Провадження №2/359/1353/2024
Справа № 359/970/24
29 травня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю відповідача ОСОБА_2 ,
за участю представника третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради,про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого позову.
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 7 жовтня 2000 року вона уклала шлюб з відповідачем, під час якого у сторін народилося двоє синів, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_4 . Позивач посилається на те, що він не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Відповідач постійно відсутній з родиною, може декілька днів не перебувати за місцем проживання. ОСОБА_1 піклується про сина ОСОБА_4 , має з ним тісний психологічний контакт, тому саме з нею він має залишитись проживати. Крім того, останні три місяці ОСОБА_2 перестав утримувати родину і є підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від подальшого утримання сина. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 , відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2024 року (а.с.14) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 8 лютого 2024 року (а.с.20-21) позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 21 лютого 2024 року (а.с.22-23) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 24 квітня 2024 року (а.с.72) було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду, а також зобов'язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради надати висновок щодо розв'язання спору між сторонами щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні. Вона посилається на неможливість збереження шлюбних відносин між нею та ОСОБА_2 . На тепер сторони, повнолітній син ОСОБА_6 та неповнолітній син ОСОБА_4 продовжують жити в квартирі АДРЕСА_1 . Продукти харчування для родини, одяг та канцелярію для сина сторони купляють за спільні кошти. Комунальні платежі за утримання квартири сплачує ОСОБА_2 . Останні півроку ліки придбаває також відповідач.
ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу і не бажає вживати заходи примирення з позивачем. Сторони та їх сини живуть разом в одній квартирі. ОСОБА_2 заперечує проти визначення місця проживання ОСОБА_4 , оскільки він досяг 14-річчя і має право самостійно визначати з ким він хоче жити. Крім того, відсутні підстави для стягнення з нього аліментів на утримання сина, оскільки він здійснює його матеріальне забезпечення самостійно. Продукти харчування сторони купляють разом. Приготуванням їжі для всіх членів сім'ї раніше займалась ОСОБА_1 , останні 5-6 місяців готує відповідач. ОСОБА_4 за спільні кошти сторін був придбаний одяг, комп'ютер. Відповідач придбав ОСОБА_4 мобільний телефон, також він самостійно сплачує за його заняття в тренажерному залі. У сина є банківська картка, куди ОСОБА_1 кладе грошові кошти. Тому ОСОБА_2 просить задовольнити позов частково, розірвавши шлюб з позивачем, а у задоволенні іншої частини позову просить відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради Осецька Н.О. заперечує проти визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4 та на розсуд суду вирішити іншу частину позовних вимог.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
7 жовтня 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, про що був складений відповідний актовий запис №97. Позивачу було присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ». Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 17 січня 2024року (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).
Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються главою 3 «Загальні положення», главою 11 «Припинення шлюбу» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки», главою 13 «Особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей» та главою 15 «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов'язки матері, батька і дитини» СК України.
4. Норми права, якими керувався суд при вирішенні спору.
а. щодо розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
За правилом ч.1 ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
б. щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на його утримання.
Відповідно до ч.3 ст.160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з ч.2 ст.29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання.
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №753/6498/15-ц у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями статті 29 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 537/5119/15-ц.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За правилом ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
5. Мотиви, якими керувався суд при вирішенні спору.
а. щодо розірвання шлюбу.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю та не бажає вживати заходи, спрямовані на примирення. Ці обставини свідчать про те, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, примушування ОСОБА_1 до шлюбу не допускається. ОСОБА_2 також не заперечує проти розірвання шлюбу.
З огляду на це суд висновує, що шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_9 , належить розірвати. Крім того, ОСОБА_1 слід відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
б. щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина та стягнення аліментів на його утримання.
Встановлено, що на момент подачі позову до суду син сторін ОСОБА_4 був неповнолітнім та на момент розгляду справи йому виповнилось вже 16 років. Відтак місце проживання неповнолітньої дитини визначається самостійно ОСОБА_4 , а не в судовому порядку. Зокрема, рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №591 від 27травня 2024 року (а.с.77) було відмовлено у наданні висновку до суду щодо розв'язання спору про визначення місця проживання ОСОБА_4 . Пред'явлення до суду батьками вимоги щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини не передбачено нормами чинного законодавства.
З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з матір'ю. Тому у задоволенні позову в цій частині вимог ОСОБА_1 належить відмовити.
Зі змісту акта обстеження житлово-побутових умов №89 від 30 квітня 2024 року (а.с.76) вбачається, що ОСОБА_1 , відповідач, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають в квартирі АДРЕСА_1 .
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що він разом з батьками та старшим братом живе у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 може не бути вдома декілька днів, зокрема і через волонтерську діяльність, в той час як батько ОСОБА_2 завжди знаходиться вдома. Раніше продукти харчування купляли батьки, останні 5-6 місяців продукти купляє батько і вони з ним готують їжу. На його банківську карту перераховують грошові кошти і батько, і мати. Крім того, ОСОБА_2 сплачує за спортзал, який відвідує ОСОБА_4 .
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не надала докази здійснення нею самостійного утримання сина ОСОБА_4 . Навпаки, в судовому засіданні і позивач, і ОСОБА_2 не заперечували спільного утримання неповнолітньої дитини, придбання йому продуктів харчування, одягу, шкільного приладдя, перерахування грошових коштів на його банківську карту. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що останні півроку саме відповідач купує ліки сину у разі потреби, а також здійснює утримання квартири АДРЕСА_1 , де фактично продовжують проживати сторони та їх два сини. Ці обставини свідчать про добровільне утримання відповідачем ОСОБА_4 .
З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 . Тому у задоволенні позову в цій частині вимог ОСОБА_1 слід відмовити також.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_1 сплатила судовий збір в загальному розмірі 2422 гривень 40 копійок за вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання. Ця обставина підтверджується квитанціями від 24 січня 2024 року та 15 лютого 2024 року (а.с.13, 25). Пред'явлений нею позов задоволений частково.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок (2422,40 / 2).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради,про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання задовольнити частково.
Шлюб, укладений 7 жовтня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, про що був складений відповідний актовий запис №97, розірвати.
Відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
У задоволенні позову в частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 10 червня 2024 року.
Суддя: О.Ю. Семенюта