Справа № 489/4275/24
Провадження № 1-кп/489/840/24
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Вирок
іменем України
11 червня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №12024153040000078 від 03.04.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кислиця Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 06.06.2022 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 4 місяці, звільненого 08.07.2022 за відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Відповідно до обвинувального акту - 02.04.2024 о 13:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , в результаті раптово виниклого конфлікту та умислу, направленого на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар внутрішньою стороною долоні руки в область нижньої губи та голови потерпілого, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді саден слизової оболонки нижньої губи, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. До суду прокурор надіслав обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, до якого додані: письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 від 10.06.2024, складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; письмова заява законного представника потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також матеріали досудового розслідування (кримінального провадження №12024153040000078 від 03.04.2024), у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним ОСОБА_2 своєї винуватості.
Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше неодноразово судимий, не працює, на лікуванні у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував, за медичною допомогою не звертався.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає вказане в обвинувальному акті щире каяття.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не працює, раніше судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується посередньо, визнання ним своєї вини, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначаючи тривалість строку випробовування, суд, окрім тяжкості кримінального правопорушення, головним чином враховує особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, а також той факт, що в Україні введений воєнний стан, що покладає на жителів держави додаткові обмеження, тому зазначені обставини, які зменшують суспільну небезпечність обвинуваченого, вказують на можливість встановлення однорічного іспитового строку для його виправлення.
Цивільний позов не заявлявся.
У кримінальному провадженні відсутні речові докази.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 11 червня 2024 року.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1