Справа № 489/1144/24
Номер провадження 2/489/948/24
Іменем України
05 червня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про поділ спільного майна подружжя
встановив
В лютому 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.03.2016 між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі №489/1471/22 від 29.08.2022. У період перебування в зареєстрованому шлюбі сторонами була придбана 95/100 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку за літ. А, загальною площею 86,8 кв.м., житловою площею 57,5 кв.м., житлового будинку за літ. Ж, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м. Підставою придбання вище вказаної частки нерухомого майна є Договір купівлі-продажу №54 від 03.02.2022, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В., яка 03.02.2022 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (індексний номер: 63222945 від 03.02.2022) зареєструвала зазначений договір купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після розірвання шлюбу позивач та відповідач не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеної частки домоволодіння. Враховуючи, що майно (95/100 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) придбане сторонами під час перебування у шлюбі, то воно їм належить, як подружжю, на праві спільної сумісної власності. Тому, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на частку (яка складає 95/200 частки від 95/100 загальної частки) домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку за літ. А, загальною площею 86,8 кв.м., житловою площею 57,5 кв.м., житлового будинку за літ. Ж, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., яке придбано у шлюбі і є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у даній справі.
Ухвалою від 22.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.04.2024 було здійснено перехід до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Згідно з копією Договору купівлі-продажу від 03.02.2022, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №54, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (продавці) передали ОСОБА_2 (покупцю), а останній прийняв у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: 79/100 часток земельної ділянки, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 95/100 часток домоволодіння з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав (номер інформаційної довідки: 341294415 від 02.08.2023) домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку за літ. А, загальною площею 86,8 кв.м., житловою площею 57,5 кв.м., житлового будинку за літ. Ж, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м. належить на праві спільної часткової власності (95/100 частки) ОСОБА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52179348101; номер відомостей про речове право: 46496438; дата, час державної реєстрації: 03.02.2022 10:29:19; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63222945 від 03.02.2022 10:48:05, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко Валентина Василівна; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 54, виданий 03.02.2022, видавник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко В.В.).
З копії рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.08.2022 у справі №489/1471/22 вбачається, що розірвано шлюб, зареєстрований 17.03.2016 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис №119 від 17.03.2016, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з копією Звіту про оцінку майна (виконавець звіту - ТОВ «Генеральне бюро технічного планування України Експерт») ринкова вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату оцінки (08.08.2023), без ПДВ, складає 985400 грн., вартість 95/100 частини вказаного домоволодіння становить 936130,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
В ч. 1 ст. 70 СК України зазначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначені вимоги Сімейного кодексу України кореспондуються з нормою ч. 3 ст. 368 ЦК України згідно з якою майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. В ч.2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Суд враховує правові позиції Верховного Суду з аналогічних спорів (справа №644/9569/18 від 03.11.2021, справа №755/21188/15-ц від 01.04.2020, справа №467/478/17 від 26.02.2020), в яких Верховний Суд роз'яснив, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Враховуючи те, що нерухоме майно - 95/100 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку за літ. А, загальною площею 86,8 кв.м., житловою площею 57,5 кв.м., житлового будинку за літ. Ж, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., придбана під час перебування у зареєстрованому шлюбі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також джерело придбання вище вказаної частки домоволодіння, суд вважає, що зазначена частка домоволодіння є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У спростування зазначених позивачем доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що необхідно визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на 95/200 частку (1/2 частку від 95/100 частки) домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку за літ. А, загальною площею 86,8 кв.м., житловою площею 57,5 кв.м., житлового будинку за літ. Ж, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі слати судового збору в розмірі 4680,65 грн. (936130,00 грн. / 2 х 1%)
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на 95/200 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку за літ. А, загальною площею 86,8 кв.м., житловою площею 57,5 кв.м., житлового будинку за літ. Ж, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4680 грн. 65 коп. (чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень шістдесят п'ять копійок).
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - встановити не можливо, адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.06.2024.
Суддя В. В. Кокорєв