Справа № 489/3458/24
Номер провадження 4-с/489/18/24
Іменем України
06 червня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (колишня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області) Корнієнко Вероніки Андріївни у виконавчому провадженні №18896601 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів
встановив
В травні 2024 року представник скаржника звернувся до суду зі скаргою на рішення головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (колишня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області) Корнієнко В.А. у виконавчому провадженні №18896601 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В обґрунтування скарги зазначено, що 21.01.2019 головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (колишня назва) Корнієнко В.А., при примусовому виконанні була винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами (в рамках виконавчого провадження № 18896601). Представник скаржника вважає вказану постанову протиправною, такою, що обмежує права скаржника, а дії державного виконавця Корнієнко В.А. неправомірними, такими, що порушують п.1 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник скаржника вказує на те, що з 13.11.2023 ОСОБА_1 офіційно працює на підприємстві ФОП ОСОБА_3 водієм автотранспортних засобів (наказ про прийняття на роботу № 66-к/тр від 10.11.2023), що підтверджується довідкою з місця роботи від 27.03.2024 та записом у трудовій книжці. Тобто, виконання водійських функцій відбувається щодня, відповідно трудові обов'язки ОСОБА_1 на умовах основного місця роботи та повного робочого дня пов'язані з керуванням автотранспорту. Відповідно, встановлення такого обмеження, як тимчасове позбавлення права ОСОБА_1 у керуванні транспортними засобами, позбавляє скаржника основного законного джерела засобів для існування, що унеможливлює здійснення розрахунку по заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини. Крім того, у ОСОБА_1 на утриманні також знаходяться ще двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від іншого шлюбу, укладеного з ОСОБА_6 . Наразі ОСОБА_1 є єдиним утримувачем своєї родини, оскільки його дружина не працює, здійснює догляд за неповнолітніми дітьми. Отже, оскаржувана постанова значно обмежує скаржника у здійсненні належного утримання своїх дітей, а також можливості сплачувати аліменти. Крім того, в Корабельному районному суді м. Миколаєва перебувала справа № 488/1351/24 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , що спричинила постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та провадження у справі було закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В скарзі зазначено, що наявність постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 значно обмежує його права та здійснює ряд проблем і наявність адміністративних справ, які потрібно вирішувати. Поступово ОСОБА_1 здійснює погашення заборгованості по аліментам в рамках виконавчого провадження № 18896601, оскільки наразі працює водієм та отримує заробітну плату. За умовами роботи ОСОБА_1 обов'язковою умовою є наявність у працівника права керування транспортними засобами і наявність у нього свого транспорту; за характером роботи вона пов'язана з мобільністю і перевезенням. Оскаржувана постанова від 21.01.2019 не відповідає вимогам п.1 ч.10 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження», є протиправною, суттєво обмежує ОСОБА_1 у роботі, фактично позбавляє єдиного і основного на даний час джерела існування. Крім того, під час дії в Україні воєнного стану, коли ОСОБА_1 є єдиним утримувачем сім'ї та має заборгованість зі сплати аліментів, відповідно має працювати без перешкод, щоб утримувати всіх рідних та розрахуватися з боргами. Представник скаржника просить скасувати постанову від 21.01.2019, винесену головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корнієнко В.А. (колишня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області) в рамках виконавчого провадження № 18896601, про вставлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 .
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду скарги повідомлялися належним чином. Представник скаржника просив розглядати скаргу без його участі та без участі скаржника.
Судом не було ініційовано відновлення втраченого провадження, оскільки в архіві Ленінського районного суду м. Миколаєва знайдено цивільну справу №2-318/2010.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видного виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, вбачається, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії постанови від 21.01.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесену головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (теперішня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) Корнієнко В.А. у виконавчому провадженні №18896601, постановлено встановити тимчасове обмеження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом №2-318, виданим 12.03.2010.
Згідно з копією Довідки №48 від 27.03.2024, виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , копією трудової книжки серії НОМЕР_4 від 18.03.1991, ОСОБА_1 працює на підприємстві ФОП ОСОБА_3 з 13.11.2023 на посаді водія автотранспортних засобів (наказ про прийняття №66-к/тр від 10.11.2023).
Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З ч.1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12).
Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 692/932/19 від 22.02.2023.
Згідно з п.2 ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі
З п.1 ч.10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 754/6306/19 від 17.08.2022 установивши, що особа є фізичною особою-підприємцем, що здійснює діяльність за наступними КВЕД (види діяльності): 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами позбавляє його та його малолітніх дітей основного законного джерела засобів для існування, а тому оскаржувана постанова державного виконавця підлягає скасуванню як така, що прийнята в порушення пункту 1 частини дев'ятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Посилання заявника на те, що такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на наявних у справах доказах не можуть вважатися обґрунтованими та переконливими, оскільки згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності фізичної особи-підприємця є оптова та роздрібна торгівля фруктами й овочами, молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, що в реаліях сьогодення передбачає їх закупівлю, перевезення та реалізацію фізичною особою-підприємцем з використанням, у тому числі власного транспортного засобу.
Суд враховує, що ОСОБА_1 має на утриманні 2-х малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і зобов'язаний сплачувати аліменти (погашати заборгованість зі сплати аліментів) на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд вважає, що постановою від 21.01.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесеною головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (теперішня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) Корнієнко В.А., скаржника ОСОБА_1 позбавлено основного законного джерела засобів для існування, оскільки він працює водієм автотранспортних засобів у ФОП ОСОБА_3 , де основним його обов'язком є керування транспортними засобами та у зв'язку з цим повинен мати право на керування транспортними засобами.
Вище вказана постанова не лише позбавляє скаржника основного законного джерела засобів для існування, а й обмежує його у здійсненні належного матеріального утримання своїх малолітніх дітей, можливості сплачувати аліменти (погашати заборгованість зі сплати аліментів).
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню та необхідно скасувати постанову від 21.01.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), винесену головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (теперішня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) Корнієнко Веронікою Андріївною у виконавчому провадженні №18896601 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд
ухвалив
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову від 21.01.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), винесену головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (теперішня назва - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) Корнієнко Веронікою Андріївною у виконавчому провадженні №18896601 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 11.06.2024.
Суддя В. В. Кокорєв