вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" травня 2024 р. Справа№ 910/18952/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Звершховській І.А.,
представників сторін:
від позивача: Тетерятник О.В.,
від відповідача: Франків Л.П.,
від третьої особи-1: Тетерятник О.В.,
від третьої особи-2: Цимбаліст В.В.,
від третьої особи-3: Марусенко В.О.,
від третьої особи-4: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 (повний текст складено 30.09.2022)
у справі № 910/18952/20 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Київської міської ради
до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2) Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація”,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
3) Кабінет Міністрів України,
4) Міністерство аграрної політики та продовольства України,
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У листопаді 2020 року Київська міська рада (далі - Рада) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення Державного агентства рибного господарства України (далі - Агентство) з безпідставно займаного ним нежитлового будинку №45, літ. А, на вул. Січових Стрільців заг. площею 1321,10 кв. м (далі - спірний будинок), який знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Києва і власником якого є Рада.
На обґрунтування заявлених вимог Рада зазначає, що Агентство незаконно займає спірний будинок, а тому підлягає виселенню з нього.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у задоволенні позовних вимог Київської міської ради до Державного агентства меліорації та рибного господарства України відмовлено повністю.
Суд дійшов висновку, що викладені Радою у позовній заяві та під час судового засідання з розгляду справи по суті обставини не знайшли свого підтвердження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022, Рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
На обґрунтування апеляційної скарги Рада посилається на ст. 277 ГПК України та вважає таким, що не відповідає встановленим обставинам справи, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не вирішено питання розміщення відповідача в спірному приміщенні чи в іншому об'єкті нерухомого майна та не підписано попередній договір оренди через не погодження розміру орендних платежів.
Апелянт вважає, що доводи відповідача про невідповідність запропонованого позивачем розміру орендної плати технічному стану спірного будинку не підтверджені належними доказами. Звіт про оцінку майна - нежилого будинку № 45, літ. А, на вул. Січових Стрільців, м. Київ, заг. площею 1321,10 кв. м, витребуваний ухвалою Господарського суду від 14.07.2022, не є таким доказом. Скаржник вважає, що суд помилково посилається на обставину щодо відсутності рецензії, оскільки інформація щодо рецензії ним не витребовувалась, ухвалою суду від 14.07.2022 було витребувано звіт про оцінку, який було надано та долучено до матеріалів справи.
Рада надала з апеляційною скаргою копію висновку про вартість майна, затвердженого заступником директора Департаменту комунальної власності м. Києва 10.08.2021, та рецензію на «Звіт про оцінку майна: нежитлової окремо розташованої будівлі загальною площею 1327,50 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45, літера А», виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Богатиренко І.О.
На виконання вказівки, яка міститься у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у даній справі, щодо наявності чи відсутності між позивачем та відповідачем переддоговірного спору щодо оренди спірного будинку, позивач повідомляє про відсутність між ним (Радою), Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавцем) та Агентством судового переддоговірного спору щодо оренди нежитлового будинку №45, літ. А, на вул. Січових Стрільців. Таким правом захисту своїх прав відповідач не скористався.
Скаржник зазначає, що відповідач використовує спірну будівлю без жодних правових підстав та без плати за користування. Адже рішенням Київської міської ради від 23.02.2017 №946/1950 спірні приміщення повернуто з безоплатного користування відповідача, а договір оренди не укладений з причини незгоди відповідача з розміром орендної плати. Оскільки відповідач не вчинив жодних дій з врегулювання відносин користування спірним об'єктом, а саме не уклав договір оренди з Департаментом комунальної власності міста Києва, Рада звернулась з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення. Задоволення цього позову надасть можливість відновити порушене право позивача, який є власником майна. Позивач вважає, що не обмежений у виборі способу відновлення свого порушеного права та наділений дискреційними повноваженнями щодо цього.
Позивач також вважає недоведеною ту обставину, що він не встановив адекватного розміру орендної плати. При цьому, на думку апелянта, суд першої інстанції припустився оціночного судження про адекватність розміру орендної плати, що не є ані юридичним терміном, ані правовим поняттям.
