19.10.06р.
Справа № А25/55
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВВС", м. Дніпропетровськ
до Відповідача-1:Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради, смт. Кирилівка
Якимівського району Запорізької області
Відповідача-2:Приватного підприємства "Азовкомсервіс",смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певнідії
Суддя Чередко А.Є.
Секретар Г.О. Бугрім
Представники сторін:
Від позивача - Перекрестов В.Б. дир. за наказом № 2-К від 02.11.1992р.
Від відповідача-1 - не з'явився
Від відповідача-2 - не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача-1 та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.05.2006р. просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 16.06.2005р. за № 307 та зобов'язати відповідача-1 видати позивачу свідоцтво про право власності на капітальну будівлю -громадську вбиральню вигрібного типу з підсобними приміщеннями, площею 45,8кв.м., літера «В-1», розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип, 12 у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області. Зазначені вимоги саме і розглядаються судом.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є законним власником громадської вбиральні вигрібного типу з підсобними приміщеннями, площею 45,8кв.м., літера «В-1», розташованої на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип, 12 у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, а спірним рішенням відповідача відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності на це нерухоме майно, чим порушені приписи чинного законодавства, зокрема ст.. 120 ЗК України, ст..377 ЦК України, ст.ст. 5, 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження» та права позивача, як власника майна.
Відповідач-1 надав до суду відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивачем не було надано належних документів, які б посвідчували право власності на спірне майно, тому відповідач-1 на підставі п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. правомірно відмовив у наданні свідоцтва позивачеві.
Також, відповідач-1 у відзиві зазначає, що спірний об'єкт не має адреси, а земельна ділянка, на якій він розташований знаходиться у власності інших осіб, що також унеможливлює видачу свідоцтва на спірне майно.
Відповідач-2, також заперечує проти позову та вказує у відзиві, що позивач не довів належними доказами права власності на спірне майно, яке рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.2006р. у справі № 10/79/06 визнано за відповідачем-2. На підставі зазначеного рішення спірне майно зареєстровано на праві власності за відповідачем-2, отже позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки він не є власником спірного майна.
Відповідачі не забезпечили явку представників до судового засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, оскільки останні належним чином були попереджені про час та місце судових засідань у справі, що підтверджується наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
16.06.2005р. Виконавчим комітетом Кирилівської селищної ради було прийнято рішення за № 307 «Про розгляд питання щодо видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна», яким було відмовлено ТОВ фірмі «ВВС» у видачі свідоцтва про право власності на громадську вбиральню, розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.
Як вбачається зі змісту спірного рішення у видачі позивачу свідоцтва про право власності було відмовлено, оскільки подані документи не відповідають вимогам п.п. а п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., а саме на надано документів, що підтверджують право користування чи право власності заявника на земельну ділянку під об'єктом нерухомості.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно з п. б п.п. 10 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до п.п. а п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (зі змінами і доповненнями), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Отже, наявність акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки є умовою для оформлення права власності з видачею свідоцтва лише у разі оформлення права власності на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, а у інших випадках право власності оформлюється на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.
Такими документами, згідно з п. 1 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., зокрема є Договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув право власності на спірну будівлю - громадську вбиральню, розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області на підставі договору купівлі-продажу укладеному 23.11.1992р. з Виробничим кооперативом «Москвич» (продавець), який в свою чергу придбав спірну будівлю на підставі договору купівлі-продажу майна з правом викупу, укладеному 15.05.1989р. з Кущовим інформаційно-обчислювального центру «Укрглавелектрмонтаж» Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робот УРСР, яким спірна будівля була побудована за власні кошти, що підтверджується договором підряду на капітальне будівництво і передачу у безоплатне користування капітальної будівлі від 17.06.1983р., укладеному Кущовим інформаційно-обчислювальним центром «Укрглавелектрмонтаж» Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робот УРСР з Якимівським районним комбінатом побутового обслуговування населення, проектною документацією до цього договору та актом прийому-передачі та вводу в експлуатацію від 30.08.1983р., річним договором прямого підряду на капітальне будівництво, який 29.06.1983р. укладеним Кущовим інформаційно-обчислювальним центром «Укрглавелектрмонтаж» Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робот УРСР з СУ-1 тресту «Дніпроміськбуд».
26.08.1996р. Якимівським виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення було видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію спірної будівлі за позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.1992р.
Рішенням Кіровського районного суду від 02.06.2006р. у справі № 2а-39/2006 встановлено факт державної реєстрації 26.08.1996р. за позивачем права власності на будівлю - громадську вбиральню з підсобними приміщеннями літера «В-1», розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип, 12 у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області на підставі договору купівлі-продажу укладеному 23.11.1992р. з Виробничим кооперативом «Москвич», про що було видане відповідне реєстраційне посвідчення, який має преюдиціальне значення для розгляду даного спору в силу ст.. 35 ГПК України. Зазначеним рішенням, також встановлено, що Якимівське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення у 1996р. здійснювало функції органу уповноваженого здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Згідно з технічним паспортом, який виготовлено КП «Якимівське БТІ»у 2005р. громадська вбиральня з підсобними приміщеннями розташована на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області та на плані визначена під літерою «В-1», площею 45,8кв.м.
Відповідно до ст.. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним правочину на підставі, якого позивач набув право власності на спірне майно, або встановлення судом незаконності набуття позивачем права власності на спірне майно відповідачами не надано.
03.08.2004р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості (ч. 1 ст. 1 Закону).
Згідно з п. 5 ст. 3 цього Закону, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Таким чином, на час розгляду справи право власності позивача на громадську вбиральню вигрібного типу з підсобними приміщеннями, площею 45,8кв.м., розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип, 12 у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області є зареєстрованим.
Враховуючи усе вищевикладене, слід дійти висновку, що у відповідача-1 при прийнятті спірного рішення були відсутні правові підстави для відмови у видачі позивачеві свідоцтва про право власності на громадську вбиральню, розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області з підстав не надання документів, що підтверджують право користування чи право власності заявника на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, тому відповідні заперечення відповідача-1 є безпідставними.
При цьому, застосовуючи аналогію закону, суд також враховує, що згідно з п. 3 ст. 4 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі.
Не обґрунтованими є і посилання відповідачів про визнання права власності на спірне майно за відповідачем-2 на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2006р. у справі № 10/79/06, оскільки зазначене рішення скасовано постановою ВГС України від 14.06.2006р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За п. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 48 Закону України «Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що спірне рішення не відповідає вимогам вищенаведених законодавчих актів, прийнято без дотримання вищенаведених засад та порушує законні права позивача, отже позовні вимоги про скасування рішення є правомірними та підлягають задоволенню. Відповідно та з огляду на відсутність у відповідача-1 правових підстав для відмови у оформленні права власності позивача не спірне майно, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача-1 видати позивачу свідоцтво про право власності на спірне майно.
Судові витрати у сумі 3,40грн. слід стягнути з місцевого бюджету смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.
Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 152, 156, 157 ЗК України, ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Адміністративний позов позивача задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 16.06.2005р. за № 307.
Зобов'язати Виконавчий комітет Кирилівської селищної ради (смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул.. Калініна, 67, ЄДРПОУ 25489968) видати Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «ВВС» (м. Дніпропетровськ, вул.. Авіаційна, 33-б, ЄДРПОУ 19153479) свідоцтво про право власності на капітальну будівлю -громадську вбиральню вигрібного типу з підсобними приміщеннями, площею 45,8кв.м., літера «В-1», розташовану на базі відпочинку «Діана» по вул.. Коса Пересип, 12 у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.
Стягнути з місцевого бюджету смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВВС» (м. Дніпропетровськ, вул.. Авіаційна, 33-б, ЄДРПОУ 19153479, п/р 26000120045001 у КБ «Приватбанк», МФО 305299).
Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.
Суддя
А.Є. Чередко
27.10.2006р.