майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" червня 2024 р. Справа № 906/1054/23.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про розстрочення виконання рішення суду по справі
за позовом Державної установи "Житомирська установа виконання покарань № 8"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"
про визнання угод недійсними, про стягнення 377270,60 грн,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2024 у справі №906/1054/23 позов задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди №2 від 27.01.2021, №3 від 02.02.2021, №4 від 12.02.2021, №5 від 17.02.2021, №6 від 18.02.2021, №7 від 18.03.2021, №8 від 28.04.2021 до договору №Г-511 від 23.12.2020, які укладені між Державною установою "Житомирська установа виконання покарань (№8)" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" на користь Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" 377 270,60 грн, які сплачені за не поставлений природний газ, 8343,06 грн судового збору.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2024 у справі №906/1054/23 залишено без змін.
10.06.24 на виконання рішення суду видано наказ.
07.06.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" про розстрочення виконання рішення суду щодо сплати коштів у розмірі 385613,66 грн. на дев'ять місяців, на період з червня 2024 по лютий 2025 роки.
Ухвалою від 10.06.24, для розгляду вказаної заяви, судове засідання призначено на 11.06.24, про що учасники справи повідомлені через підсистему «Електронний суд».
Представник боржника в судовому засіданні заяву підтримав.
Стягувач представника до суду не направив.
Відповідно до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Обгрунтовуючи заяву складним фінансовим станом підприємства; припиненням господарської діяльності з вересня 2022 року; повернення коштів переплати побутовим споживачам у значних розмірах; військовою агресією російської федерації проти України; скороченням штату працівників; надходженням коштів від контрагентів від претензійно-позовної діяльності; дій позивача, останній не відмовлявся від підписання спірних договорів та не заперечував проти підвищення ціни, - боржник просить розстрочити виконання рішення суду з оплати коштів у розмірі 385613,66 грн. (377270,60 грн. безпідставно сплачених коштів та 8343,06 грн. судового збору) згідно наступного графіку:
- до 30 червня 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 липня 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 серпня 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 вересня 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 жовтня 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 листопада 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 грудня 2024 - 42845,96 грн.;
- до 30 січня 2025 - 42845,97 грн.;
- до 28 лютого 2025 - 42845,97 грн.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжено, в тому числі і по теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Проаналізувавши подані боржником докази в обґрунтування заяви про розстрочку, суд виходить з того, що у даному випадку стягнення з боржника всієї суми заборгованості при виконанні рішення суду у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення боржником зобов'язання.
Суд враховує, що надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003р. у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
При вирішенні питання про надання розстрочки суд дотримується балансу інтересів як стягувача так і боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Товариство стягувача також знаходиться в складних економічних умовах. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
При цьому суд наголошує, що розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
Виходячи з положень пункту 1 частини 4 статті 331 ГПК України суд враховує, що спір виник з вини обох сторін, які добровільно уклали додаткові угоди, які суд визнав недійсними. При цьому суд враховує неоднозначну практику застосування судами закону щодо можливості укладення подібних додаткових угод. У зв'язку з цим суд зупиняв провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/2321/22, у якій вирішувались питання застосування закону, з приводу якого виник даний спір.
У даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже розстрочення виконання рішення надає боржнику можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь стягувача.
Враховуючи викладене, заява боржника про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення 377270,60 грн підлягає задоволенню. Разом з тим суд відмовляє в задоволенні заяви в частині розстрочення виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в зв'язку з необгрунтованістю.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
1. Заяву задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2024 у справі №906/1054/23 в частині стягнення з боржника на користь стягувача 377270,60 грн., які сплачені за не поставлений природний газ, шляхом стягнення до кінця кожного місяця по 42000,00 грн. починаючи з червня 2024 року до повної сплати.
3. Відмовити у задоволенні заяви в частині розстрочення виконання рішення суду про стягнення 8343,06 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.
Дата підписання ухвали 11.06.2024
Суддя Тимошенко О. М.
Друк:
1 - в справу
- сторонам до ЕК