Справа № 735/1277/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/581/24
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
11 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Коропського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.127, ч.3 ст.146 КК України, - до 15 червня 2024 року. Місцевий суд вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. Інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду скасувати як незаконну, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно його підзахисного більш м'який запобіжний захід, а саме, цілодобовий домашній арешт. Апелянт зазначив, що слідчим і прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, та що застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти існуючим ризикам. Також судом не взято до уваги, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, на розгляді Коропського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження, внесене 03.08.2023 до ЄРДР за № 12023270320000420, по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.127, ч.3 ст.146 КК України.
Ухвалою слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04.08.2023 до ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, в тому числі й судом.
За змістом ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою суд враховує виключно наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Питання обґрунтованості оголошеної підозри, тим більше, коли це питання є предметом судового розгляду, під час вирішення питання про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу не розглядається.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , місцевий суд, ураховуючи, що передбачені ст.177 КПК України ризики не зменшились і не зникли та не спростовані стороною захисту, а також з огляду на серйозність висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, зважаючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Посилання апелянта на необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу обвинуваченому та подальше тримання його під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_8 , суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і на даний час вони виключають заміну запобіжного заходу, серед іншого, на цілодобовий домашній арешт, як про це просить захисник.
Дані про особу обвинуваченого, на які посилається сторона захисту у своїй апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду з урахуванням вищевказаних обставин.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Коропського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4