Рада вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 у справі №910/10794/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, встановлено, що позивач є власником спірного майна, має право на визначення юридичної долі свого майна, у т.ч. й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб'єктів шляхом прийняття відповідних рішень. Позивач вважає, що має право на безперешкодне користування та розпорядження майном шляхом виселення відповідача з безпідставно наразі займаного ним нежитлового будинку №45, літ. А, на вул. Січових Стрільців заг. площею 1321,10 кв. м, який знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Києва і щодо якого відповідач не підписав договір оренди.
Позиції учасників справи.
Агентство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідач вважає, що суд в оскаржуваному рішенні повно з'ясував усі обставини справи, зокрема, неможливість укладення Агентством надісланого Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Ради (КМДА) листом від 20.07.2020 №062/05/19-4089 Проєкту попереднього договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду через недостатність відповідних коштів та заходи, вжиті Агентством щодо збільшення видатків з державного бюджету України.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд помилково посилається на обставину щодо відсутності рецензії, яка судом не витребовувалась, відповідач зазначає, що погоджується з висновком суду, оскільки Київська міська рада повинна була додати до позовної заяви копію зазначеного звіту та рецензії до нього, оскільки вона посилалася на вказані документи як на підставу своїх вимог.
Щодо відсутності між позивачем та відповідачем переддоговірного спору стосовно оренди спірного будинку відповідач зазначає, що вважає таким, що повністю ґрунтується на досліджених судом матеріалах справи, висновок суду з цього приводу. Зокрема, суд у мотивувальній частині оскаржуваного рішення дійшов висновку, що відповідач вживає всіх можливих заходів, які спрямовані на досягнення згоди та вирішення переддоговірного спору щодо оренди спірного будинку.
У квітні 2024 року Рада звернулась з клопотанням, у якому повідомила, що за договором оренди №3877 від 11.03.2024 Агентству надано в орендне користування інше приміщення за адресою: вул. Гоголівська, 41-А, літер. А, заг. площею 363,00 кв. м, та надала для приєднання до матеріалів справи лист Агентства від 29.12.2022 №3-10.1-7/5731-22, лист Ради від 17.04.2024 №225-СК-1791. Рада просила з урахуванням цих додатково поданих доказів розглянути вимоги апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20 повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
КП «Київжитлоспецексплуатація» у поданому клопотанні зазначило, що оскаржуване рішення першої інстанції містить висновок про те, що питання розміщення відповідача у спірному приміщенні чи в іншому об'єкті нерухомого майна наразі так і не вирішено, а попередній договір оренди не підписано через не погодження розміру орендних платежів. Суд погодився, що Рада не має обов'язку надання в користування саме спірного приміщення на вул. Січових Стрільців, 45А, м. Київ, заг. площею 1344,1 кв. м. Депутати Київської міської ради за результатами голосування 11.04.2024 на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання рішення щодо спірного приміщення не ухвалили. КП «Київжитлоспецексплуатація» повідомило, що за договором оренди від 11.03.2024 №3877 відповідачу надано в орендне користування інші нежитлові приміщення на вул. Гоголівській, 41А, літер А., заг. площею 363,00 кв. м.
КП «Київжитлоспецексплуатація» просить приєднати до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію охоронного договору № 5057 від 22.08.2023, копію договору оренди від 11.03.2024 №3877, довідку про нарахування та надходження орендної плати за договором оренди №3877. З урахуванням цих додатково поданих доказів КП «Київжитлоспецексплуатація» просить розглянути вимоги апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Агентство звернулось із заявою, у якій просить приєднати до матеріалів справи копію заяви Держрибагентства від 01.05.2024 про включення до Переліку другого типу нежитлового будинку №45, літ. А, по вул. Січових Стрільців заг. площею1 327,50 кв. м з метою його оренди без проведення аукціону.
Агентство також надало додаткові пояснення, у яких зазначило, що вважає повністю обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва у частині покладення положеннями Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» на Раду як орган місцевого самоврядування у місті Києві обов'язку з вирішення питань щодо розміщення та створення належних умов для діяльності у місті центральних органів державної влади, у тому числі Держрибагентства. Зокрема, Агентство є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Агентство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18952/20 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ГПК України, за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 до надходження матеріалів справи №910/18952/20.
10.11.2022 матеріали справи №910/18952/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20 залишено без руху. Надано Київській міській раді строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому порядку. Попереджено Київську міську раду, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20. Розгляд справи призначено на 14.12.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 повідомлено Міністерство аграрної політики та продовольства України, що наступне судове засідання у справі відбудеться 16.01.2023.
16.01.2023 судове засідання не відбулось у зв'язку з тим, що суддю Попікову О.В. 11.01.2023 обрано XIX позачерговим З'їздом суддів України членом ВРП.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 справа №910/18952/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі № 910/18952/20 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2023.
08.02.2023 колегією суддів у судовому засіданні оголошено перерву до 13.03.2023 згідно ст. 216 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 повідомлено КП «Київжитлоспецексплуатація» та Кабінет Міністрів України, що наступне судове засідання у справі відбудеться 17.04.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 задоволено клопотання представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20 та відкладено судове засідання до 19.06.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 призначено судове засідання на 03.07.2023, у зв'язку з тим, що головуючий суддя Євсіков О.О. та суддя Корсак В.А. з 12.06.2023 по 30.06.2023 перебуватимуть у відпустці.
Судове засідання 03.07.2023 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці та у зв'язку з неможливістю здійснити автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 справа №910/18952/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 повідомлено КП «Київжитлоспецексплуатація» та Міністерство аграрної політики та продовольства України, що наступне судове засідання у справі відбудеться 16.10.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 повідомлено Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України, що наступне судове засідання у справі відбудеться 20.11.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкладено судове засідання до 15.01.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 клопотання представників Кабінету Міністрів України, Київської міської ради та Державного агентства меліорації та рибного господарства України про відкладення розгляду справи на три місяці задоволено. Відкладено судове засідання до 08.04.2024.
02.04.2023 від представника Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшло клопотання, у якому відповідач поінформував суд, що Державне агентство меліорації та рибного господарства України змінило найменування на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм; відповідні зміни про найменування зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підтверджуються Випискою від 08.02.2024.
Надана представником Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм виписка свідчить, що юридична особа Державне агентство меліорації та рибного господарства України (код ЄДРПОУ 37472282) станом на 08.02.2024 має найменування - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (код ЄДРПОУ 37472282).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 змінено найменування відповідача Державного агентства меліорації та рибного господарства України на нове найменування - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
У судовому засіданні 08.04.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 01.05.2024 у зв'язку з процедурою врегулювання спору мирним шляхом, про що повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідною ухвалою.
У судовому засіданні 01.05.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 27.05.2024, про що повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідною ухвалою.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів відзначає, що Рада з апеляційною скаргою надала рецензію на «Звіт про оцінку майна: нежитлової окремо розташованої будівлі загальною площею 1 327,50 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45А, літера А», виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Богатиренко І.О.
За змістом ч. ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежать від особи».
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України.
У апеляційній скарзі Рада не наводить обґрунтування того, в чому полягає винятковість неподання вказаної рецензії до суду першої інстанції, а також не надає доказів неможливості подання рецензії до суду з причин, що об'єктивно не залежали від неї (Ради). Наведені у апеляційній скарзі причини неподання рецензії (позивач вказує, що суд ухвалою від 14.07.2022 її не витребовував) колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на положення ч. 2 ст. 164 ГПК України оцінює критично.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що надана позивачем з апеляційною скаргою рецензія не може бути прийнята як доказ.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Нежилий будинок №45, літ. А, по вул. Артема (перейменована на вул. Січових Стрільців) заг. площею 1321,10 кв. м (спірний будинок) належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Ради.
Згідно з п. 1 рішення Київської міської ради від 26.01.2012 №31/7368 «Про передачу до сфери управління Державного агентства рибного господарства України житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста» передано до сфери управління Агентства нежилий будинок №45, літ. А, по вул. Артема заг. площею 1321,10 кв. м та нежилий будинок №41, літ. А, по вул. Гоголівській заг. площею 362,20 кв. м.
Відповідно до зазначеного рішення Ради КП «Київжитлоспецексплуатація» передало вказані нежилі будинки Агентству за актами приймання-передачі основних засобів від 01.03.2012.
Рішенням Київської міської ради від 23.02.2017 №946/1950 «Про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій» визнано таким, що втратило чинність з 01.03.2017 рішення від 26.01.2012 №31/7368 «Про передачу до сфери управління Державного агентства рибного господарства України житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста».
