490/4791/24 11.06.2024
нп 1-кп/490/757/2024
Центральний районний суд міста Миколаєва
Справа № 490/4791/24
про призначення до судового розгляду
11 червня 2024 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному проваджені №62024150010001408 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни Рівненської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України; підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. Зазначає, що справа має слухатись у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України. Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмежень щодо цього, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, немає.
Прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, застосованого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024. Прокурор зазначив, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких встановлено під час застосування запобіжного заходу, наразі не зменшились; застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор клопотання підтримав; просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання; зазначив, що не має наміру переховуватись від суду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.06.2024; визначено заставу у розмірі 60 560 грн.; у разі внесення застави передбачено покладення таких обов'язків: прибувати до слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_5 , якому доручено проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, із встановленою періодичністю по п'ятницям об 11:00 годині кожного тижня; не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Згідно з п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 17 Закону України від 23.08.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт перший ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім передбачених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді триманні під вартою було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наразі такі ризики як переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні не перестали існувати та не зменшились.
Зазначені ризики підтверджується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні наразі території Україні; крім того, обвинувачений обізнаний про місце перебування свідків, що свідчить про ймовірні очікування здійснення на них впливу.
Наявність такого ризику, як вчинення інших кримінальних правопорушень, під час розгляду клопотання не доведено.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки немає підстави вважати, що незастосування такого запобіжного заходу не буде перешкодою у запобіганні встановленим ризикам. Крім того, наразі закінчити судове провадження до закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є можливим.
Твердження обвинуваченого щодо недоведеності ризиків, на які посилається прокурор, зокрема переховування від суду, не є такими що спростовують наведені вище висновки суду; застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не відповідатиме приписам ч. 8 ст. 176 КПК України.
Ураховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора; продовження на шістдесят днів строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Щодо застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд зазначає таке.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання про продовження тримання під вартою обвинуваченого суд, з урахуванням приписів п.2 ч.5 ст.182 КПК України, вважає за необхідне залишити розмір застави, визначений під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.; визначити, що у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язків: прибувати до суду за відповідним викликом; не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Інших клопотань від учасників судового провадження до суду не надходило.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 315, 372 КПК України, суд
постановив:
- призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62024150010001408 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, на 28.06.2024 о 10:00 в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12;
- проводити судовий розгляд кримінального провадження одноособово у відкритому судовому засіданні;
- у судове засідання викликати учасників судового провадження;
- клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 задовольнити;
- продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на шістдесят днів - до 09.08.2024 включно;
- визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн. (шісдесят тисяч п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.).
У разі внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок обвинувачений звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі звільнення з-під варти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов'язки:
- прибувати до суду за відповідним викликом;
- не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1