній справі, у продовж визначеного судом терміну на який було поміщено відповідача до Волинського ПТПІ.
Твердження представника позивача в судовому засідання з приводу того, що відсутнє фінансування для оформлення проїзних документів (придбання квитка для видворення відповідача за межі території України) не заслуговує на увагу суду, оскільки такі обставини не є підставою для продовження строку затримання відповідача, особу якого ідентифіковано.
До вищевказаного висновку також дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 26.09.2023 року (справа №158/1645/23, провадження № К/990/25792/23).
При цьому, у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази того, що відповідач не йде на співпрацю та відмовляється заповнювати будь які документи, що також підтверджується його показами в судовому засіданні.
Окрім того, відсутність можливості виконати рішення про примусове видворення відповідача за межі України з незалежних від сторін причин протягом тривалого часу не може бути підставою для продовження строку затримання відповідача по справі.
Продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов'язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.
Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.
З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Зазначені позивачем у позовній заяві обставини не є підставою для продовження строку затримання відповідача.
Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість забезпечення примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 72-77, 268-272, 289 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4А; код ЄДРПОУ 42552598);
представник позивача - Хоржевський Дмитро Едуардович, діє на підставі довіреності №8010/10-24 від 12.01.2024 року;
відповідач - громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ;
представник відповідача - адвокат Крупінська Наталія Леонідівна, діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №017/02.2/5309 від 10.06.2024р.
Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.