Згідно з п. 2 рішення №946/1950 приміщення, зазначені у додатку 2 до цього рішення, які належать територіальній громаді міста Києва і були передані до сфери управління державних установ і організацій рішеннями міськради, підлягають передачі в оренду тим державним установам і організаціям, у сфері управління яких вони перебували до 01.03.2017, на підставі заяв, поданих такими установами і організаціями відповідно до встановленого порядку.
У пункті 3 рішення №946/1950 нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, зазначене у додатку 2 до цього рішення, закріплено за КП «Київжитлоспецексплуатація» на праві господарського відання.
Пунктом 4.1 рішення №946/1950 КП «Київжитлоспецексплуатація» визначено прийняти за актами приймання-передачі нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, зазначене у додатку 2 до цього рішення, в т.ч. нежилий будинок на вул. Артема, №45, літ. А.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 у справі №910/10794/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, відмовлено у задоволенні позову Агентства до Ради (КМДА), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Ради (КМДА) та КП «Київжитлоспецексплуатація», про визнання недійсним та скасування рішення №946/1950 від 23.02.2017 «Про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 у справі №910/2166/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020, позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація» до Агентства, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Ради (КМДА), та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ради, про зобов'язання вчинити дії задоволені повністю: зобов'язано Агентство передати КП «Київжитлоспецексплуатація» за актом приймання-передачі ОЗ-1 нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45, літ. А, заг. 1321,10 кв. м.
Вказані судові рішення набрали законної сили.
12.06.2020 Агентство за актом приймання-передачі від 12.06.2020 передало нежилий будинок №45, літ. А, по вул. Січових Стрільців заг. площею 1312,10 кв. м на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація».
Агентство звернулось до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Ради (КМДА) та КП «Київжитлоспецексплуатація» з листом від 11.06.2020 №2-11.1-17/3517-20, у якому просило з метою розміщення апарату Агентства надати в оренду будинок за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45, літ. А, та доручити КП «Київжитлоспецексплуатація» підготувати та направити Агентству пакет документів, необхідних для укладення договору оренди.
Листом від 25.06.2020 вих. №062/05/19-4218 Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Ради (КМДА) на лист від 11.06.2020 №2-11.1-17/3517-20 щодо надання в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45, літ. А, повідомив Агентству, що з 01.02.2020 вступив в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157, а з 16.06.2020 набув чинності Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, схвалений Кабінетом Міністрів України постановою від 03.06.2020 №483, і потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого майна звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу.
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Ради (КМДА), який є орендодавцем комунального майна територіальної громади міста Києва, листом від 20.07.2020 № 062/05/19-4619, направив Агентству для підписання попередній договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Агентство листом від 24.07.2020 №2-11.1-7/4497-20 звернулось до Голови КМДА, Київського міського Голови Віталія Кличка з проханням сприяти у вирішення питання щодо можливості розміщення центрального апарату Держрибагентства у спірному приміщені.
Крім того, відповідач листом від 24.07.2020 №2-11.1-7/4525-20 у відповідь на лист Департаменту від 20.07.2020 №062/05/19-4089 повідомив, що для врегулювання питання видатків на оренду приміщення необхідно внести відповідні зміни до законодавчих актів, у зв'язку з чим Держрибагентство зверталось до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (головного розпорядника бюджетних коштів) з проханням збільшити видатки Агентству в 2020 році.
Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) листом від 11.08.2020 №001-2536 повідомив Держрибагентство, що з 12.06.2020 Агентство використовує будинок без договору оренди та, враховуючи вимоги зокрема ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо заборони передачі майна комунальної власності у безоплатне користування або позику, пропонував підписати попередній договір оренди та прискорити вирішення питання оформлення основного договору оренди.
КП «Київжитлоспецексплуатація» направило Агентству вимогу від 17.09.2020 вих №062/15/1/03-3657 про укладення договору оренди від 17.09.2020 №062/15/1/03-3037, у якій вимагало укласти договір оренди нежитлових приміщень в нежитловому будинку або звільнити вказані приміщення та передати їх за актом приймання-передачі КП «Київжитлоспецексплуатація».
