11 червня 2024 року м.Суми
Справа №574/1118/23
Номер провадження 22-ц/816/856/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»
на рішення Буринського районного суду Сумської області від 26 грудня 2023 року в складі судді Гука Т.Р., ухвалене у м.Буринь, повний текст якого складено 26 грудня 2023 року,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5920987400:06:001:0123, яка розташована за межами населеного пункту с. Успенка Конотопського району Сумської області. 17.03.2015 року між нею та відповідачем ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» було укладено договір оренди землі №4097 до 31.12.2022 року за умовами якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2564,96 грн.
01 січня 2018 року між позивачем та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» укладено додаткову угоду № 1, якою було змінено сторону орендаря з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», встановлено орендну плату у розмірі 6155,91 грн, що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, строк дії договору оренди до 31 грудня 2022 року.
27.09.2022 року позивачем до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» була направлена заява про небажання продовжувати договір оренди земельної ділянки.
02.03.2023 року державним реєстратором була здійснена реєстрація про припинення іншого речового права, договір оренди землі №4093 від 17.03.2015 року був розірваний.
15.03.2023 року була направлена претензія щодо сплати заборгованості по орендній платі, проте відповідь не надійшла.
У зв'язку з несплатою орендної плати у строк, встановлений договором, з відповідача підлягає стягненню пеня відповідно до п. 14 договору. Крім того, у зв'язку з порушенням зобов'язання з виплати орендної плати відповідно до ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 3% річних та інфляційні втрати.
Посилаючись на вказані обставини, просила стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на її користь заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 17.03.2015 року №4097 зі штрафними санкціями у загальному розмірі 15397,20 грн та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1073,60 грн та послуг з правничої допомоги у розмірі 6000 грн.
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2021-2022 роки в розмірі 12311,80 грн з утриманням податків та зборів, пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 224,69 грн, 3 % річних в розмірі 184,68 грн, інфляційні втрати в розмірі 1583,50 грн, а також судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2787 грн та по сплаті судового збору в сумі 997,37 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано, що 24 лютого 2022 року рф розпочала повномаштабне вторгнення на територію України та Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан. Враховуючи сучасні реалії, які мають безпосередній вплив на життя та умови ведення бізнесу в Україні, наявні проблеми з реалізацією вирощеної с/г продукції, що мало наслідком недоотримання коштів товариством задля виконання своїх зобов'язань із виплати орендної плати, вказує на те, що відповідач просив суд не стягувати з нього пеню та інфляційні втрати, або зменшити їх розмір на 99%.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5920987400:06:001:0123, площею 2 га, яка розташована на території Успенської сільської ради, що вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно, інформації з Державного реєстру речових прав (а.с.7, 15).
17.03.2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» було укладено договір оренди землі №4097, на підставі якого ОСОБА_1 передала товариству в оренду земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, у тому числі рілля 2,0000 га, кадастровий номер: 5920987400:06:001:0123, з розміром орендної плати 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2564,96 грн., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Договір укладено до 31.12.2022 року. Згідно п.11-14 договору орендна плата вноситься протягом року, але не пізніше 15 грудня. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати передається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с.8-11).
01.01.2018 рок між ОСОБА_1 , ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі зареєстрованого 23.09.2015 р. за №11304225, на підставі якої ОСОБА_1 передала ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5920987400:06:001:0123, площею 2,00 га (а.с.13).
Відповідно до п.3.5 вказаної додаткової угоди з 2017 року орендна плата складає 6155,91 грн, що становить 10 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до п.3.2 цієї угоди становить 61559,05 грн.
27.09.2022 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було надіслано заяву в якій вона просила не використовувати її земельну ділянку кадастровий номером 5920987400:06:001:0123, площею 2,00 га після 31.12.22 року так як вона буде обробляти дану земельну ділянку самостійно (а.с.14).
Дана заява 07.10.2022 року була отримана відповідачем, про що свідчить підпис про одержання в поштового відправлення.
З витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що 28.02.2023 року внесено запис про припинення права оренди землі (а.с.15).
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свій обов'язок по сплаті орендної плати за 2021-2022 роки, що ним не заперечується, тому з нього підлягає стягненню на користь позивача орендна плата в розмірі 12311,80 грн після утримання ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», як податковим агентом позивача, із вказаної суми податків та зборів. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків внесення орендної плати підлягає стягненню пеня відповідно до п. 14 договору оренди за період з 16 грудня 2021 року по 15 грудня 2022 року в розмірі 224,69 грн. Також у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання по виплаті орендної плати за 2021 -2022 роки підлягають стягненню 3% річних у сумі 184,68 грн та інфляційні втрати за період з 16 грудня 2021 року по 15 грудня 2022 року в розмірі 1583,50 грн.
Враховуючи, що розмір пені, яка підлягає стягненню у даній справі, є незначним, а відповідачем не надано жодних доказів існування виключних обставин, передбачених ст.551 ЦК України, суд не вбачав підстав для звільнення відповідача від сплати пені або зменшення її розміру. Що стосується інфляційних втрат то вони не є неустойкою та зменшення їх розміру законом взагалі не передбачено.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
За змістом частин 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даній справі встановлено та не заперечується відповідачем обставина невиконання останнім свого обов'язку з виплати позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021-2022 роки у розмірі 12311,80 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Встановивши, що відповідачем порушено строки виплати орендної плати за 2021-2022 роки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 пені на підставі п. 14 договору оренди в сумі в розмірі 224,69 грн.
Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки підлягають стягненню 3% річних в сумі 184,68 грн та інфляційні втрати в сумі 1583,50 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом не було враховано наявність обставин для зменшення пені, інфляційних втрат або звільнення відповідача від їх сплати.
Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, колегія суддів зауважує, що суду надано право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати.
З огляду на те, що розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати становить 224,69 коп., тобто є незначним, а відповідачем не надано жодних доказів існування обставин, які мають істотне значення, передбачених ст. 551 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.
Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника. Отже, оскільки 3% річних та інфляційні втрати, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою, суд не має правових підстав для їх зменшення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» залишити без задоволення.
Рішення Буринського районного суду Сумської області від 26 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
В. Ю. Рунов