майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"05" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/211/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича (вх. №01-19/52/24 від 10.05.2024) у справі за позовом
ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від заявника: Ляшенко Р.В., ордер серія АМ №1050673 від 03.04.2023;
від стягувача: Балицький Т.М., ордер серія АІ№1360787 від 07.03.2023 (в режимі відеоконференції);
приватний виконавець: Дідківський А.С., посвідчення №0763 від 13.10.2021;
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 позов задоволено частково; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили направити засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 :
- засвідчені копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", проведених у період із 03.10.2022 до 27.06.2023;
- засвідчені копії документів бухгалтерського обліку ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;
- засвідчені копії всіх кадрових документів, зокрема, штатні розписи, накази про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, про відрядження, про відпустки, платіжні та розрахункові відомості заробітної плати, інші документи, що регулюють питання праці і/або засвідчують трудові відносини у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", за період із 03.10.2022 до 27.06.2023, з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних";
- засвідчені копії аудиторських висновків за результатами аудитів фінансової звітності, проведених за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;
- засвідчені копії актів, протоколів, висновків інвентаризації власних активів і зобов'язань; актів, протоколів, висновків внутрішнього аудиту у ТОВ Науково- виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", накази про призначення інвентаризацій, внутрішнього аудиту, накази про призначення інвентаризаційної комісії, комісії для проведення внутрішнього аудиту, договори про проведення інвентаризації та/або внутрішнього аудитів, укладені з третіми особами, за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;
- засвідчені копії всіх платіжних документів ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", зокрема, платіжні доручення, платіжні інструкції, меморіальні ордери, будь-які інші платіжні документи, за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;
- засвідчені копії договорів, додаткових угод, додатків до договорів, специфікацій, актів про надання послуг/виконання робіт, видаткових накладних укладених / складених за період із 03.10.2022 до 27.06.2023, зокрема, договору застави майнових прав серія та номер ДЗМП-151692/1-980 від 07.02.2023;
- засвідчені копії документів, які підтверджують права власності ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на технічні умови ТУ У 30.3-40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00ТУ);
- у випадку відчуження права власності ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на технічні умови ТУ У 30.3-40358580 - 001:2017 (УАСМ- 1.00.00ТУ) третім особам, надати засвідчені копії документів, які підтверджують факт відчуження;
- у випадку надання третім особам права користування технічними умовами ТУ У 30.3-40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00ТУ) надати засвідчені копії документів, що підтверджують факт такого надання;
у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі №906/211/23 в частині направлення Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 засвідчених копій всіх кадрових документів, а саме "інших документів, що регулюють питання праці і/або засвідчують трудові відносини у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", за період із 03.10.2022 до 27.06.2023" - змінено; виключено з резолютивної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі №906/211/23 вказівку на направлення Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 засвідчених копій інших документів, що регулюють питання праці і/або засвідчують трудові відносини у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", за період із 03.10.2022 до 27.06.2023; рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі №906/211/23 в частині періоду витребування документів, викладених в п.2 резолютивної частини вказаного рішення, змінено, вказавши початок перебігу такого періоду з 04.10.2022; у решті рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі №906/211/23 залишено без змін.
13.02.2024 Господарський суд Житомирської області видав накази на примусове виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024.
10.05.2024 за вх. №01-19/52/24 представник ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" подав до Господарського суду Житомирської області скаргу на бездіяльність приватного виконавця, в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича в частині невжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП №74705842 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича поновити порушене право заявника шляхом вжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП №74705842 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою суду від 13.05.2024 постановлено призначити судове засідання у змішаній формі для розгляду скарги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича (вх. №01-19/52/24 від 10.05.2024) на 21.05.2024 о 09:20.
Ухвалою суду від 29.05.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.06.2024 о 12:00.
Представник боржника в судовому засіданні 05.06.2024 підтримав скаргу на бездіяльність приватного виконавця в повному обсязі з підстав, зазначених у ній.