Натомість Агентство у листі від 29.09.2020 №2-11.1-7/5932-20 на лист від 11.08.2020 №001-2536 щодо укладення договору оренди відповіло, що кошторисом Агентства на 2020 рік не передбачено видатків на оренду приміщення для розміщення центрального апарату Агентства. Для врегулювання зазначеного питання виникла необхідність у внесенні відповідних змін до законодавчих актів, у зв'язку з чим Держрибагентство звернулось до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (головного розпорядника бюджетних коштів) з проханням збільшити видатки Держрибагентству у 2020 році. Після прийнятого рішення Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, а саме збільшення видатків, Агентство буде вживати заходів щодо укладення договору оренди.
Агентство, керуючись ст. 4 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», звернулось до Голови КМДА, Департаменту комунальної власності м. Києва, КП «Київжитлоспецексплуатація» з листами (від 29.09.2020 вих. №2-11.1-7/5932-20 та №2-11.1-17/5933-20 відповідно), в яких повідомило, що після прийняття рішення Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України щодо збільшення видатків Держрибагентство буде вживати заходів з укладення договору оренди.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заявив про неможливість підписання ним попереднього договору про оренду займаного приміщення.
У зв'язку з наведеними обставинами Рада звернулась з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного ним спірного будинку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та КП «Київжитлоспецексплуатація».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили, що з 12.06.2020 Агентство використовує спірний будинок без укладеного договору оренди, що має наслідком недоотримання коштів міським бюджетом, втрат балансоутримувача, пов'язаних з утриманням будинку. За висновком судів, Агентство своїми діями перешкоджає використанню Радою всього комплексу правомочностей власника щодо володіння, користування, розпорядження спірним будинком.
Суди послалися, зокрема, на положення ст. 391 ЦК України щодо права власника вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає користуванню та розпорядженню ним своїм майном, та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо заборони передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позику.
Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 касаційну скаргу Агентства задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/18952/20 скасовано. Справу №910/18952/20 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили обставини щодо наявності усіх перелічених умов для задоволення заявленого Радою до Агентства негаторного позову з урахуванням того, що відповідно положень до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори та інші правочини, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Так, суди залишили поза увагою, що відповідно до п. 2 ч. 2 і ч. 5 ст. 1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місто Київ як столиця України є місцем розташування, зокрема, центральних органів державної влади. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.
Згідно з приписами п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» органи місцевого самоврядування і виконавчої влади у місті Києві забезпечують в межах своїх повноважень, визначених законами України, здійснення містом таких функцій: створення належних умов для діяльності у місті Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій, установ і закладів науки, освіти, охорони здоров'я, культури і спорту, місцем розташування яких відповідно до законодавства визначено місто Київ; вирішення питань щодо розміщення центральних органів, які утворюються Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, а також дипломатичних представництв, консульств іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні.
Згідно з Положенням про Агентство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №895 (у редакції, чинній на момент звернення з позовом у справі), Агентство (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
У подальшому протягом розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій до зазначеного Положення внесені зміни, згідно з якими слова «Міністр захисту довкілля та природних ресурсів» в усіх відмінках замінено словами «Міністр аграрної політики та продовольства», а слова «Державне агентство рибного господарства України» замінено словами «Державне агентство меліорації та рибного господарства України».
Отже, наведеними положеннями Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» на Раду як орган місцевого самоврядування у місті Києві покладений обов'язок з вирішення питань щодо розміщення та створення належних умов для діяльності у місті центральних органів державної влади, у т.ч. Державного агентства рибного господарства України (Державного агентства меліорації та рибного господарства України). При цьому наведений обов'язок виникає у позивача безпосередньо з приписів Закону.
Однак суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду позовних вимог Ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення Агентства зі спірного будинку не надали жодної правової оцінки доводам відповідача щодо розміщення його як центрального органу державної влади у спірному будинку.
Відповідно, суди не дослідили обставини дотримання вимог ст. 4 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» щодо здійснення столичних функцій міста Києва в частині створення належних умов для діяльності у місті Агентства як одного з центральних органів державної влади у разі виселення його зі спірного будинку. Зокрема, суди не встановили обставин щодо вчинення Радою усіх необхідних дій, спрямованих на виконання зазначеного обов'язку, забезпечення відповідача іншими приміщеннями замість спірного будинку тощо.
Верховний Суд взяв до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо звернення Ради до відповідача з пропозицією укласти договір оренди спірного будинку. Однак після аналізу змісту оскаржуваних судових рішень касаційна інстанція дійшла висновку, що суди не надали належної правової оцінки доводам відповідача про невідповідність запропонованого позивачем розміру орендної плати технічному стану спірного будинку тощо, а також не з'ясували обставин щодо наявності чи відсутності між зазначеними особами переддоговірного спору щодо оренди спірного будинку.
Разом з тим суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою доводи відповідача про те, що його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства; що відповідач він не міг підписати проект попереднього договору оренди у запропонованому позивачем варіанті через відсутність у кошторисі на 2020 рік видатків на оренду приміщення для центрального апарату, у зв'язку з чим звернувся до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України як головного розпорядника бюджетних коштів з проханням збільшити відповідні видатки, а Кабінет Міністрів України, зокрема, звернувся до Голови постійної комісії Київської міської ради з питань власності з пропозицією розглянути можливість тимчасового установлення для відповідача орендної плати за спірний будинок у розмірі 1 грн на рік.
Тобто суди не дотримались вимог ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів.
Водночас при вирішенні спору суд першої інстанції не розглянув заявлене Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) клопотання про залучення його до участі у справі, що розглядається, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Оскільки суди не навели в судових рішеннях у справі, що розглядається, жодних обґрунтувань для відхилення зазначеного клопотання, а залучення КМУ є необхідним для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, Верховний Суд вважав слушними викладені в касаційній скарзі доводи щодо недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства. Наведене порушення є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 310 ПК України.
Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи судам першої та апеляційної інстанцій слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Під час нового розгляду Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.12.2021 залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, КМУ та Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство).
Позивач, відповідач та треті особи скористалися своїм правом на подання письмових пояснень з урахуванням вказівок Верховного Суду, наданих у постанові від 13.10.2021 у цій справі.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Положення наведеної норми кореспондують приписам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст. 321 ЦК України.
Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зі ст. ст. 143, 144 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Змістом ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підтверджується, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад зокрема належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію (ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.
Згідно зі ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Право володіння, користування та розпорядження майном, згідно з положеннями ст. 317 ЦК України, належить власникові майна, а право володіння, відповідно до ст. 398 ЦК України, виникає на підставі договору із власником або особою, якій майно було передано власником, а також з інших підстав, установлених законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Зокрема, у комунальній власності є майно, у т.ч. грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК України).
Частинами 5, 8 Закону України ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у т.ч. концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).
Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.
Захист права власності врегульований главою 29 ЦК України. Зокрема, захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, передбачений ст. 391 цього Кодексу, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
У розумінні приписів ст. 391 ЦК України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17).
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Верховний Суд у постанові від 30.07.2019 у справі №926/3881/17 дійшов висновку, що умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).
Стаття 11 ЦК України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори та інші правочини, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 у справі №910/2166/18 (яке набрало законної сили) на задоволення позовних вимог КП «Київжитлоспецексплуатація» було зобов'язано Агентство передати КП «Київжитлоспецексплуатація» за актом приймання-передачі ОЗ-1 нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45, літ. А, заг. площею 1321,10 кв. м.
12.06.2020 Агентство за актом приймання-передачі передало нежилий будинок №45, літ. А, по вул. Січових Стрільців заг. площею 1312,10 кв. м на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація».
Положеннями Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» на Київську міську раду як орган місцевого самоврядування у місті Києві покладений обов'язок з вирішення питань щодо розміщення та створення належних умов для діяльності у місті центральних органів державної влади, у т.ч. Агентства. При цьому наведений обов'язок виникає у позивача безпосередньо з приписів Закону.
Суд враховує, що рішенням Ради від 23.02.2017 №946/1950 «Про повернення приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій» визнано таким, що втратило чинність з 01.03.2017 рішення від 26.01.2012 №31/7368 «Про передачу до сфери управління Державного агентства рибного господарства України житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста» і згідно з п. 2 рішення №946/1950 приміщення, зазначені у додатку 2 до цього рішення, які належать територіальній громаді міста Києва і які були передані до сфери управління державних установ і організацій рішеннями міськради (зокрема, спірне приміщення), підлягають передачі в оренду тим державним установам і організаціям, у сфері управління яких вони перебували до 01.03.2017 (Агентство), на підставі заяв, поданих такими установами і організаціями відповідно до встановленого порядку.
