Номер провадження: 22-ц/813/1013/24
Справа № 495/9/21
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.
Доповідач Громік Р. Д.
29.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа Державний реєстратор Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач Вікторія Вікторівна, про визнання недійсним договору про внесення змін №8 до договору іпотеки від 12.10.2006 року та визнання незаконною та скасування державної реєстрації,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулась 04 січня 2021 року до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа - Державний реєстратор Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач Вікторія Вікторівна про визнання недійсним договору про внесення змін №8 до договору іпотеки від 12.10.2006 року та визнання незаконною та скасування державної реєстрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «МТБ Банк», третя особа - Державний реєстратор Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач В.В. про визнання недійсним договору про внесення змін №8 до договору іпотеки від 12.10.2006 року та визнання незаконною та скасування державної реєстрації задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: базу відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з: спального корпусу 11, загальною площею 554,9 кв.м, їдальні №16, водопроводу І, каналізації ІІ, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 211343651208, за Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 21650966, номер запису про право власності 39341828, проведену 18.11.2020 року Державним реєстратором Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач Вікторією Вікторівною. В задоволенні позовних вимог щодо визнання договору про внесення змін №8 до договору іпотеки від 12.10.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «МТБ Банк» недійсним - відмовлено. Стягнено з ПАТ «МТБ БАНК» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогами у розмірі 1051,00 гривень.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ПАТ «МТБ Банк» просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити нове у цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Сповіщення сторін і заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 29 травня 2024 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
13 травня 2024 року від адвоката Губської Х.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що адвокат Губська Х.Ю. перебуває у відпустці з 15 травня по 29 травня 2024 року включно на підставі наказу №1 від 10 травня 2024 року.
Розглянувши вказану заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Колегія суддів звертає увагу, що у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для розгляду справи з обов'язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.
Також судова колегія наголошує, що у пп. 4 п. 1.3. Правил організації ефективного цивільного судочинства передбачено, що не може бути визнано само по собі поважною причиною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи щорічна відпустка або відрядження представника/сторони, якщо наказ про відпустку (відрядження) було видано після дати призначення судового засідання (після дати повідомлення сторони (її представника) про дату судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Губська Х.Ю. була повідомлена про розгляд справи на 29 травня 2024 року ще 23 квітня 2024 року шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету. Тобто наказ був виданий пізніше ніж повідомлення адвоката Губської Х.Ю. про дату розгляду справи.
Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони у справі.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що 11 жовтня 2006 року між позивачкою ОСОБА_1 та ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «МАРФІН БАНК» було укладено Кредитний договір №379/F з терміном погашення - по 11 жовтня 2011 року, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредитні кошти у розмірі 308 568,00 дол. США (триста вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім доларів США,00 центів), на наступні цілі: споживчі потреби 300 000,00 дол. США, 8 568,00 дол. США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11,5% річних за фактичний період користування кредитом та зі сплатою комісії за обслуговування кредиту 0,33% - відсотки від суми наданого кредиту без урахування страхових платежів, що сплачуються щомісячно в період сплати у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту, комісії за оформлення кредитного договору - 500,00 грн., що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту.
З метою забезпечення виконання Позивальником зобов'язань за даним кредитним договором, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «МАРФІН БАНК» було укладено договір поруки №02557-С від 11.10.2006 року та договір поруки №02558-С від 11.10.2006 року з кожним окремо, відповідно до умов якого останні поручились за належне виконання своїх зобов'язань Позивачем.
12 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНПОРТНИЙ БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «МАРФІН БАНК» було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: базу відпочинку «Здоровье», загальною площею 554,9 кв.м, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (біля смт Затока), на земельній ділянці розміром 479 кв.м, яка передана Іпотекодавцю в суборенду, згідно Договору суборенди земельної ділянки від 28.08.2001 року, зареєстрованого Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 28.09.2001 року, запис №33, що складається в цілому із спального корпусу 11, загальною площею 363,6 кв.м., мансарди 11/1, загальною площею 191,3 кв.м. Дане нерухоме майно належить Позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 03.09.2002 року, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №640/2002 від 02.09.2002року, зареєстрованого в реєстрі права власності на нерухоме майно №2698637.
31 серпня 2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про зміни №1 до договору іпотеки від 12.10.2006 року, відповідно до умов якого були внесені зміни щодо предмету іпотеки, а саме: база відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м., що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (біля смт Затока), на земельній ділянці розміром 479 кв.м, яка передана Іпотекодавцю в оренду, згідно Договору оренди земельної ділянки від 02.08.2007 року, зареєстрованого у «Центрі держаного земельного кадастру», Одеська регіональна філія, Білгород-Дністровський районний відділ, запис у державному реєстрі земель №0407515002599, що складається в цілому із спального корпусу 11 загальною площею 363,6 кв.м, мансарди 11/1, загальною площею 191,3 кв.м, їдальні №16 загальною площею 206,0 кв.м.
08 вересня 2008 року між Позивачем та ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» було укладено Договір про зміни №2 до договору іпотеки від 12.10.2006 року, відповідно до умов якого вносились наступні зміни щодо предмету іпотеки: база відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м., що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (біля смт Затока), на земельній ділянці розміром 479 кв.м, яка передана Іпотекодавцю в оренду, згідно Договору оренди земельної ділянки від 02.08.2007 року, зареєстрованого у «Центрі держаного земельного кадастру», Одеська регіональна філія, Білгород-Дністровський районний відділ, запис у державному реєстрі земель №407515002599, що складається в цілому із спального корпусу 11 загальною площею 363,6 кв.м., мансарди 11/1 загальною площею 191,3 кв.м., їдальні №16 загально площею 206,0 кв.м, водопроводу І, каналізації ІІ.
22 липня 2009 року між ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» та Позивачем укладено Додаткову угоду №3 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006, якою Сторони дійшли згоди, що на дату укладання цієї додаткової угоди заборгованість Позичальника за основним боргом по Кредитному договору складає 249 999,93 доларів США, за взаємною згодою продовжили термін погашення кредиту - по 11 жовтня 2014 року включно, внесли інші зміни до змісту Кредитного договору, а також узгодили оновлений графік погашення Кредиту.
У зв'язку з внесенням 22.07.2009 змін до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, відповідно до додаткових угод до нього за №1 від 31.08.2007 року, за №2 від 08.09.2008 року, за №3 від 12.07.2009 року. Сторони за взаємною згодою внесли зміни до Договору іпотеки від 12.10.2006, реєстровий номер 2485, уклавши 26.08.2009 Договір про зміни №3 до Договору іпотеки, який був посвідчений 26.08.2009 Андрєєвою Т.М., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 1427.
30 грудня 2009 року між Банком та Позивачем укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, якою Сторони узгодили новий термін погашення кредиту - по 11 жовтня 2015 року включно, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також внесли зміни в Графік нога Кредиту, тощо.
У зв'язку з укладанням 30.12.2009 року Додаткової угоди №4 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, між Позивачем та ВАТ «МТБ БАНК», 30.12.2009 року було укладено Договір про зміни №4 до Договору іпотеки від 12.10.2006 (реєстровий номер 2485), який посвідчений ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області 30.12.2009 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №2172.
23 вересня 2010 року між ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, якою Сторони підтвердили, що на дату укладання цієї додаткової угоди заборгованість Позичальника по основному боргу складає 249 999,93 доларів США, і з метою створення сприятливих умов для виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором Банк надає Позичальнику відстрочення погашення основного боргу за Кредитом (борг за Кредитом без урахування відсотків) з липня 2010 року по червень 2012 року включно, при цьому, узгодили між собою новий Графік погашення основного боргу за Кредитом починаючи з липня 2012 року; збільшений термін погашення Кредиту - по 11 жовтня 2016 року включно, а також розмір процентів за користування Кредитом (з 11,5% - до 13% річних) з метою зменшення фінансового навантаження Позичальник був звільнений від сплати штрафних санкцій, відсотків, комісій, тощо.
У зв'язку з укладанням 23.09.2010 року Додаткової угоди №5 до Кредитного договору 23.09.2010 між Позивачем та Банком укладено Договір про зміни №5 до Договору іпотеки, посвідчений 23.09.2010 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1360.
12 листопада 2010 року Відкрите акціонерне товариство «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» змінив своє найменування на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРФІН БАНК» (скорочене найменування ПАТ «МАРФІН БАНК»), та став правонаступником Відкритого акціонерного товариства «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» у повному обсязі по усім його правам та обов'язкам.
22 листопада 2013 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та Позивачем було укладено Додаткову угоду №6 до Кредитного договору, якою Сторони підтвердили заборгованість Позичальника по основному боргу за Кредитним договором в сумі 240 185,93 доларів США та продовжили термін погашення Кредиту - по 11 жовтня 2017 року включно та змінили умови сплати відсотків за Кредитним договором, за взаємною згодою змінили та доповнили редакцію деяких пунктів Кредитного договору, затвердили Графік погашення Кредиту та Розрахунок сукупної вартості кредиту у нових редакціях, тощо.
У зв'язку з укладанням 22.11.2013 року Додаткової угоди №6 до Кредитного договору, між ОСОБА_1 та ПАТ «МАРФІН БАНК» 22.11.2013 року був укладений Договір про зміни №6 до Договору іпотеки від 12.10.2006 року, посвідчений 22.11.2013 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1250.
16 грудня 2014 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та Позивачем укладена Додаткова угода №7 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, умовами якої сторони підтвердили, що заборгованість за основним боргом за Кредитом (борг Позичальника за Кредитом без урахування процентів) становить 238 185,93 дол. США, а також виклали Кредитний договір у новій редакції, а саме: що з 16 грудня 2014 року видача траншів Кредитом у доларах США не здійснюється, саме з цієї дати Позичальник отримує кошти кредитною лінією виключно в національній валюті України - гривні - виключно з метою погашення заборгованості за цим Договором; на умовах цього Договору Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлювальної мультивалютної кредитної лінії на суму 9 329 952,91 грн. на строк з 11 жовтня 2006 року і терміном погашення по 11 жовтня 2018 року включно, зі сплатою процентів за визначеною відсотковою ставкою у визначений період часу; Сторони також узгодили Графік погашення Кредиту у новій редакції) тощо.
У зв'язку з укладанням 16.12.2014 року Додаткової угоди №7 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, 16.12.2014 року між Позивачем та ПАТ «МТБ БАНК» укладений Договір про зміни №7 до Договору іпотеки, який був 16.12.2014 року посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1712.
15 грудня 2015 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода №8 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006, умовами якої Сторони підтвердили заборгованість Позичальника по основному боргу за Кредитом (без урахування процентів) в сумі 3 801 018,19 грн., передбачили порядок та розмір сплати процентів за користування Кредитом, виклали у нових редакціях Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Графік погашення кредитних коштів, зафіксували суму пені та штрафів за порушення Позичальником умов Кредитного договору, нарахованих до дати укладання Додаткової угоди №8, та можливість звільнення від їх сплати, тощо.
У зв'язку з внесенням 15 грудня 2015 року змін №8 до Кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року, 15 грудня 2015 року ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРФІН БАНК» уклали Договір про зміни №8 до Договору іпотеки, який 15.12.2015 року був посвідчений приватним нотаріусом Білгород- Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., реєстровий номер 1471.
Умовами Договору про зміни №8 до Договору іпотеки, зокрема, пунктом 3, передбачено за взаємною згодою Сторін викласти у новій редакції розділ Договору іпотеки «ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТУ ІПОТЕКИ».
Так, відповідно до п. 24., Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та/або з цього Договору.
За п. 24.1, у разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором та/або порушення справи про банкрутство Іпотеко дав ця, Іпротекодержатель має право здійснити реалізацію Предмета іпотеки або набути його у власність.
Згідно з п. 25., у разі порушення Іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та/або з цього Договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.
Пунктом 26 Договору іпотеки в редакції Договору про зміни №8 передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, за рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання у відповідності до ст.ст. 36, 37, 38 Закону України «Про іпотеку» або на підставі відповідних правових норм іншого законодавчого акту, який буде регулювати правовідносини іпотеки та буде чинним на момент прийняття Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Пункт 27.2. Договору іпотеки в редакції Договору про зміни №8 визначено, що даний пункт цього Договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки, на підставі цього Договору, шляхом прийняття Предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір задоволення вимог Іпотекодержателя.
Іпотекодержатель набуває Предмет іпотеки у власність, в порядку, передбаченому законодавством, за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки є цей Договір та це застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.