Представник стягувача в судовому засіданні 05.06.2024 (у режимі відеконференції) проти скарги на бездіяльність приватного виконавця заперечував з підстав, викладених у відповідних письмових запереченнях.
Приватний виконавець в судовому засіданні 05.06.2024 проти скарги на бездіяльність приватного виконавця заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича (вх. №01-19/52/24 від 10.05.2024), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20 зазначила, що як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні "Горнсбі проти Греції", відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було би ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло би породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Таким чином, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Таким чином, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це би нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження". Цей Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 15 наведеного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 зі справи №905/2084/14-908/4066/14, від 15.04.2024 у cправі №911/568/21). З врахуванням викладеного, статус боржника юридична особа також набуває з моменту видачі виконавчого документа.
Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання (постанова Верховного Суду від 15.04.2024 у cправі №911/568/21).
Насамперед, суд приймає до уваги, що конституційна вимога обов'язковості судових рішень передбачає їх добровільне виконання боржником в порядку та спосіб, що у ньому визначені.
Суд встановив, що боржник 22.02.2024 надіслав стягувачу на визначену судом поштову адресу засобами поштового зв'язку з деталізованим описом вкладення у відповідне поштове відправлення засвідчені копії документів (поштове відправлення №1002402962450).
Як встановлено судом, зокрема, згідно опису вкладення у цінний лист від 22.02.2024, з метою добровільного виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі №906/211/23, на ім'я стягувача боржником надіслано документи у кількості 861 аркуш, які було згруповано відповідно до рішення суду, з доповненням лише кількості аркушів тощо. Поштовою накладною №1002402962450 підтверджується, що вага поштового відправлення склала 3,394кг.
Матеріали справи свідчать, що 26.02.2024 від боржника на адресу стягувача надійшло поштове відправлення №1002402962450 від 22.02.2024 з копіями документів. Однак, під час огляду поштового направлення було виявлено, що його вміст не відповідає опису вкладення, а також рішенню Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023, оскільки у більшості надісланих копій документів відсутні всі основні реквізити, які й складають основний зміст документу, а також наявний факт невідповідності кількості аркушів документів, зазначених боржником в описі вкладення, фактично отриманим стягувачем.
Невідповідність вкладення фактичному відправленню було зафіксовано:
1) працівниками ВПЗ Укрпошта в Акті фіксації порушень №04053.005.042 від 26.02.2024;
2) стягувачем та двома особами в Акті перевірки вмісту поштового відправлення від 26.02.2024.
У зв'язку із зафіксованими порушеннями, стягувач відмовився від отримання поштового відправлення №1002402962450. Надіслані стягувачу документи було повернуто ним назад боржнику, яким при їх отриманні здійснено огляд, про що директором ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" за участю працівників ОПЗ складено Акт від 01.03.2024, в якому зазначено, що зміст, кількість документів, вказаних в описі вкладення до відправлення №1002402962450, відповідає переліку й кількості документів згідно опису від 22.02.2024, а також що всі документи зшито, пронумеровано, скріплено печаткою.
Варто зазначити, що відповідно до п.4.1 Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", затвердженого наказом ПАТ "Укрпошта" від 25.04.2017 №507 (зі змінами) (далі - Порядок), який розміщено на офіційному сайті https://www.ukrposhta.ua/doc/ukrposhta-standart/poriadok_peresylannia_vidpravlen_ukrposhta standart_14022023.pdf, відправлення Стандарт мають бути упаковані відповідно до вимог Порядку упакування поштових відправлень, затвердженого наказом АТ "Укрпошта" від 28.09.2017 №1345, який розміщено на офіційному сайті www.ukrposhta.ua. Для упакування відправлень Стандарт можуть використовуватися пластикові пакети з різними ступенями захисту (секюрпак, сейфпакет тощо з фірмовим логотипом Укрпошта).
Пунктом 4.3 даного Порядку передбачено, що упаковка відправлення Стандарт обирається відправником залежно від форми та характеру вкладення з урахуванням часу на пересилання, інших умов пересилання, а також виключенням можливості забруднення чи пошкодження інших відправлень, поштового обладнання, заподіяння шкоди працівникам поштового зв'язку. Упаковка повинна забезпечувати схоронність вкладення, а також можливість обробки відправлення із використанням технічних засобів.
