154/2719/23
1-кп/154/174/24
10.06.2024 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023035510000186 від 24.04.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Київ, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Шелбор», не судимого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України
ОСОБА_4 в 2023, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення вказаних документів. При цьому, ОСОБА_4 , розуміючи, що вказані тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка військово-лікарської комісії будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб надав свої персональні дані особи для внесення відомостей у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії, яке в сукупності з іншими документами надає право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану.
У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи реквізитні дані ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом нанесення друкованого тексту з використанням знакодрукуючого пристрою із струменевим способом друку нанісши підписи рукописним пишучим приладом з використанням пасти чорного та синього кольорів та завіривши їх з використанням кліше печатки та кліше штампу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Лікар. ОСОБА_6 », «Взятий на військовий облік», «Знятий з облік» умисно виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 16.02.2023 та довідку військово - лікарської комісії № 5/9/2148 від 15.02.2023, вказавши в них завідомо недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_4 до проходження військової служби в Збройних силах України, після чого передала тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 16.02.2023 та довідку військово - лікарської комісії № 5/9/2148 від 15.02.2023, ОСОБА_4 .
Окрім цього, він же, 23.04.2023 близько 14-50год., під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг» Волинської митниці Держмитслужби, що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, який не має права перетину державного кордону України у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, з наступними змінами, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, з метою незаконного перетину державного кордону України, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме підроблене тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 16.02.2023 та довідку військово - лікарської комісії № 5/9/2148 від 15.02.2023, видані на ім'я ОСОБА_4 , які ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄРДПО 007726289), не видавалися та не посвідчувалися, чим використав завідомо підроблені документи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, погодився з кваліфікацією інкримінованих злочинів, підтвердивши фактичні обставини справи і зібрані по ній докази. Пояснив, що через соціальну мережу «Телеграм» звертався до невідомих осіб, які оформлювали довідку ВЛК та тимчасове посвідчення віськовозобов,язаного, за що він сплатив 1000 доларів США, згодом мав намір відвідати дочку та незаконно перетнути кордон, однак, надавши цю медичну довідку і посвідчення прикордонникам, які виявили підробку та його затримали. Усвідомлював, що діє в обхід та порушення норм закону. Вказав, що змінив своє ставлення до вчиненого, обновив свої дані в ТЦК, щиро кається, бажання виїжджати за межі України не має, оскільки утримує мати та тещу похилого віку, просить суворо не карати. Працює директором фірми, має стабільний дохід.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою сторін, у відповідності до ч.3ст.349КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з'ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз'яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини та кваліфікацію інкримінованих правопорушень справи в апеляційному порядку.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у пособництві, тобто наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншим співучасникам, у підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підробленого документу, доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Отже, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, сім,ю, постійне місце реєстрації й проживання, за яким характеризується позитивно, скарг на його поведінку не надходило, зі слів утримує мати та тещу похилого віку, в спеціалізованих установах на обліку не перебуває, директор підприємства, отже має постійний дохід. Вину у вчинених злочинах визнав в ході судового розгляду справи, засуджує себе за вчинене діяння, щиро кається.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, думки сторони публічного обвинувачення, обставин, які пом'якшують покарання винного, зокрема визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, поведінка після вчинення злочинів, ставлення до скоєного, та відсутність обтяжуючих обставин, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за можливе при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України застосувати ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, та за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в мінімальних межах, установлених санкцією статті, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.
За вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з державного бюджету України. Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що під час досудового розслідування для залучення експерта з метою проведення технічних експертиз документів(висновок №СЕ-19/103-23/4754 -ДД від 17.05.2023 та №СЕ-19/103-23/6799 -ДД від 21.06.2023 ) витрачено 3824грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.04.2023 року, слід скасувати.
Керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень і призначити йому покарання:
-за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень;
-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави: ГУК у Волинській області, м.Луцьк; банк отримувач:Казначейство України ІBAN:UA888999980313030115000003550, ЄДРПОУ 38009371, судові витрати за проведення технічної експертизи документів №СЕ-19/103-23/4754 -ДД від 17.05.2023 та №СЕ-19/103-23/6799 -ДД від 21.06.2023 в розмірі 3824грн. (три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.04.2023 року - скасувати.
Речові докази: довідку ВЛК №5/9/2148 від 16.02.2023, тимчасове посвідчення віськовозобов'язаного №4320 від 16.02.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_7