Номер провадження: 22-ц/813/4930/24
Справа № 203/6617/23
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.
Доповідач Громік Р. Д.
29.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Сегеди С.М., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про визнання недійсним правочину,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про забезпечення позову.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Толкачев Є.В. 08.03.2024 звернуся до суду із заявою про забезпечення позову, згідно із якої просить суд:
- заборонити проведення виконавчих дій приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микиті Андрійовичу на підставі відкритого виконавчого провадження ВП №74281656 відкритого на підставі судового наказу по справі №904/3822/23, виданого Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача ОСОБА_1 до закінчення розгляду даної цивільної справи по суті і набрання законної сили рішення по ньому;
- зобов'язати приватного виконавця виконавого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. на підставі відкритого виконавчого провадження ВП №74281656 повернути на рахунок, що належить ОСОБА_1 у Акціонерному товаристві «Універсал Банк» грошові кошти в сумі 4691,74 грн. примусового стягнуті з нього на підставі Постанови про арешт коштів боржника від 28.02.2024.
Заявник стверджує в заяві, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить захист порушених його прав.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 березня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено повністю.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову повністю, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема:
- забороною вчиняти певні дії;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також у питаннях забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику, поміж іншого, необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Оскільки заборона приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микиті Андрійовичу вчиняти будь-які виконавчі дії та зобов'язання повернути кошти позивачу в рамках виконавчого провадження ВП №74281656 відкритого на підставі судового наказу по справі №904/3822/23, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, передбачає фактичне зупинення виконання судового рішення, виконання якого правомірно очікує стягувач, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія звертає увагу на таке.
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
Фактично позивач у цій справі просив вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили, в іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме у даній справі.
Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 211/129/18-ц сформульовано правову позицію, згідно з якою «суд не може заборонити державному виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог».
У постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 361/8953/21 Верховний Суд вказував, що «недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили».
Обраний позивачем у цій справі спосіб забезпечення позову фактично зупиняє виконання судового рішення в іншій справі №904/3822/23.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Питання щодо забезпечення позову вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 червня 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
С.М. Сегеда