Справа № 355/57/18
Провадження № 1-кп/359/121/2019
19 квітня 2019 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонним суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
перекладача ОСОБА_12 ,
під час судового засідання в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з повною технічною фіксацією розгляд кримінального провадження, який внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110000000403 від 24.11.2016, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 28, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , -
Під час судового розгляду кримінального провадження по суті, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з наступних підстав.
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Метою продовження запобіжного заходу до ОСОБА_6 , згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_6 , може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, шляхом погроз завдання шкоди здоров'ю та життю, знищення майна та безпосередньої реалізації цих погроз, в тому числі застосування щодо свідків потерпілих та інших причетних до вимагання осіб насильства, що випливає з характеру вчиненого кримінального правопорушення, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. З ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може перешкоджати судовому розгляду іншим чином, а саме шляхом підкупу умовлянням, потерпілих свідків, схилянням їх будь-яким іншим чином до дачі неправдивих показів, та впливати на експерта, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вимаганні, вчиненому неодноразово, злочинна діяльність являлась джерелом доходу останнього та тривала протягом значного проміжку часу, він може продовжити свою злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин ризики, визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати, що свідчить про неможливість зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 на більш м'який, а застосування менш суворого запобіжного заходу може не забезпечить належної його процесуальної поведінки.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просила його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 висловив думку, що близько двох років його підзахисний перебуває під вартою. Ці обставини необхідно також враховувати. Вважає, що до його підзахисного можливо продовжити даний запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, але зменшити суму застави до 100000 грн. Крім того прокурором було порушено порядок подання даного клопотання, щодо вручення учасникам процесу за три години до розгляду, а також клопотання не перекладено на його рідну мову.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не заперечували проти продовження строку тримання під вартою, але із зменшенням суми застави.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , підтримали думку своїх захисників.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Частиною 2 ст.184 КПК України передбачено, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Тому суд вважає, що враховуючи порушення вказаної норми, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Однак, у відповідності до положень ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_13 , яке в судовому засіданні підтримав прокурор ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , відмовити у зв'язку з порушенням прокурором процедури вручення даного клопотання за три години.
Згідно з ч.1 ст.177, ч.1 ст.178 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання; майновий стан обвинуваченого та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
За правилом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011).
На день розгляду клопотання ризики, які були встановлені в минулих судових засіданнях, не перестали існувати, проте їх дія з часом зменшується.
Встановлено, що злочини інкриміновані ОСОБА_6 о. пов'язані із погрозою застосуванням насильства.
Зважаючи на вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу щодо встановлення мінімальних стандартів забезпечення прав, підтримання та захисту жертв злочинів від 25 жовтня 2012, слід вказати на обов'язок держав здійснювати захист вразливих учасників кримінального процесу не лише від фізичного, а й від емоційного та психічного впливу.
Встановлено, що забезпечення кримінального судочинства та прав потерпілих на безперешкодний розгляд кримінального провадження становить суспільний інтерес, який має превалююче значення та виправдовує обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, у зв'язку з закінченням його терміну, а тому з метою повноцінного судового розгляду та прийняття відповідних рішень, його слід продовжити на 60 днів.
Враховуючи вищевикладені обставити, колегія приходить до переконання про можливість зменшити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 до 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166770 (сто шістдестят шість тисяч сімсот сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, зважаючи на суму збитків, заподіяних злочинами. Даний розмір колегія суду вважає достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків.
В разі сплати застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 о. обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 376, 392КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст.189, ч.1 ст. 263 КК України, на 60 днів, а саме до 24:00 год. 17.06.2019 включно.
Продовжувати утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166770 (сто шістдестят шість тисяч сімсот сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, та роз'яснити, що обвинувачений або інша особа має право внести заставу протягом дії даної ухвали на розрахунковий рахунок отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код ЄДРПОУ: 26268119; розрахунковий рахунок; 37312095018661; банк отримувача: (ГУ ДКЄУ) Держказначейська служба України м. Київ; код банку (МФО): 820172).
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
-прибувати до прокурора та суду по їх виклику;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкуватися особисто чи через інших осіб із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати паспорт для в'їзду та виїзду за кордон.
В разі внесення суми застави, Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України необхідно негайно повідомити суд.
Повний текст ухвали буде виготовлений протягом п'яти днів.
Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий судя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3