Рішення від 10.06.2024 по справі 904/3838/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/3838/23

За позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Кирпи Дар'ї Сергіївни, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кирпи Дар'ї Сергіївни і просить суд стягнути загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 339 021,15 грн., загальний залишок заборгованості за процентами у розмірі 68 980,27 грн., загальний залишок заборгованості за винагородою у розмірі 44 240,00 грн., штраф (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн., штраф (змінна складова) у розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Кредитного договору № N20.32.0000000600 від 12.08.2021 в частині повного та своєчасного погашення (повернення) кредиту, сплати процентів і винагороди.

У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

07.08.2023 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує, зазначає, що, враховуючи встановлений в Україні карантин з 12.03.2020, який скасований з 01.07.2023, а також введений в Україні воєнний стан з 24.02.2022, правомірним може вважатись стягнення лише заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та заборгованості за процентами. Крім того, Відповідач до початку військової агресії Російської Федерації проти України здійснював свою господарську діяльність у м. Нікополі, а кредитні кошти залучались для ведення підприємницької діяльності і до настання зазначених форс-мажорних обставин належними чином сплачував кредит. Проте внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, через постійні масовані обстріли м. Нікополя Відповідач, припинивши свою господарську діяльність, на початку березня 2022 року в інтересах своїх дітей, з метою збереження їх життя та здоров'я, виїхав разом з ними до Литви, а у травні 2022 року переїхав до Німеччини, де отримав дозвіл на проживання і набув статус тимчасового захисту Aufenthaltstitel строком до 04.03.2024. Тому Відповідач не має реальної можливості здійснювати підприємницьку діяльність, а відтак, перебуваючи під тимчасовим захистом Німеччини, не має можливості виконати свої зобов'язання, як це передбачено Кредитним договором. Відповідач просив суд:

- відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за винагородою у розмірі 44 240,00 грн., штрафу (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн., штрафу (змінна складова) у розмірі 20 000,00 грн.;

- розстрочити виконання рішення суду зі сплатою заборгованості, яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та процентами у загальному розмірі 408 001,42 грн., на 12 місяців рівними частинами;

- відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

31.08.2023 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - Позивач, Банк) та Фізичною особою-підприємцем Кирпою Дар'єю Сергіївною (далі - Відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір № N20.32.0000000600 (далі - Договір).

Істотні умови кредитування визначені в розділі А Договору.

Згідно з п. А1 Договору вид кредиту - строковий кредит.

Відповідно до п. А2 Договору ліміт Договору: у розмірі 400 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів.

За умовами п. А3 Договору термін повернення кредиту 09.08.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.

Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором*((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);

сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;

сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту-сума щомісячного платежу за %.

Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 09.08.2024.

У пункті А4 Договору зазначено рахунок для обслуговування кредиту UA323077700000029099712462658 (в гривнях) отримувач АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ/ код ІПН 3303521601.

Відповідно до п. А6 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.

Згідно з п. А.8 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").

Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.

За умовами п. А10 Договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Відповідно до п. А11 Договору Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% від суми встановленого у п. А2 цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту за Договором. Рахунок для сплати винагороди - UA323077700000029099712462658.

Згідно з п. 1.1 Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 Договору, з лімітом та на цілі, значені у п. А.2 Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеною у третьому абзаці п. 2.1.2 Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Строковий кредит (далі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 Договору.

Зобов'язання Позичальника визначені у п. 2.2 Договору, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 Договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 Договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 Договору.

Згідно з п. 2.3.2 Договору при настанні будь-якої з таких подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство Позичальника або про визнання недійсними установчих документів Позичальника, або про відміну державної реєстрації Позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію Позичальника; смерті Позичальника; порушення кримінальної відповідальності Позичальника; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у п. 2.2.10 цього Договору, відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє Починальника; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку Позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать Позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п. 1.1 Договору.

Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При ньому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором;

або: б) розірвати цей Договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за ним Договором;

або: в) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з відправленням Позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей Договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії Договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором. Одностороння відмова від цього Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за Договором.

Пунктом 5.8 Договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

У п. 6.1 Договору сторони передбачили, що цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.

Відповідно до п. 6.2 Договору цей Договір в частині п. 4.4 цього Договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах, зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Згідно з п. 6.3 Договору визначено, що він може були змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та Договором порядку.

Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору "Графік погашення", відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 12 числа відповідного місяця включно, починаючи з вересня 2021 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 09.08.2024.

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.18788989.31516.70198 від 12.08.2021.

21.04.2023 Позивач надіслав Відповідачу вимогу від 18.04.2023 про сплату поточної заборгованості за наявним кредитом.

Однак Відповідач не сплатив загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 339 021,15 грн., загальний залишок заборгованості за процентами у розмірі 68 980,27 грн., загальний залишок заборгованості за винагородою у розмірі 44 240,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2.3 Договору Позичальник зобов'язується повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 22.05.2023 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 339 021,15 грн., загальний залишок заборгованості за процентами складає 68 980,27 грн., загальний залишок заборгованості за винагородою складає 44 240,00 грн.

При цьому, перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем загального залишку заборгованості за процентами у розмірі 68 980,27 грн., загального залишку заборгованості за винагородою у розмірі 44 240,00 грн., враховуючи умови Договору, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства і умовам Договору.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вказувалось вище, пунктом 5.8 Договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн., штраф (змінна складова) у розмірі 20 000,00 грн.

З приводу вказаних вимог суд зазначає таке.

У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України доповнені пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована складова) у розмірі 1 000,00 грн. та штрафу (змінна складова) у розмірі 20 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 339 021,15 грн., загального залишку заборгованості за процентами у розмірі 68 980,27 грн., загального залишку заборгованості за винагородою у розмірі 44 240,00 грн.

В решті позову слід відмовити.

Щодо заяви Відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців та відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з тим, що відстрочка / розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки / розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка / розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми і національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки / розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки / розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки / розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача і боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатись законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки / розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки / розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача, а також дотримуватись розумно встановленого строку відстрочки / розстрочки.

Суд зазначає, що тяжка економічна ситуація в країні, спричинена військовою агресією Російської Федерації проти України, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як Відповідач, так і Позивач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій. Суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували наявність обставин його фінансової неспроможності для одночасного та повного виконання судового рішення, і за час розгляду справи не вчинено жодних дій, направлених на добровільну сплату боргу (навіть часткову).

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява Відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців та відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців не підлягає задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кирпи Дар'ї Сергіївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360080) загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 339 021,15 грн., загальний залишок заборгованості за процентами у розмірі 68 980,27 грн., загальний залишок заборгованості за винагородою у розмірі 44 240,00 грн., судовий збір у розмірі 6 783,62 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кирпи Дар'ї Сергіївни про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців та відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

10.06.2024

Попередній документ
119646063
Наступний документ
119646065
Інформація про рішення:
№ рішення: 119646064
№ справи: 904/3838/23
Дата рішення: 10.06.2024
Дата публікації: 13.06.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.06.2024)
Дата надходження: 14.07.2023
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором