Справа № 485/704/24
Провадження №2/485/223/24
іменем України
10 червня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Снігурівка в залі суду справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
установив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Горохівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування поданого позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для його обслуговування. Зазначає, що інші спадкоємці відсутні, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживають, у листопаді 2022 року виїхали до Росії, зв'язків не підтримують.
У березні 2024 року позивач звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус постановою відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на пропущений строк для прийняття спадщини.
Ураховуючи наведене та вважаючи, що шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин через тривале лікування її чоловіка внаслідок отриманих внаслідок артилерійського обстрілу травм, здійснення постійного догляду за ним, перебування за місцем лікування чоловіка, відсутність коштів, просила визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 26 березня 2024 року зазначену позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі, призначила підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
Пояснення учасників справи
Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, представник позивача надала заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила їх задовольнити, також просила суд залишити судові витрати за позивачем.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, подав заяву, у якій просить слухати справу у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовної заяви.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу в підготовчому судовому засіданні.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд встановив, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 08 грудня 1984 року, де в графі «мати» записана ОСОБА_4 /а.с.9/.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 13 вересня 2002 року народження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 уклади шлюб. Прізвище дружини після одруження « ОСОБА_7 » /а.с.10/.
За даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 23 квітня 2007 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.11/.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 25 липня 2023 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 25 липня 2023 року уклали шлюб. Прізвище дружини після одруження « ОСОБА_10 » /а.с.13/.
Згідно акту про проживання особи за місцем реєстрації, встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 2012 року дійсно проживала в цивільному шлюбі зі своїм теперішнім чоловіком ОСОБА_11 , та проживають по теперішній час /а.с.12/.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 16 березня 2023 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №245 /а.с.5/.
Згідно довідки Горохівської сільської військової адміністрації №55/01-02-30/24 від 11.03.2024, померла ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 27.08.2019 по день своєї смерті, знята з реєстраційного обліку в березні 2023 року як померла. Разом з нею за вказаною адресою на момент її смерті ніхто не проживав /а.с.6/.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135789921 від 29.08.2018 /а.с.7/; земельна ділянка, площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 015182 /а.с.8/.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_6 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4480 від 12.08.2023, солдат ОСОБА_8 12 травня 2023 року отримав МВТ, акубаротравму, забій грудної клітки, забійне тупе пошкодження задньої поверхні правого стегна під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях /а.с.14/.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_6 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4481 від 12.08.2023, солдат ОСОБА_8 07 липня 2023 року отримав ВТ, ЗЧМТ, СГМ, акубаротравму, гостра правобічна приглухуватість, тинитус під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях /а.с.15/.
Проходження стаціонарного лікування ОСОБА_8 узгоджується із виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №2474, випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №4106, випискою №5554 із медичної карти стаціонарного хворого, довідками військо-лікарської комісії №8483 від 17.10.2023, №1701 від 23.10.2023 /а.с.16-20/.
06.03.2024 завідуюча Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії через пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини /а.с.4/.
Згідно листа Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області №217/01-16 від 04.04.2024, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась /а.с.46/.
Інші спадкоємці відсутні.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За нормою ч.1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Частинами 1 та 3 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.
Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився 13 жовтня 2023 року, а із відповідною заявою про прийняття спадщини позивач звернулася у березні 2024 року.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.
Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 28.04.2022 року), у якій у п.3 установив, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини, з наступними змінами у редакції від 24.06.2022 року, згідно якої було визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
09 травня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України №469 зазначену вище норму виключено, тобто, повернуто шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Верховним судом в постанові по справі № 580/1300/22 від 18.01.2023 року було роз'яснено, що «69. Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). 70. У Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 також зазначено, що кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. 75. Також колегія суддів зазначає, що поняття "легітимні очікування", головним чином походять від англійського терміну "legitimate expectations" як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання. 76. Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. 79. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.»
Суд ураховує, що після введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, реалізація права на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, проблем зі зв'язком та транспортом, загрозою ракетних ударів, частим та тривалим вимкненням світла.
При цьому, факт пропуску строку для прийняття спадщини не може бути підставою для усунення від спадкування.
Після смерті матері позивач здійснювала догляд за своїм чоловіком, який унаслідок отриманих травм під час проходження військової служби перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, постійно проходив обстеження, що підтверджується доданими виписками та довідками /а.с.14-20/.
Суд враховує, що пропущений позивачем строк є незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подачею заяви про визначення додаткового строку, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №758/13293/18.
Таким чином, повномаштабне вторгнення та активні бойові дії зі сторони держави агресора, у сукупності з необхідністю позивачем здійснювати догляд за хворим чоловіком та надавати допомогу у період його реабілітації, незначний пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини пов'язаний з наявністю у неї об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.
Враховуючи вищенаведені причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, які суд вважає поважними, визнання позову відповідачем, за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або заперечували б проти прийняття спадщини позивачем за наявності у них права на спадкування, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог й надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відповідатиме принципам верховенства права та справедливості.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На прохання позивача, суд не стягує з відповідача понесені судові витрати.
На підставі викладеного, ст. 1261, 1270, 1272ЦК України та керуючись ст.12,13,81,200,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю три місяці (з дня набрання законної сили даним судовим рішенням) для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10 червня 2024 року.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач:
Горохівська сільська рада, адреса: с.Горохівське Баштанського району Миколаївської області.
Треті особи:
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя О.П. Бодрова