06 червня 2024 року м.Суми
Справа №950/2234/23
Номер провадження 22-ц/816/672/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3
на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 26 вересня 2023 року, в складі судді Чхайла О.В., ухвалене у м. Лебедин,
11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту належності спадкового майна та визнання права власності на нього.
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, до складу якого входить гараж АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 , заповіту не складав, вона є єдиним спадкоємцем після його смерті. При зверненні до нотаріальної контори, їй було надано роз'яснення про порядок переоформлення зазначеного майна після смерті батька, а також, відмовлено, у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Посилаючись на зазначені обставини, просила встановити факт належності спірного майна померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на дане майно в порядку спадкування.
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 26 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лебедин, Сумської області ОСОБА_4 гаража залізобетонні плити, цегла під літ. «А», загальною площею 108,5 кв.м., по АДРЕСА_1 , який має номер 141, за даними обслуговуючого гаражного кооперативу «Гаражного кооперативу союз офіцерів».
Визнано за ОСОБА_1 як спадкоємицею після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лебедин, Сумської області ОСОБА_4 , право власності в порядку спадкування за законом на гараж залізобетонні плити, цегла під літ. «А», загальною площею 108,5 кв.м., по АДРЕСА_1 , який має номер 141, за даними обслуговуючого гаражного кооперативу «Гаражного кооперативу союз офіцерів».
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, але вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та обов'язки, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, накласти арешт на спірний гараж.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, тобто взагалі не прийняла спадщину після померлого в 2005 році батька, і не зверталась із заявою до суду про визначення їй додаткового строку, як було рекомендовано їй нотаріусом в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Вказує, що він постійно користувався спірним гаражем. Лише після того, як за ОСОБА_1 було визнано право власності на цей гараж, вона зрізала його замки на ньому та поставила свої. Оскільки спірний гараж може бути спільною сумісною власністю його матері ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , то він має право на його спадкування після померлої матері.
Доводить, що у суду першої інстанції не було ніяких підстав для встановлення факту належності померлому ОСОБА_4 спірного гаража, за відсутності в матеріалах справи взагалі будь-яких доказів про це.
У встановлений судом строк, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Клопотання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки явка сторін до апеляційного суду є необов'язковою, позиція останніх є чіткою і зрозумілою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 , його представника - адвоката Кучменка С.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. ч. 1 та 3 ст.13 ЦПК України).
Відповідачем у справі може бути фізична або юридична особа, а також держава (ч. 2 ст.48 ЦПК України), до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача і яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права, і на якого внаслідок цього може бути покладено обов'язки судовим рішенням.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (п.49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.п.37,54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.4); від 11 вересня 2019 року у справі № 203/3682/17).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , батько позивачки. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, до складу якого входить гараж під АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 , заповіту не складав, єдиним спадкоємцем після його смерті є його донька ОСОБА_1 .
Зі змісту постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії від 02.05.2023 № 664/02-31 вбачається, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 не зверталася і постійно не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тим самим пропустила строк для прийняття спадщини. У зв'язку з цим, нотаріусом було відмовлено у прийняті заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що викладені в позовній заяві обставини підтверджуються відповідними доказами, не були оспорені та визнаються в повному обсязі відповідачкою, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін.
Проте, суд першої інстанції не врахував, що до участі у справі не залучений ОСОБА_3 , права якого порушуються оскаржуваним рішенням, оскільки він користувався спірним гаражем та претендує на нього, останньому згідно доданих до апеляційної скарги документів передана в оренду земельна ділянка під гаражем та затверджено проект землеустрою щодо даної ділянки.
Приймаючи до уваги, що позивачем пред'явлено позов не до всіх відповідачів, а суд першої інстанції при вирішенні спору не залучив до участі у справі всіх відповідачів, що позбавляє апеляційний суд можливості встановити всі фактичні обставини справи, у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, а забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 3220,80 грн компенсації понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 389 ЦПК України,, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 26 вересня 2023 року скасувати та прийняти постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності спадкового майна та визнання права власності на нього.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3220 грн 80 коп. компенсації судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина