Справа № 2-3363/10
Категорія 56
03 червня 2010 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Гвоздиковій Н.М.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Діти війни”,
позивачка 12.04.2010 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, вказуючи на те, що вона має статус «Дитини війни» і тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" п. 12 ст. 71 було призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в частині виплати щомісячної доплати до пенсії. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 було визнано положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" неконституційним. Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного Суду України розмір виплати соціальної допомоги до її пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного Суду України, що порушує конституційні права і свободи позивачки, позбавляє її законного права на отримання вказаної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити на її користь невиплачену їй у повному обсязі щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 року, оскільки в 2008 році ця допомога сплачується у розмірі лише 10% від мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, проти позовних вимог заперечує, з тих підстав, що законодавством не передбачений механізм розрахунку підвищення розміру пенсії, у Пенсійному Фонді України законодавством не передбачено коштів для сплати спірної надбавки до пенсії. Просить у позові відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до паспортних даних громадянці України ОСОБА_2 на 02.09.1945 року було менше 18 років, згідно з пенсійним посвідченням вона є пенсіонером та отримує пенсію за віком у Ленінському районі міста Севастополя за місцем своєї реєстрації.
На підставі викладеного та вимог ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року за № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_2 має статус "Дитини війни".
Зазначеним Законом гарантується соціальна захищеність дітей війни шляхом надання пільг ї соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому ст. 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, позивачка ОСОБА_2 має право на підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з часу дії зазначеного Закону.
Проте, п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007р. положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 року", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 З Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України, оскільки Верховна Рада не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як визначив Конституційний суд України, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якими державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточними і не може бути оскаржене.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, згідно з якою закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", вважаються неконституційними та такими, що втратили чинність з 09.07.2007 року.
Така ж правова позиція Конституційного Суду України міститься і в його рішенні № 10-рп/2008, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України практично 98% статей Розділу 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін…" , в тому числі його пункту 41, згідно якого статтю 6 Закону було викладено в іншої редакції.
Ст. 150 Конституції України, тобто Основного закону, передбачене, що рішення Конституційного Суду України остаточні, оскарженню не підлягають і обов'язкові до застосування на всій території України.
Згідно зі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, рішення Конституційного Суду України не потребують будь-якого схвалення органами влади.
Невнесення змін у бюджетне законодавство на виконання рішень Конституційного суду України ні яким чином не ставить залежність права особи на конкретні виплати від внесення чи ні таких змін, бо ст. 98 Конституції України передбачене лише право суб'єктів законодавчої ініціативи, а не їхній обов'язок такі зміни вносити, тому законодавча позиція не може умаляти право одержання встановлених законом підвищень до пенсії особам, що мають статус «дітей війни».
Відповідач керувався Законами про бюджет, їхніми статтями, яких визнано неконституційними, вони втратили чинність, тому він порушив ст. 19 Конституції України, діяв не в спосіб, встановлений Конституцією та законами України.
Таким чином право позивачки на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою, підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивачці покладено саме на Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополі, оскільки позивачка отримує пенсію у Ленінському районі міста Севастополі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання нарахування та виплати Управлінням Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополі на користь позивачки ОСОБА_2, як дитини війни, недоплаченої соціальної допомоги за період з липня по грудень 2007 року підлягають задоволенню повністю, а саме за період з 07.10.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, враховуючи положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, позовні вимоги про зобов'язання нарахування та виплати не донарахованої та несплаченої соціальної допомоги „Діти війни” за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року суд задовольняє частково, керуючись тим, що у період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року мав законну силу та діяв п. 41 Розділу 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін…", згідно якого статтю 6 Закону було викладено в іншої редакції.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України практично 98% статей Розділу 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін…" , в тому числі вищезазначений п. 41.
Нараховуючи та сплачуючи позивачці з травня 2008 року підвищення пенсії в розмірі лише 10% відповідач мусив виходити із норми права на момент його виникнення, тобто із розміру 30% мінімальної пенсії за віком на рівні мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а ні 10% від прожиткового мінімуму.
З цих підстав суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивачки в частині нарахування та сплати їй в 2008 році як дитині війни підвищення пенсії у повному розмірі, тобто зобов'язати відповідача нарахувати та доплатити на користь позивачки щомісячну соціальну допомогу за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 20% (30% - 10%= 20%) від відповідній цьому періоду мінімальної пенсії за віком, враховуючи, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" мінімальний прожитковий рівень для осіб, яки втратили працездатність складав з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 496 грн.
На підставі ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 19, 22, 150, 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. 10,11,60, 88,209, 224-227 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за періоди: з липня 2007 року по грудень 2007 року включно та з травня 2008 року по грудень 2008 року включно.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, на підставі заяви відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно.
Рішення набрало законної сили 15.06.2010 року.
Суддя Ленінського районного
Суду міста Севастополя К.В.Кукурекін