Справа№751/5124/24
Провадження №1-кс/751/1284/24
11 червня 2024 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
розглянувши клопотанням власника майна ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна,
Власник майна ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту на автомобіль марки «SEAT LEON», 2014 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.05.2024, в частині користування ним.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає клопотання покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що клопотання подала особа, яка має на це право; клопотання підлягає розгляду в цьому суді; клопотання подано у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Подане клопотання про скасування арешту не містить особистого підпису особи, яка його подала, що унеможливлює здійснення її ідентифікації з метою визначення наявності у неї права його подачі.
Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачений процесуальний наслідок відсутності у клопотанні про скасування арешту майна даних, необхідних для призначення розгляду клопотання.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
З огляду на те, що подане клопотання не оформлено належним чином, зокрема не містить підпису особи, яка його подала, що унеможливлює призначення розгляду клопотання, в тому числі у визначений законом строк, на підставі засади законності кримінального провадження, слідчий суддя дійшов про повернення клопотання особі, яка його подала, з наведених вище мотивів та підстав.
Разом з тим, повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 26, 131, 132, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання власника майна ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна - повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий cуддя ОСОБА_1