27 жовтня 2017 року на підставі Додаткової угоди №10 до кредитного договору №379/F від 11.10.2006 року Банк зобов'язався надати новому Позичальнику грошові кошти у розмірі 9 329 952,91 грн. Але, дана додаткова угода не встановила чіткого строку повернення кредитних коштів, лише зазначаючи, що Кредит може бути подовжено до 11 жовтня 2024 року включно.
Також, 27 жовтня 2017 року було укладено договір про зміни до договору іпотеки від 12.10.2006 року, де зазначалось, що ОСОБА_1 виступає майновим поручителем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , предмет іпотеки - база відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, відповідно до листа №90/01 від 19.01.2018 Банк повідомляв, що загальний розмір боргових зобов'язань за кредитним договором №379/F від 11.10.2006 року складає 7014291,79 грн. та зазначив, що станом на 19.01.2018 року відсутня будь-яка прострочена заборгованість.
14 грудня 2020 року, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна Позивачу стало відомо, що 18.11.2020 року о 17:10:45, державним реєстратором Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач В.В. було зареєстровано право власності на базу відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, що складається в цілому із спального корпусу 11, загальною площею 554,9 кв.м, їдальні №16, водопроводу І, каналізації II, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 211343651208, за ПАТ «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 21650966, номер запису про право власності 39341828.
Підставою для державної реєстрації зазначено договір іпотеки, серія та номер: 2485, виданий 12.10.2006, видавник: Приватний нотаріус, ОСОБА_3 ; опис ОСОБА_1 , серія та номер: б/н, виданий 10.09.2020, видавник: УКРПОШТА; звіт про оцінку предмета іпотеки, серія та номер: 03-11/2020/5, виданий 03.11.2020, видавник: ПП "ВІТАЛ-ПРОФІ"; довідка про суму боргу, серія та номер: 01/2230-01/44-БТ, виданий 17.11.2020, видавник: MTB BANK; Вимога про усунення порушення/повідомлення, серія та номер: 01/1955- 0/56.2-БТ, виданий 10.09.2020, видавник: MTB BANK; Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 6500141334503, виданий 10.09.2020, видавник: УКПОШТА; Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 6500141016355, виданий 11.06.2020, видавник: УКРПОШТА; Вимога про усунення порушення/повідомлення, серія та номер: 01/1304-0/56.2-БТ, виданий 09.06.2020, видавник: MTB BANK; опис ОСОБА_1 , серія та номер: б/н, виданий 11.06.2020, видавник: УКРПОШТА; Договір про зміни №9 до Договору іпотеки, серія та номер: 944, виданий 27.10.2017, видавник: Приватний нотаріус, ОСОБА_3 .. Підстава внесення запису зазначено Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55308679 від 24.11.2020 11:43:44, ОСОБА_4 , Яськівська сільська рада Одеської області.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення суду першої інстанції оскаржується виключно в частині задоволених позовних вимог, а тому підлягає перегляду лише в цій частині.
Так, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції послався на те, що Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, у редакції, чинній на час проведення спірних реєстраційних дій, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки тільки після направлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення, та не усунення іпотекодавцем порушення у тридцятиденний строк з моменту отримання такої вимоги, а державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, здійснюється державним реєстратором після надання доказів про направлення такої вимоги іпотекодавцю та завершення тридцятиденного строку з моменту отримання такої вимоги.
Отже, на державного реєстратора під час вчинення реєстраційної дії законом покладено обов'язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 57 Порядку №1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
У вищевказаних правових нормах наведено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплений у статтях 10, 18 Закону №1952 та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора в ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки зобов'язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №638/20000/16-ц, провадження №14-2цс19).
Так, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор зазначає, що однією з підстав державної реєстрації є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6500141016355, видане 11.06.2020 року, видавник Укрпошта, опис ОСОБА_1 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6500141334503, видане 10.09.2020 року, видавник Укрпошта. Однак, на офіційному сайті ПАТ «УКРПОШТА» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA за номером поштового треку №6500141016355 зазначено, що 26.06.2020 року дане поштове відправлення було повернуто за зворотною адресою, а 30.06.2020 року - відправлення вручено відправнику за поштовим індексом 65026. В свою чергу, за номером поштового треку №6500141334503 зазначено, що дані про відправлення на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Матеріали електронної-реєстраційної справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, за номером поштового відправлення повідомлення не відслідковується.
Тобто, державним реєстратором при прийнятті спірного рішення не перевірено надходження до позивача як іпотекодавця від іпотекодержателя іпотечне повідомлення з вказівкою на загальну суму боргових зобов'язань та граничний строк погашення боргових зобов'язань.
Підтвердженням надіслання банком іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення виконання договору позики, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року №211.
У пункті 3 частини першої статті 24 Закону №1952 передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
По-перше, щодо посилання суду першої інстанції на те, що відповідно до Єдиного реєстру боржників на момент проведення реєстрації права власності за ПАТ «МТБ Банк», дані про особу Позивача внесені до Єдиного реєстру боржників, підстава ВП №60996491 та ВП №60996593, що станом на день проведення реєстрації майна та станом на день подання позовної заяви до суду перебувають на примусовому виконанні у Білгород-Дністровський МР ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса), стягувачем за якими є третя особа.
Отже, під час проведення реєстраційної дії державним реєстратором було грубо порушено п.12 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Реєстрація права власності у період, коли на майно накладено арешт, не відповідає вимогам закону. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (частина шоста статті 57 Закону № 606-ХІV). Під час дії арешту жодних дій ні власник, ні особи, які вважають себе власниками, без дозволу ДВС не можуть вчиняти щодо арештованого майна, а мають оскаржити вказані дії ДВС чи постанову про накладення арешту у разі незгоди із нею. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 року справа №755/9215/15-ц).
Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду з огляду на те, що посилання на п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є некоректною з огляду на таке.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) підстави для відмови в державній реєстрації прав: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці
Аналіз вказаної статті дає підстави дійти висновку, що майно має бути відчужено саме особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, на користь заявника.
Однак у даному випадку виникли правовідносини, які виникають з договору іпотеки, та є відмінними від диспозиції п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві позивач посилається саме на наявність встановленої заборони щодо відчуження майна в рамках виконавчих проваджень ВП №60996491 та ВП №60996593, що підпадає під дію положень п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (підстави для відмови в державній реєстрації прав наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно).
З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: 1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; 3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону; 4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки); 5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава; 6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину; 7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем; 8) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.
Тобто з 03 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Згідно з пунктом 10 розділу І цього Закону частину четверту статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнено пунктом 7 про те, що відмова у державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України «Про іпотеку». Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, державний реєстратор не мав підстав для відмови у здійсненні реєстраційної дії відповідно до законодавства України.
Додатково колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 року справа №755/9215/15-ц є помилковим з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) та від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначила, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, а саме взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 389 та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов'язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).
Для касаційного перегляду справи з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається, а судом вона (норма права) застосована без урахування такого висновку (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 638/6852/18 (провадження № 61-393св24)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справа №755/9215/15-ц предметом розгляду були позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку. Суд касаційної інстанції досліджував питання щодо реєстрації права власності на земельну ділянки, а тому висновки, викладені у постанові ВП ВС від 13.11.2019 у справі №755/9215/15-ц, є нерелевантними до спірних правовідносин.
По-друге, суд першої інстанції помилково послався на п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 №1127 (далі - Порядок №1127), хоча спірні правовідносини підпадають під положення пункту 61 Порядку №1127.
Загалом доводами позовної заяви є саме фактичне неповідомлення боржника та іпотекодавця (одержання вимоги) про існування вимоги про усунення порушень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Згідно з частиною третьою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Завершенням позасудового врегулювання спору є державна реєстрація права власності на предмет іпотеки, що виступає забезпеченням за основним зобов'язанням, за іпотекодержателем.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Порядком № 1127 визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 (у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або
засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або
засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або
засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.
Отже, у пункті 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор під час її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Згідно з договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Наявність відповідного застереження в іпотечному договорі, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18).
У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 715/1788/19 зазначено, що «в разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання».
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Частиною першою статті 627 ЦК України, що визначає свободу договору, встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Апеляційний суд встановив, що 11 червня 2020 року банк направив позивачам письмові вимоги про усунення порушень основного зобов'язання від 09.06.2020 року рекомендованими поштовими відправленнями на адреси, які зазначені в іпотечному та кредитному договорах (в подальшому ці адреси вказує сама позивач у своїх процесуаьних документах). Такі повідомлення не були вручені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зокрема повідомлення, яке було направлено на адресу: АДРЕСА_2 повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
10 вересня 2020 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повторно направлені письмові вимоги про усунення порушень від 10 вересня 2020 року рекомендованими поштовими відправленнями на адресу АДРЕСА_2 . Такі повідомлення не були вручені вказаним особами та повернулися з відмітками за закінченням терміну зберігання.
Вказані конверти також додані самим позивачем до позовної заяви.
У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. Неотримання позивачами вимог про усунення порушень у зв'язку з закінченням терміну зберігання та у зв'язку з відсутністю адресата не є відповідно до пункту 61 Порядку в редакції на час виникнення спірних правовідносин перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на спірне майно.
Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо неналежного направлення іпотекодавцям повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також суд першої інстанції послався на те, що з матеріалів електронної реєстраційної справи, підставою для реєстрації права власності на іпотечне нерухом майно державний реєстратор зазначає звіт про оцінку майна предмета іпотеки серія та номер: 03-11-2020/5, виданий 03.11.2020 року, видавник ПП «ВІТАЛ-ПРОФІ», але ні позивач ні боржник не отримували від відповідача повідомлення щодо визначення вартості іпотечного майна, не отримували копію даного звіту, тому дана експертна оцінка не може вважатись безспірною підставою для визначення суми грошового еквівалента задоволення Іпотекодержателем своїх вимог за рахунок майна Іпотекодавця.
Однак апеляційний суд не погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції, так як пункт 61 Порядку № 1127 (у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності) не передбачає направлення повідомлення щодо визначення вартості іпотечного майна.
При цьому матеріали справи не містять доказів оспорювання позивачами зазначеного звіту, а також доказів того, що вартість предмета іпотеки є більшою, ніж зазначено у висновку.
Встановивши, що банк провів оцінку іпотечного майна, яка була чинною на момент переходу права власності, апеляційний суд також дійшов висновку про дотримання банком норм щодо надання оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Згідно з абзацом третім частини другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1127 (в редакції на час державної реєстрації права власності банку) для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 1127 за результатами розгляду заяви державний реєстратор невідкладно повертає заявникові документи, подані для державної реєстрації прав у паперовій формі (крім випадків, коли такі документи було повернуто заявнику під час прийняття заяви після виготовлення їх електронних копій шляхом сканування або коли такі документи відповідно до закону не повертаються заявнику), та за наявності бажання заявника отримати результати державної реєстрації прав у паперовій формі - видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав чи (у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав) рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.
Апеляційний суд установив, що матеріали справи містять копії рекомендованих поштових відправлень, якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога про усунення порушень основного зобов'язання та які повернулися відправнику у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення; довідку іпотекодержателя від 17.11.2020 року, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.
Належних і допустимих доказів ненадання іпотекодержателем державному реєстратору всіх обов'язкових для подання документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, позивачі не надали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа Державний реєстратор Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач Вікторія Вікторівна, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації необхідно відмовити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1362 гривень.
У задоволенні позову відмовлено, а отже з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1362 гривень.
Щодо скасування заходів забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 04 січня 2021 року накладено арешт на нерухоме майно: базу відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, що складається в цілому із спального корпусу 11, загальною площею 554,9 кв.м., їдальні №16, водопроводу І, каналізації II, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 211343651208, зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно №2698637, власник ПАТ «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 21650966, номер запису про право власності 39341828 та заборону проведення будь-який реєстраційний дій щодо даного об'єкта нерухомості.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, то заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконною та скасування державної реєстрації скасувати.
Постановити у цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», третя особа Державний реєстратор Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Деркач Вікторія Вікторівна, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (ЄДРПОУ 21650966) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 гривень.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 04 січня 2021 року, а саме:
- скасувати накладений арешт на нерухоме майно: базу відпочинку «Здоровье», загальною площею 760,9 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, що складається в цілому із спального корпусу 11, загальною площею 554,9 кв.м., їдальні №16, водопроводу І, каналізації II, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 211343651208, зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно №2698637, власник ПАТ «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 21650966, номер запису про право власності 39341828 та заборону проведення будь-який реєстраційний дій щодо даного об'єкта нерухомості.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 червня 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
М.М. Драгомерецький