Згідно з п.6.3-6.4 Порядку відправлення Стандарт від юридичних осіб можуть подаватися для пересилання як у відкритому так і закритому вигляді. Подані для пересилання відправлення Стандарт юридичними особами у закритому вигляді можуть бути обклеєні спеціальною клейовою стрічкою з логотипом (товарним знаком) відправника. Такі відправлення можуть вибірково перевірятися працівником поштового зв'язку, на предмет недозволенного до пересилання вкладення, у присутності представника відправника. Відправлення, після перевірки його вкладення, ретельно запаковується згідно діючого порядку, що гарантує схоронність вкладення. Відправлення Стандарт, що подаються для пересилання у відкритому вигляді, обклеюються клейовою стрічкою працівником ОПЗ.
Відповідно до п.6.8 Порядку при прийманні відправлення Стандарт працівник ОПЗ, серед іншого, вимірює найдовшу сторону відправлення (враховується лише ціле значення в см, десяті значення не враховуються) і зважує відправлення (з точністю до десяти грамів, але при тарифікації будь-яка кількість грамів округлюється до сотні у більшу сторону) та зазначає цю інформацію в АС "АРМ ВЗ" або звіряє з інформацією, що зазначено на супровідній адресі.
У п.7.4 Порядку передбачено, що відправлення Стандарт, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в ОПЗ вручаються адресату або контактній особі, яка зазначена на бланку супровідної адреси, за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу.
Згідно п.7.10.1 Порядку, якщо на бланку супровідної адреси в полі "Огляд під час вручення" є відмітка "Дозволено", працівник ОПЗ пропонує одержувачу оглянути вкладення, відповідно до вимог Порядку огляду відправлень під час їх вручення користувачу, затвердженого відповідним наказом АТ "Укрпошта", який розміщено на офіційному сайті www.ukrposhta.ua.
Відповідно до п.7.11 Порядку передбачено, що відправлення Стандарт, щодо якого складено працівником АТ "Укрпошта" акт про фіксацію факту виявлення порушення відповідно до Порядку оформлення виявлених порушень при пересиланні поштових відправлень та закритих поштових речей у мережі об'єктів поштового зв'язку AT "Укрпошта", затвердженого відповідним наказом AT "Укрпошта", на вимогу одержувача може бути вручене із розпакуванням у приміщенні ОПЗ в присутності самого одержувача та працівника ОПЗ.
Згідно з п.7.13 Порядку в разі письмової відмови адресата від одержання, відправлення Стандарт підлягає поверненню відправнику, а в разі наявності розпорядження відправника "не повертати" зберігаються відповідно до п.8.7 цього Порядку.
Окрім того, на офіційному сайті Укрпошти https://www.ukrposhta.ua/doc/regulatory-framework/Poriadok_ohliadu_vidpravlen_pid_chas_vruchennia.pdf розміщений Порядок огляду відправлень під час їх вручення одержувачам в об'єктах поштового зв'язку Укрпошти, затверджений наказом ПАТ "Укрпошта" від 30.06.2017 №878.
Відповідно до п.2.6 Порядку огляду передбачено, що під час видачі (вручення) одержувачу відправлення, працівник ОПЗ перевіряє його зовнішній стан, цілісність упаковки та вагу, зазначену у супровідних документах. У п.2.6.2 Порядку передбачено, що в разі невідповідності фактичної маси відправлення, зазначеній на бланку супровідної адреси, а також наявності ознак пошкодження пакування відправлення та/або його вкладення працівниками ОПЗ складається акт Ф.51, в порядку, встановленому АТ "Укрпошта".