На виконання зазначених вище вимог законодавства Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Ради (КМДА), який є орендодавцем комунального майна територіальної громади міста Києва, листом від 20.07.2020 №062/05/19-4619, направив Агентству для підписання попередній договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Отже, Рада свій обов'язок, покладений на неї Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ» з вирішення питань щодо розміщення та створення належних умов для діяльності у місті центральних органів державної влади виконала.
Щодо висновку про вартість майна колегія суддів зазначає таке.
21.02.2022 через загальний відділ діловодства суду відповідач заявив клопотання про витребування у Ради копії Звіту про оцінку майна - нежилого будинку № 45 літ. А на вул. Січових Стрільців, м. Київ, заг. площею 1321,10 кв.м., про який Радою зазначено у позовній заяві.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.07.2022 витребував у Ради Звіт про оцінку майна - нежилого будинку №45, літ. А, на вул. Січових Стрільців, м. Київ, загальною площею 1321,10 кв. м з метою надання йому оцінки.
Наведене свідчить, що Рада на вимогу суду надала той документ, щодо витребування якого Агентство заявило клопотання та який витребовувався судом; інші документи щодо висновку про вартість майна суд не витребовував.
Відповідно до абз. 3 п. 19 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ від 10.08.1994 №629 (у редакції постанови КМУ від 02.01.2003 №3, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №832 від 03.08.2011, №630 від 28.04.2021) у разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган, визначений пп. «а» - «в» ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», звіт про незалежну оцінку рецензується і за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем.
Спірна нежитлова будівля, розташована за адресою: вул. Січових Стрільців (Артема), 45, літ. А, на момент складання Звіту про оцінку майна перебувала в комунальній власності. Орендодавцем, з яким було запропоновано укласти договір оренди на вказану будівлю, є Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Ради (КМДА), що є органом, уповноваженим представницьким органом місцевого самоврядування відповідно до пп. «в» ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Отже, обов'язковою умовою законних підстав для використання зазначеного Звіту про оцінку майна є наявність позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем (Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Ради (КМДА).
Наданий Радою з позовною заявою висновок про вартість майна 01.11.2019 затверджений заступником директора Департаменту комунальної власності м. Києва Плотніковим Ю.А.
Отже, оскільки затвердження висновку про вартість майна відбувається за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки, колегія суддів презюмує наявність такого висновку рецензента щодо висновку про вартість майна, наданого Радою з позовною заявою.
За таких підстав колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що вказаний Звіт про оцінку майна не відповідає вимогам чинного законодавства та не міг бути належною підставою укладання відповідного договору оренди на умовах, запропонованих орендодавцем.
Відсутність у Агентства коштів на сплату орендних платежів або не вирішення питання щодо фінансування, на переконання апеляційного суду, не є підставою вважати користування ним (відповідачем) спірним приміщенням законним або що Рада не виконала свого обов'язку, покладеного на неї Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ».
Апеляційний суд відзначає, що згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Крім того під час вирішення спору колегія суддів бере до уваги не лише наведені вище, а й інші норми Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».
Так, відповідно до його ст. 18 матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні. Порядок формування та використання матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування, повноваження відповідних органів у цій сфері в місті Києві визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону рішення органів державної влади, які тягнуть за собою додаткові видатки органів місцевого самоврядування міста Києва, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних для цього матеріальних та фінансових ресурсів. Зазначені рішення виконуються органами місцевого самоврядування міста Києва в межах переданих матеріальних та фінансових ресурсів.
Стаття 21 Закону про столицю передбачає, що держава забезпечує здійснення містом Києвом столичних функцій шляхом:
1) виділення окремим рядком у Державному бюджеті України фінансування витрат на здійснення містом Києвом столичних функцій. Нецільове використання коштів, виділених на виконання містом столичних функцій, не допускається і контролюється Київською міською радою;
2) затвердження стабільних, не менш ніж на два роки, бюджетних показників взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету міста Києва;
3) надання субвенцій, виділення необхідних ресурсів для виконання програм, проектів та на інші витрати, пов'язані зі здійсненням містом столичних функцій;
4) компенсації на підставі угод витрат, пов'язаних з використанням центральними органами державної влади, представництвами іноземних держав і міжнародних організацій та іншими органами, місцем розташування яких законодавством визначено столицю України, земельних ділянок, будівель, споруд, наданням комунальних послуг тощо;
5) передачі в комунальну власність територіальної громади міста Києва майна підприємств, установ, організацій та інших об'єктів державної власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних господарських товариствах, які розташовані у місті Києві;
Стаття 24 Закону встановлює, що взаємовідносини органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади міста Києва з центральними органами державної влади, представництвами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян регулюються цим Законом, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації" та іншими законами України.
