Справа № 158/1850/24
Провадження № 3/0158/454/24
11 червня 2024 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
- за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № № 970358 від 20.03.2024 року, цього ж числа о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював господарську діяльність, а саме продаж тютюнових виробів, без оформлення ліцензії на проведення даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Правова кваліфікація - ч.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Згідно наявної в матеріалах справи заяви від 24.05.2024 року, останній просить проводити розгляд даної справи у його відсутності. Вину у вчиненому правопорушенні визнає та посилаючись на скрутне матеріальне становище, просить звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначимістю правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідальність за ст. 164 ч.1 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Суб'єктом даного адміністративного правопорушення є саме суб'єкт господарювання.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою.
Об'єктивною стороною правопорушення є здійснення діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відтак, диспозиція зазначеної статті містить 3 окремих форми вчинення даного адміністративного правопорушення, які, в тому числі, можуть бути пов'язані між собою, а саме:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності;
- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії;
- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність». З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП.
У даному випадку ОСОБА_1 , ставиться у провину те, що він 20.03.2024 року о 12 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював господарську діяльність, а саме продаж тютюнових виробів, без оформлення ліцензії на проведення даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Тобто, об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення прямо визначає, що виключно суб'єкт господарської діяльності може вчинити таке адміністративне правопорушення.
Ні протокол, ні матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що продаж ОСОБА_1 тютюнових виробів мало систематичний характер, при цьому діяльність останнього була самостійною та ініціативною, повністю охоплювалась його власною господарською компетенцією. Жодних доказів чи свідчень щодо існування таких обставин (фактів) до протоколу додано не було.
Окрім зазначеного, викладений в протоколі про адміністративне правопорушення від 20.03.2024 року склад адміністративного правопорушення не містить ознак системності, що є обов'язковою складовою господарської діяльності.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, серед яких, окрім іншого, зазначається норма нормативно-правового акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
З огляду на викладене, зважаючи, що диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, норму якого нормативно-правового акту було порушено особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
Суд оцінює критично письмові пояснення ОСОБА_1 та звертає увагу, що сам факт визнання особою вини у вчиненні правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі № 177/525/17.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи повинні діяти у точній відповідності із законом.
За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Суддя Ківерцівського районного суду /підпис/ Ю.Л. Сіліч