Згідно з п.6.1.1 Порядку в разі, якщо одержував відмовляється отримувати відправлення з позначкою "Огляд не дозволено" або "Огляд дозволено", але огляд за його бажанням не проводився: в автоматизованому ОПЗ працівник ОПЗ друкує накладну вручення/повідомлення ф.22, на якому одержувач власноруч ставить відмітку "Від отримання відмовляюся", дату та засвідчує цей факт особистим підписом; в неавтоматизованому ОПЗ одержувач власноруч ставить на повідомленні ф.22 відмітку "Від отримання відмовляюся, проставляє дату та засвідчує цей факт особистим підписом.
За змістом п.6.1.3 Порядку в разі відмови одержувача проставляти відмітку "Від отримання відмовляюся", працівник ОПЗ власноруч зазначає про це у повідомленні ф.22/накладній вручення: "Адресат відмовився від отримання", проставляє дату та свій підпис.
Доданими до скарги на бездіяльність приватного виконавця доказами боржник обґрунтовує факт повного та належного виконання рішення суду. Водночас, у числі доказів відсутні фото пакування поштового відправлення №1002402962450 (коробка, поліетиленовий пакет, інше) та фото копій документів, які надсилалися стягувачу в кількості 861 аркуш, за якими можна було б встановити факт їх засвідчення, нумерування, прошивання, читабельності тексту та його змісту, наявності обов'язкових реквізитів документів та ретушування тих з них, які вимагає Закон України "Про захист персональних даних" тощо.
Стягувач 08.04.2024 направив на адресу боржника лист-повідомлення про те, що у зв'язку з виявленою невідповідністю вкладення і опису вкладення поштового відправлення №1002402962450 відмовився від його отримання та у випадку невиконання боржником належним чином рішення суду, вживатиме заходів для його примусового виконання.
Оскільки, рішення суду боржником не було виконано належним чином, стягувач 09.04.2024 звернувся до приватного виконавця із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/211/23 від 13.02.2024, яким 10.04.2024 відкрито виконавче провадження №74705842 щодо зобов'язання боржника направити засобами поштового зв'язку в 10-денний строк з дати набрання рішенням суду законної сили стягувачу визначені документи, про що свідчить відповідна постанова останнього. У п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2024 боржнику встановлено строк для виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів.
Листом №16-04/01 від 16.04.2024 "Про виконання наказу суду" боржник повідомляє приватному виконавцю про те, що 12.04.2024 ним отримано супровідний лист від 10.04.2024 разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2024 ВП №74705842, яка винесена на підставі наказу Господарського суду Житомирської області №906/211/23 від 13.02.2024. Оскільки боржник фактично виконав рішення суду, що підтверджується супровідним листом від 22.02.2024 вих. №22/02-01, адресованим стягувачу, описом вкладення у цінний лист на його ім'я, фіскальним чеком від 22.02.2024 та поштовою накладною №1002402962450 від 22.02.2024, є всі підстави закінчити виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначений лист отриманий приватним виконавцем 17.04.2024.
17.04.2024 стягувач надіслав приватному виконавцю заяву про не виконання рішення суду з додатками: копією акту перевірки вмісту поштового відправлення №1002402962450 від 26.02.2024 та копією акту фіксації порушень №04053.005.042 від 26.02.2024, яка отримана останнім 18.04.2024 за вх. №775.
18.04.2024 за вих. №18/04-02 боржник скерував приватному виконавцю заяву про закінчення/закриття виконавчого провадження, у якій повідомив про фактичне виконання рішення суду, про що повідомлено останнього листом №16/04-01 від 16.04.2024 "Про виконання наказу суду". У даній заяві боржник вказує, що станом на 18.04.2024 в документах виконавчого провадження з'явилась заява стягувача від 17.04.2024 про не виконання рішення суду, до якої було долучено Акт перевірки вмісту поштового відправлення №1002402962450 від 26.02.2024 та Акт фіксації порушень №04053.005.042 від 26.02.2024, складені представниками ВПЗ 04053. Не погоджуючись із заявою стягувача, боржник повідомляє приватному виконавцю про фактичне виконання рішення суду та щодо складення 01.03.2024 працівниками відділення поштового зв'язку 10024 за участю керівника боржника відповідного акту, який спростовує викладене в актах, що надані стягувачем у частині невідповідності вмісту поштового вкладення його опису за 22.02.2024. На підставі викладеного, боржник просив приватного виконавця закрити/закінчити виконавче провадження ВП №74705842 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", про що винести відповідну постанову. У випадку відмови у закінченні виконавчого провадження, просив повідомити про таку відмову письмово, а також, повідомити про те, які, окрім вжитих, заходи необхідно вжити боржнику для належного виконання відкритого провадження.
Приватний виконавець 22.04.2024 склав Акт приватного виконавця про те, що керівник ПВЗ 10024 відмовилась надати пояснення щодо підстав складання акту від 01.03.2024 до поштового відправлення №1002402962450.
23.04.2024 за вих.№5024 приватний виконавець надіслав вимогу виконавця АТ "Укрпошта" про проведення перевірки акту від 26.02.2024, складеного працівниками відділення 04053 та від 01.03.2024, складеного працівниками відділення 10024 щодо поштового відправлення №1002402962450.
На вимогу виконавця АТ "Укрпошта" листом №1.10.004.-11429-24 від 29.04.2024 повідомило, що пересилання відправлень Укрпошта Стандарт регламентується Порядком пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт". Відповідно до п.6.2 Порядку відправлення Стандарт з описом вкладення подаються для пересилання у відкритому вигляді для перевірки їх вкладення. Відповідно до п.6.5, 6.6 "Порядку огляду відправлень під час їх вручення одержувачам в об'єктах поштового зв'язку Укрпошти", у разі відмови адресата (одержувача) від отримання відправлення у зв'язку з пошкодженням /недостачею/підміною вкладення - працівником об'єкта поштового зв'язку /кур'єром складається акт порушення у порядку, встановленому в АТ "Укрпошта". У разі відмови адресата ( одержувача) вчинити підпис на акті порушення, інформація про це зазначається в акті порушення. Акт працівниками відділення №53 м.Київ складено з порушенням, а саме: помилково зазначено, що відмітка "огляд не дозволено" на відправленні була відсутня, також відсутній підпис адресата про відмову від одержання. Дане відправлення з актом повернуте відправнику 27.02.2024 за усною відмовою адресата. При отриманні відправлення відправником у відділенні №24 м. Житомир, під час огляду в присутності оператора, виявлено, що кількість аркушів, зазначених в описі Ф.107, відповідала їх фактичній наявності. Працівниками відділення №24 м. Житомир складено Акт від 01.03.2024, яким не підтверджено Акт №04053.005.042 від 26.02.2024 відділення №53 м. Київ.
Таким чином, станом на 10.04.2024 , як встановив суд, боржник не мав відомостей про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження №74705842, однак не вжив заходів щодо повторного відправлення копій документів на виконання рішення суду стягувачу. Адже, як вже мотивував суд, згідно з п.7.13 Порядку в разі письмової відмови адресата від одержання, відправлення Стандарт підлягає поверненню відправнику, а в разі наявності розпорядження відправника "не повертати" зберігаються відповідно до п.8.7 цього Порядку. Тобто, боржник мав можливість надати розпорядження "не повертати" поштове відправлення №1002402962450 від 22.02.2024 і, в такому випадку, підлягав би застосуванню п.8.7 Порядку. Окрім того, як встановив суд, акт фіксації порушень №04053.005.042 від 26.02.2024 також оформлено не у відповідності до п.6.1.1 Порядку огляду відправлень під час їх вручення одержувачам в об'єктах Укрпошти, про що зазначено в листі АТ "Укрпошта" №1.10.004.-11429-24 від 29.04.2024.
За встановлених фактичних обставин відсутні підстави вважати рішення суду виконаним боржником добровільно до відкриття 10.04.2024 виконавчого провадження №74705842 належним чином, тобто у встановлені порядок та спосіб його виконання.
У п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яка кореспондується з нормами ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст.3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Згідно з п.5 ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, за змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ч.3 цієї статті Закону виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов'язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.
Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (пункт 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5).
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
З аналізу норм статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документа до виконання та після відкриття виконавчого провадження.
Вчинення державним /приватним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Так, за умовами ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1).
Приписами ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Зокрема, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Тобто, встановлення виконавцем факту виконання рішення суду у повному обсязі таким чином, як визначено виконавчим документом, стане підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Детальний порядок вчинення виконавчих дій виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією №512/5. У пункті 1 розділу даної Інструкції №512/5 "Виконання рішень немайнового характеру" передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. Згідно п.10 цієї Інструкції у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Окрім того, варто зауважити, що згідно зі статтею 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч.2 ст.181 ЦК України).
Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ст.182 ЦК України).
Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (ст.183 ЦК України).
У ч.1 ст.190 ЦК України закріплено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У статті 1 Закону України "Про інформацію" визначено, що документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
З наведеного можна зробити висновок про те, що документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства.
Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку.
Таким чином, документи, які витребовує стягувач, є майном, яке належить на праві власності боржнику, носить виключно документарний характер, не має номінальної вартості. (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі №759/9008/19).
Як встановив суд, боржник отримав постанову від 10.04.2024 про відкриття виконавчого провадження №74705842 - 12.04.2024 та мав право добровільно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. З врахуванням змісту ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію, останнім днем добровільного виконання рішення суду було 26.04.2024.
Проте, боржник не вчинив дій щодо добровільного виконання рішення суду в порядку та спосіб, що у ньому визначені у період з 15.04.2024 до 26.04.2024 включно.
Водночас, суд приймає до уваги, що в постанові про відкриття виконавчого провадження №74705842 від 10.04.2024 приватний виконавець не повідомив боржника про наявне у заяві стягувача від 09.04.2024 клопотання про направлення засвідчених копій документів на поштову адресу: 10025, м. Житомир, вул. Промислова, буд.10.
Суд визнає такі дії приватного виконавця правомірними, оскільки зміну способу і порядку виконання рішення допускається виключено на підставі ухвали суду за наслідками розгляду відповідної заяви стягувача або виконавця (ст.331 ГПК України).
З врахуванням встановлених обставин у суду відсутні підстави вважати неправомірною бездіяльність приватного виконавця в частині не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №74705842.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 68 постанови від 05.12.2018 у справі №904/7326/14 зазначила, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Частиною 1 статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Крім того, варто звернути увагу на те, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом ч.10 ст.174, ст.339-341 Кодексу ухвала суду від 13.05.2024 про прийняття до розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця визначає момент відкриття провадження за відповідною скаргою.
Зазначення провадження здійснюється за загальними правилами доказування (ст.73-86 ГПК України). Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (ч.3 ст.13 ГПК України).
Суд не встановив фактів протиправної бездіяльності приватного виконавця в частині невжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП №74705842 на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Здійснюючи провадження за скаргою на бездіяльність приватного виконавця, суд застосовує ч.2 ст.14 ГПК України щодо права учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у даному випадку, щодо бездіяльності приватного виконавця як в частині не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №74705842 на підставі ч.2 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", так і частині не винесення постанови про відмову закінчити зазначене виконавче провадження на підставі наведеної норми Закону.
Згідно з п.3 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Проте, строки розгляду заяв та клопотань сторін зазначеним законом не встановлені (постанова Верховного Суду від 24.01.2024 у cправі №925/1343/18).
З врахуванням викладеного, скаргу на бездіяльність приватного виконавця по суті розглянуто відповідно до викладеної вимоги у її прохальній частині, а саме в частині не винесення постанови про закриття ВП №74705842.
Статтею 343 ГПК України регламентовано, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. 233, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" у задоволенні скарги від 03.05.2024 (вх. №01-19/52/24 від 10.05.2024) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича в частині невжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження №74705842 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов'язання приватного виконавця поновити порушене право заявника шляхом вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено: 10.06.2024.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - Пожидаєву К.Е. через електронний кабінет
2 - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" через електронний кабінет
3 - приватному виконавцю Дідківському А.С. на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1