З наведеного випливає, що, як в даному випадку, питання надання державним органам у користування нерухомого комунального майна має вирішуватись виключно на основі чинного законодавства. При цьому будь-які пільги чи особливі умови користування органами державної влади комунальним майном можуть бути встановлені виключно законом.
Окремо колегія суддів відзначає таке.
З моменту відкриття апеляційного провадження (21.11.2022) за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 апеляційний суд, зважаючи на статус відповідача, введення у країні воєнного стану, інші об'єктивні обставини, за загоди і сприяння всіх учасників цього судового процесу тривалий час давав сторонам можливість вирішити спір мирно - шляхом укладення договору оренди на розумних умовах і з дотриманням вимог чинного законодавства. За цей час зникла навіть така обставина як відсутність у відповідача коштів на орендну плату. Була розпочата визначена законодавством процедура укладення такого договору, під час якої відповідач серед іншого уклав 22.08.2023 Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини, оскільки спірна будівля є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення.
Агентство звернулось до Департаменту комунальної власності (балансоутримувача будинку) з проханням включити нежитловий будинок № 45, літ. А, по вул. Січових Стрільців до Переліку другого типу (тобто, до переліку майна, яке можу бути передане в оренду без проведення аукціону та конкурсних процедур), що передбачено ст. ст. 6 (ч. 5) та 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Проект відповідного рішення був винесений (повторно) на затвердження Київською міською радою на пленарному засіданні. Проте депутати Київської міської ради за результатами голосування 11.04.2024 на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання рішення щодо внесення нежитлового будинку № 45, літ. А, по вул. Січових Стрільців до Переліку другого типу не ухвалили. Проект рішення Рада повернула Департаменту листом від 17.04.2024 № 225-СК-1791 як такий, що вважається відхиленим (т. 7, а. с. 173-175).
Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483 (розділи «Порядок включення об'єкта оренди до Переліку відповідного типу» (ст. ст. 14-33) та «Передача майна в оренду без проведення аукціону» (ст. ст. 111-121)) без такого рішення передача Агентству нежитлового будинку № 45, літ. А, по вул. Січових Стрільців без проведення конкурсної процедури (аукціону) неможливе.
А отже, перебування Агентства у спірній будівлі, що є комунальною власністю, без укладеного договору оренди суперечить суті оренди і вимогам законодавства та, за встановлених вище обставин, свідчить про безпідставність перебування Агентства у цій будівлі.
Щодо можливості розміщення відповідача в іншому приміщенні колегія суддів серед іншого відзначає і таке.
Загальновідомим є факт, що у місті Києві знаходяться об'єкти нерухомого майна не лише комунальної, а і державної власності.
Загальновідомим є також факт, що державне майно (в т. ч. приміщення, придатні для розміщення офісів чи управлінських структур) здається в оренду багатьом суб'єктам господарювання та іншим особам.
При цьому на підставі інформації, отриманої від міністерств і відомств на виконання Доручення КМУ від 10.02.2020 № 53274/73/1-07 щодо наявності приміщень, які не використовуються міністерствами, відомствами і підпорядкованими ним підприємствами і установами, і можуть бути надані для розміщення новостворених органів державної влади або для задоволення потреб існуючих органів державної влади у офісних та інших приміщеннях у місті Києві Фонд державного майна України веде «Реєстр приміщень, які можуть бути надані для розміщення новостворених органів державної влади у місті Києві» (див. офіційний сайт ФДМУ https://spfu.gov.ua, розділ «Діяльність»).
За таких обставин, вимоги Ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у цій справі має бути скасовано з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/18952/20 скасувати.
3. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Виселити Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з нежилого будинку № 45, літ. А, на вул. Січових Стрільців, м. Київ загальною площею 1321,10 кв. м, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37472282) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
4. Стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37472282) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) 3 153,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
6. Справу №910/18952/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 7.06.2024.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова