Ленінський районний суд міста Севастополя
Справа № 2-3334/10
Категорія 56
20 серпня 2010 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Гвоздаковій Н.М.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії,
У квітні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними з приводу застосування при перерахунку її пенсії показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а саме за 2007 рік, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до п. 11 підпункту 3 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме з застосуванням показника заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні та якій враховується для числення пенсії за 2008 рік, стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась з 15.02.2009 року по квітень 2010 року, тобто час подачі позову.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона, перебуваючи на пенсії з 2004 року, продовжує працювати. 02.02.2009 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі того, що за період останніх двох років, що передують перерахунку, з її заробітної плати стягнути у повному обсязі всі внески, у тому числі і у Пенсійний фонд України. Однак, відповідач письмово повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії, при цьому заробітна плата була розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік - 1197 грн. 91 коп.
Позивач вважає дії відповідача з приводу перерахунку пенсії неправомірними, оскільки згідно пп. 3 п. 11 Постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530, відповідач мав здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка враховується за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополі в судове засідання не з'явився, причин неявки, суду не повідомив, заяв чи заперечень до суду не надіслав.
Визнаючи наявні матеріали справи про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим, згідно зі ст. 224 ЦПК України, розглянути справу за відсутності представника відповідача та постановити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими було встановлено, що якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Рішенням КСУ від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. У зв'язку із цим, та відповідно до роз'яснень спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, при проведенні перерахунку пенсій позивачу відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 відповідач застосовував показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 р., який дорівнює 1197 грн. 91 коп.
Судом встановлено, що 02.02.2009 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 у 2009р. здійснив перерахування пенсії позивачу, але при цьому застосував показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 р., який дорівнює 1197 грн. 91 коп. Застосування при перерахунку пенсії у 2009 р. показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 р. відповідач пояснював відсутністю законодавчого врегулювання питання визначення показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, а також посилався на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, згідно якого, перерахунки пенсій у 2010 році проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Питання перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, нова редакція ч.4 ст.42 вказаного Закону передбачала за бажанням пенсіонера проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, зміни внесені до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Так, на підставі заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 02.02.2009 р., позивачу була призначена пенсія з урахуванням заробітної плати і страхового стажу за періоди, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульоване питання визначення розміру пенсії за віком. Згідно ч. 1 ст. 27 вказаного Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Що стосується питання розрахунку заробітної плати застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається за формулою Кз = Зв : Зc, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Як вбачається зі структури відповідної формули, в разі перерахунку пенсії, розмір коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи не є незмінним та залежить від суми заробітної плати позивача, середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України та кількості місяців страхового стажу.
Як слідує з матеріалів справи, розрахунок відповідного коефіцієнта проводився відповідачем з урахуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, в той час, коли відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цій коефіцієнт розраховується із застосуванням середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України, за кожен місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Таким чином, відповідач, при розрахунку коефіцієнта заробітної плати, необґрунтовано використовував показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, до того ж за 2007 рік.
При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на відсутність законодавчого врегулювання питання визначення показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні та на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, як з огляду на недоведеність приписів зазначених листів вимогам Указу президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», так і з огляду на положення принципу законності, визначених ст. 3 ЦК України.
У частині вимог позивача щодо застосування при перерахунку пенсії згідно підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008р., суд дійшов до наступного.
Питання щодо перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати одночасно регулюється ст.ст. 42 ч. 4, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підпунктом 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Згідно з підпунктом 3 пункту 11 постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
При цьому, саме ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, яка застосовується при обчисленні (перерахуванні) пенсії.
Таким чином, суд вважає, що для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії, слід керуватися положеннями ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які визначають порядок обчислення заробітної плати застрахованої особи при призначенні пенсії, оскільки іншого порядку її обчислення законодавством не передбачено.
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, відповідач для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, а вимогами ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких був зобов'язаний застосувати такий показник, як середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахуванням) пенсії, в даному випадку за 2009 рік, а не показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Тому, з огляду на наведене, суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя з приводу застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а саме за 2007 рік, протиправними, оскільки вони не відповідають вищевказаним вимогам закону та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, та забезпечити виплату недоплаченої суми пенсії позивачу, починаючи з 02.02.2009 року, тобто з місяця, у якому позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя з відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії, враховуючи, що середня заробітна плата робітників, зайнятих у галузях народного господарства України за 2008 рік складає 1 573,99 грн.
На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст.ст. 3, 15, 118-120 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя з приводу застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, який дорівнює 1197 грн. 91 коп. - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік - 1 573,99 грн., починаючи з 02.02.2009 року по квітень 2010 року та забезпечити її виплату позивачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, шляхом подачі відповідачем заяви у десятиденний строк з моменту отримання його копії.
Суддя -